Сьогодні християнський світ святкує одне з своїх найбільших свят – день святих Петра і Павла, які були одними з найяскравіших християнських апостолів. В цей день просто гріх не написати про цих великих людей.

Апостол Петро був найближчим учнем, другом та соратником Ісуса Христа. Перед своєю зустріччю із Ним він був простим рибаком та ловив собі рибу, Ісус же зробив його ловцем душ людських. І Він каже до них: Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей! (Матвія 4:19)

Першим ім’ям Петра було Симон, слово ж Петро з арамейської означає “скеля”, саме так його назвав Ісус:
І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її. І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв’яжеш, те зв’язане буде на небі, а що на землі ти розв’яжеш, те розв’язане буде на небі! (Матвія 16:18-19)

Апостол Петро є автором двох соборних послань, які увійшли в Новий Заповіт. Християни всього світу рахують святого Петра засновником та будівничим християнської церкви. В католицькій традиції Петро є першим Папою Римським, але головна його діяльність – бути стражем Царства Небесного, адже йому доручені ключі. Через це святий Петро став героєм багатьох анекдотів:

Стоїть велика черга до Раю. А тут ангели, якогось чоловічка без черги проводять. Поселили в прекрасному палаці. В кінці черги стоїть Папа Римський та обурюється до святого Петра: – Я Папа Римський, голова католицької церкви, майже святий, а тут цього чоловіка поперед мене пропустили, та ще в такий палац поселили. На що Петро йому відповідає: – Пап римських в нас тут купа, а чесний брокер вперше попався.

Незважаючи на те, що в певний момент Петро тричі відрікся від Ісуса, пізніше він сильно за це покаявся і був прощений. Після вознесіння Христа він став одним з самих потужних проповідників християнства, зі своїми проповідями він відправився до центру тогочасного античного світу, міста Риму. (“Всі дороги ведуть в Рим”, – казали люди в ті дні). Петро також робив багато чудес, зціляв хворих, виганяв бісів з біснуватих і навіть воскрешав померлих, таку велику силу він успадкував від Ісуса Христа.

Під час правління імператора Нерона, на християн почались жорстокі гоніння. Петро був схоплений римськими вояками, та страчений, так само через розп’яття на хресті, однак на прохання Петра хрест було перевернуто верх ногами, оскільки він рахував себе недостойним померти так само як Ісус Христос.

Це картина Каравджо з зображенням розп’яття Петра.

Апостол Павло, справжнє ім’я його було Савл, навіть не входив у число 12 апостолів Христових, а себе Павло називає апостолом язичників (Римлян. 11:13). Павло походив з досить заможної єврейської родини, його батько був фарисеєм, і Павло мав усі шанси також стати фарисеєм. З малих років він вивчав Тору та був дуже добре освіченим, а ще мав статус громадянина Риму, що було дуже почесно в ті часи. На початку в християнах, які проповідували нову віру, він бачив своїх непримиримих ворогів і активно їх переслідував.

Добре відома з Біблії історія про те, як Савл-Павло на чолі озброєного загону їде в Дамаск, щоб побити тамтешніх християн. Тут посеред дороги його осліпляє стовп світла, а голос з неба промовляє до нього: “Савл чого гониш ти мене?!”. Після цього Савл осліп на 3 дні, і зцілився лише, коли його привели в Дамаск до християнина на ймення Ананій. Савл прийняв християнство, і взяв собі нове ім’я – Павло, під яким і вписав себе на віки в історію.

Апостол Павло – справжнісінький рупор християнства, все своє життя посвятив розповсюдженню нової релігії серед язичницьких народів, насамперед греків. За образом апостола Павла стоїть колосальна, величезна сила волі та характеру, дивовижна працелюбність і наполегливість, яка допомагала йому робити ту титанічну працю, яку він вів до самої смерті. Апостол Павло є автором найбільшої кількості послань, які потім увійшли в Новий Завіт. Лука – автор Євангелії від Луки, був особистим секретарем Павла. Коли римляни ув’язнили Павла, Лука щоденно приходив до нього у в’язницю і записував під диктовку, що той йому говорив. Тож Євангеліє від Луки фактично є Євангелієм від Павла.

Під час гоніння на християн імператора Нерона, Павла теж було страчено, але оскільки Павло рахувався громадянином Риму, йому вибрали більш “почесний” вид страти – відрубали голову мечем.

Пізніше Павло разом з Петром увійшов до складу головних будівничих християнської церкви. І вони дійсно її побудували. Якби не їхня титанічна праця з розповсюдження християнства, хто зна… може ми б і досі були язичниками.

P. S. Духи вещают: Так что, сегодня 12 июля очень многие мужчины по всему миру отмечают свои именины или день ангела. Ведь имена Петр и Павел необычайно популярны по всему миру, еще более популярнее их, пожалуй, только одно имя – Иван.