Так, мудрість дієва, адже якщо вона не дієва, то яка вона тоді мудрість? Дієвість – наша наступна ознака мудрості. Але ж що таке дієвість? Це лишень коли мудрість присутня не лише в теорії, але й на практиці.

Так можна багато всього знати та говорити правильні слова, але діяти зовсім інакше. Мало знати правильну дорогу, по ній ще й треба йти. Всі люди, які палять цигарки, знають про їхню шкідливість (тим більше зараз про це написано на кожній пачці) але, тим не менше, продовжують палити. Чому? Вони то знають, але знання, наш розум надто слабкі, не дієві. Бракує сили волі, емоції та почуття кидають човник нашої свідомості як їм заманеться, а бідака-розум лишень розводить руками. Тому-то й виходить, що в теорії ми можемо бути «гуру», а на практиці тільки «недогурками».

Справжня ж мудрість (при її наявності) охоплює собою далеко не тільки розум та інтелект, але й емоції, відчуття, та все решта. Тому то й мудрість завжди практична, дієва, справжня…