Сьогодні 2 лютого не просто такий собі звичайний день, сьогодні день бабака. Бабаки – ссавці, представники сімейства гризунів та далекі родичі білок. А ще бабаки найдавніші та найкращі метеорологи світу: згідно повір’я бабак, який впадає у зимову сплячку другого лютого пробуджується від сну, вилазить з своєї затишної нірки та дивиться на свою тінь, якщо день похмурний і бабак не бачить своєї тіні, тоді він спокійно покидає нірку, що означає швидкий прихід весни. Однак якщо день ясний та сонячний то бабак бачить свою тінь і знов ховається у нірку, а значить буде ще щонайменше шість тижнів зими. В багатьох американських містах в цей день проводяться святкування та навіть цілі фестивалі присвячені місцевим бабакам-метеорологам. Про одне з таких святкувань якось було знято дуже гарний та повчальний фільм, який так і називається «День бабака» і це один з моїх улюблених фільмів. Фільм вже трохи старий, знятий ще у далекому 1993 році, всім хто його ще не бачив раджу обов’язково переглянути – отримаєте масу задоволення. І між іншим цей фільм не лише про пихатого та самозакоханого оглядача погоди на ймення Філ Коннорс, який потрапив в капкан часу та весь час був змушений проживати один і той самий день – день бабака, насправді фільм передусім про нас з вами.

Так-так про нас, хоч ми нібито і не потрапили в капкан часу, і після 2-го лютого настане 3, а потім 4, прийде завтра, післязавтра, так не встигнемо оглянутись, як літо настане, потім знов зима, і так життя пройде. От тільки чи не живемо ми кожний наш день наче день бабака? Постійно робимо одні і ті самі речі, ходимо з дому на роботу, з роботи додому, дивимося телевізор чи зависаємо в якихось кантактах та всяких інших фейсбуках…, навіть по святах та вихідних буденно напиваємось чогось високо алкогольного, а потім, як завжди, болить голова. Герой фільму «день Бабака» застряг у «сьогодні», а в яких таких тенетах застрягла більшість людей? Може в тенетах буденності, коли кожен новий день такий самий як вчорашній, а завтрашній буде такий як сьогоднішній. Чи не пора нам пробудитись від того сну буденності так само як бабак пробуджується від зимової сплячки та вилізає зі своєї нірки. Може і нам варто якось вилізти із нірки своїх сталих думок, уявлень, упереджень, звичок та стереотипів, із нірки буденності та подивитись на світ по новому, свіжими очима дитини, неначе вперше.

Адже навколо нас стільки краси, стільки всього дивного та чудесного, от тільки ми не помічаємо цього всього, бо звикли… А діти помічають, тому вони такі радісні і щасливі, вміють бачити, вміють радіти та просто насолоджуватись життям, вони не сплять (ще не сплять). «Поки на станете як діти не увійдете у Царство Небесне», – каже Ісус і таки так.

Філ Конорс на протязі фільму постійно просинаючись одного і того самого дня врешті багато всього переосмислив у житті та зрозумів яким був бовдуром, та спав неначе той бабак. (Бабака, між іншим, теж звали Філ, звісно, це не просто співпадіння). Бог таким дотепним чином вирішив пожартувати над Філом, і заодно заставити його трохи призадуматись над своїми вчинками та поведінкою. Нарешті коли Філ второпав, що від нього хочуть та почав змінювати своє життя, заодно допомагати людям, робити добрі справи. І тільки тоді він звільнився від тенет «сьогодні» та прокинувся у «завтра» (а ще попутно знайшовши своє кохання).

Так от сьогодні 2-го лютого бабак вкотре вилізе із нірки та буде дивитись на свою тінь. Однак є різні бабаки, є й такий бабак, який живе в середині нас – це наша сонна душа, яка як і бабак перебуває у зимовій сплячці і якій іноді так корисно вилізти із нірки буденності, відчути дотик свіжого повітря та подивитись на свою тінь. А тінь то не що інше, як наші всілякі погані звички, комплекси, грішки, які заганяють бабака-душу знов у нірку, назад в зимову сплячку. Тінь ніби бореться з бабаком, хто кого, і якщо бабаку вдасться перемогти свою тінь – він її більше не бачитиме, тоді в душі настане весна. Бажаю усім швидкої весни.

P. S. А чи побачить бабак сьогодні свою тінь залежить від нас, тільки від нас…