Ось настало ще одне велике християнське свято – день святої Трійці, в народі відоме ще як зелені свята. Чому зелені? Дуже просто, коли на наші землі прийшло християнство, для того щоб його глибоко укорінити в народні вірування, звичаї та побут, багато християнських свят поєднувались з давніми язичницькими, що святкувались слов’янами багато віків. Зеленими, свята називаються, тому що в їх основі лежить язичницький культ дерева та квітів.

В наш час зелені свята святкують на 50-тий день після Пасхи, однак невідомо чи в наших давніх слов’янських предків-язичників була така прив’язка до пасхальних свят. Взагалі зелені свята в народі перш за все символізували прихід літа та закінчення весни. Так само як під час святкування маслениці урочисто спалювали велику солом’яну ляльку, (яка символізувала зиму) аналогічно на зелені свята зрубали берізку. (яка відповідно символізувала весну). Цю берізку прикрашали різнокольоровими стрічками, та співаючи носили по селам, потім ламали її гілки, які розкидали по навколишнім полям, щоб земля була родючою.

Дівчата на зелені свята плели вінки та дарували одна одній, з побажаннями якнайшвидшого заміжжя. Є думка, що витоки зелених свят походять від давнього язичницького культу поклоніння слов’янській богині Лелі – покровительці молодих та незаміжніх дівчат.

В християнській же традиції це свято, передусім, пов’язується з однією дуже відомою подією в історії християнської церкви – Нікейським собором. Нікейський собор відбувся у 325 році за ініціативою імператора Костянтина (це він перший римський імператор, який зробив християнство державною релігією тогочасної Римської імперії) у місті Нікея. (Зараз там територія сучасної Туреччини) А такий відомий та значущий він тому, що саме на ньому був прийнятий догмат про те, що Бог існує в трьох іпостасях – Бога-отця, Бога-сина та Бога-Духа святого.

Тому і називається це свято днем святої Трійці. Бажаю всім веселих святкувань.