Хвала Аллаху, который миров Господин. Милостивый, Милосердный он один. (Коран)

Пророк Мухаммед – одна з найяскравіших постатей в історії, засновник наймолодшої світової релігії – ісламу, народився 20 квітня 570-го року в арабському місті Мекка. Цікаво, що день народження Мухаммеда і день його смерті співпадають, для мусульман це ще один знак даний Богом, щодо особливої місії Пророка в історії людства. За легендою, під час пологів на мати хлопчика – Аміну, зійшов яскравий стовп світла, прямісінько із неба, а в сам момент народження хлопця, на землю попадали кам’яні язичницькі ідоли Мекки і згасло полум’я в головному зороастрійському храмі у Гандзаку (нині північно-західний Іран).

Не так багато є інформації про дитячі та юнацькі роки майбутнього пророка, знаємо лише, що батько хлопця був небагатим торговцем і помер невдовзі після його народження. Мати теж померла доволі скоро, коли Мухаммеду було лише 6 років, тож у дуже юному віці він лишився сиротою. (Це теж, мабуть, мало свій вплив на дитячі роки нашого героя, зробивши його не по літам серйозним). Після смерті батьків, опіку над хлопцем взяв його дядько Абу Таліб, який був доволі впливовим і багатим купцем. Разом з ним Мухаммед бере активну участь у караванній торгівлі, що принесло йому непогані матеріальні статки.

У віці 21-го року Мухаммед одружується на овдовілій жительці Мекки Хадиджи. Все життя до самої своєї смерті Хадиджа була вірною соратницею свого чоловіка у всіх його починаннях. Від цього успішного шлюбу народилось аж сім дітей, з них п’ять хлопчиків і дві дівчинки. (Правда деякі з дітей померли невдовзі після народження, але вже тоді був такий суворий час, що не всі маленькі дітки виживали).

Так би і жив собі Мухаммед щасливим, та не відомим історії, життям простого арабського купця-бедуїна, виховуючи своїх чисельних дітей та доглядаючи за верблюдами, ведучи торгові справи. Та не тільки одними верблюдами цікавився юний Мухаммед. Окрім матеріальних речей сильно манили хлопця духовні пошуки, і багато часу проводив він у роздумах про сенс буття, основи світобудови, призначення людини на тім світі і таке інше. З часом духовні пошуки все сильнішали і сильнішали, поки врешті не породили в хлопцеві впевненості, що саме йому доведеться пізнати істинного Бога і об’явити своїм співвітчизниками істину віру.

У місяць рамадан (нині священний для всіх мусульман) Мухаммед любив усамітнюватись на горі Хіра в околицях Мекки. Під час одного такого усамітнення, вночі уві сні йому явився таємний чоловік, закутаний у покривало із сувоєм в руках і владно наказав: “Читай!”. “Але я не вмію читати ”, – відповів Мухаммед. Незнайомець щосили здавив йому груди, так що той ледь не задихнувся і знов владно наказав: “Читай!”. Налякавшись за своє життя, Мухаммед запитав: “Що ж мені читати?”. І тоді прозвучали слова: “Читай заради Господа твого, котрий створив людину, читай!… І Господь твій щедрий, котрий навчив людину, того що вона ніколи не знала…”

Мухаммед повторив слова і був залишений у спокої. Прокинувшись, він відчув, неначе дивні слова відбились в його серці. Вийшовши на схил гори, раптом почув голос з неба: “О Мухаммед, ти – посланець Аллаха, а я Джабраїл ¹ ”. Потім ще було дуже багато видінь. Джабраїл часто з’являвся Мухаммеду уві сні, а іноді і наяву. Деколи Джабраїл приходив у вигляді звичайної людини і вів з Мухаммедом свої повчальні бесіди, деколи з’являвся у вигляді чудернацької крилатої істоти, а іноді просто у вигляді болючого дзвону у вухах (через той дзвін знання Божественної мудрості, ніби самі вливались в голову Мухаммеда).

Фактично з майбутнім пророком в цей час відбувалось щось схоже на шаманський обряд пересотворення, коли духи працюють над душею шамана, готуючи її до великого шаманського чи пророчого служіння. Над Мухаммедом же працював найкрутіший з всіх ангелів – архангел Джабарїл.

Невдовзі Мухаммед, подолавши невпевненість, зважився на те, що вимагав від нього Бог через Джабраїла: став проповідувати Слово Боже. Так на запилених, висушених сонцем, арабських землях появився великий Пророк.

P. S. Духи вещают: А еще пророк Муххамед был далеко не только пророком, но и великим мудрецом, знающим множество тайных (эзотерических) вещей и секретов. Он постиг суть природы человека и множества явлений связанных с нею. Например, почему нельзя спать перед зеркалом, почему с людьми внезапно происходят болезни, случаются несчастья или наоборот удача нежданно прилетит. Ведь все, что происходит с нами, происходит не просто так, как говорится нет не случайностей, а есть непознанные закономерности.