Це струнке дерево, що росте повсюдно в тропічних і субтропічних поясах, здавна уособлює перемогу (згадаймо вислів «пальма першості»). Поль Седир зазначає, що це може означати не тільки перемогу в справах мирських, але і містичне торжество; він нагадує також красиву легенду про «чоловічі» та «жіночі» пальми: якщо їх гілки зблизити, дерева схиляються одне до одного… У Північній Європі, де пальма не росте, їй відповідає верба. Так, в англійській мові слово palm може означати гілочку верби; Palm Sunday – Вербна неділя.

Латинське palma (що дало початок нашому слову) перекладається і як «долоня»; ймовірно, ця етимологія заснована на зовнішній схожості листа пальми з долонею руки і навряд чи може бути давньою. А ось грецька назва пальми – foive – викликає багатющі асоціації. Це слово може означати «пурпур» (і прикметник «пурпурний»), а також птицю Фенікс – золотисто-пурпурову царицю пернатих, що спалює себе на священному жертовному багатті і воскресає з попелу. А родинне грецьке слово foivchek – це пурпурний плащ, багряниця; таку багряницю поклали на Христа Його мучителі, не знаючи, що тим самим сповіщають прийдешню славу Царя Небесного…

А про що говорить посвята пальми Діані? Це римська богиня рослинності, помічниця при пологах, уособлення Місяця; греки ототожнювали Діану з Артемідою (а також з Гекатою – богинею ночі і чарівництва). Сестра-близнюк сонячного Аполлона, Артеміда народилася від Зевса і Латони на чудовому острові Астерія. Прекрасна і часом згубна діва, вона отримала у римлян ім’я «Трівія», «(богиня) трьох доріг», бо панувала в трьох світах – на небі, на землі і під землею. Їй була присвячена лань із золотими рогами.

Образ трьох шляхів (гріха, чесноти і надмирський шлях до Бога), образ білої золоторогої лані, посланниці небес, – все це є в стародавній кельтській традиції. Рене Генон, один з найглибших дослідників езотеричних вчень, вважав, що кельти краще інших народів світу зберегли елементи найдавнішої, початкової духовної традиції, яку він пов’язував c Гіпербореєю – полярним материком, загиблим задовго до Атлантиди. Бути може, і давній символ пальми (або верби, містично з нею пов’язаної) сходить до гіперборейської культури?

У єгипетській «Книзі мертвих» знаку Стрільця (і пальмі) відповідає 9-а година нічного шляху сонячного бога; його мандрівка тут проходить спокійно, і ще далеко до променистого воскресіння на ранковому небосхилі. Але ось що цікаво: священні зображення 9-ої години прямо-таки насичені символікою числа 12 (а не 9) – сонячну барку тягнуть 12 веслярів; 12 вивергають полум’я кобр, що розсіюють темряву позамежного світу; 12 суддів віддають покійним по їх справах; 12 богинь допомагають покійним з’єднати душу і тіло…

Чи не говорить все це про те, що спочатку, в якихось доєгипетських (пракельтських праорфічних?) містеріях ця стадія була 12-ю, завершальною? У таблиці Орфічних Містерій (багато в чому близьких єгипетським) рік і містичний цикл починаються навесні, в Овні. Генон вважає, що такий початок року властивий традиції Атлантиди, а в більш давній гіперборейській культурі рік починався з Козерога, з зимового сонцестояння – як у кельтських друїдів (в такому разі і наш сучасний Новий рік ближче до споконвічної традиції, ніж березневий або вересневий варіанти) . Тоді рік завершується знаком Стрільця, і зрозуміло, чому цьому знаку відповідають пальма і її прекрасний омонім – птах Фенікс, що повстає із смертної сіни.

Автор: Є. Лазарєв.