Перш ніж перший раз сісти за кермо, людина вивчає довгий перелік заборон. Зігнута під прямим кутом перекреслена стрілка забороняє повороти вліво або вправо. Жовтий прямокутник на червоному тлі забороняє рух вперед. Перекреслена букса «Р» забороняє стоянку і т. д. Такі ж знаки, незримі заборонні знаки, існують і в будь-якій розмові. Головний з них забороняє говорити про речі, неприємні іншому. Трапляється, ми не жаліємо співрозмовника, мимоволі розбиваємо його гарний настрій, бездумно торкаючись тем, говорити про які йому буває і важко і боляче. І хоча відбувається це найчастіше не зі злого умислу і від неуваги, тому, кого ви мимоволі образили, не стане від цього легше.

Є прекрасний фейлетон Льва Кассіля «Душескреб», про людину, яка володіє недобрим даром — з усіх можливих тем розмови вибирати саме ті, які найменше можуть бути приємні співрозмовнику.

…«У нього вражаюча обізнаність стосовно всього, що може отруїти людям настрій. Він перший дізнається про смерть вашого друга, про неприємності у знайомих, про майбутні скорочення у вашому закладі. Він поспішає повідомити вам про це тоном вкрай багатозначним і донезмоги співчутливим! Говорити людям неприємності, першим повідомляти недобрі вісті, псувати настрій — це його покликання, він відчуває, що це його прямий обов’язок, навіть борг… Він частенько відвідує вас, заходить на годинку і засиджується на п’ять. Протягом цього часу він, користуючись старшим знайомством і родинними узами, встигає наговорити господарям масу неприємного».

Майже двісті років тому відомий французький дипломат Талейран сказав знамениту фразу: «Мова дана людині для того, щоб приховувати свої думки». І дійсно, краще було б, якби дущескреби дослухалися поради Тайлейрана.

Ще давньоримський поет Овідій, говорячи про делікатні теми, які не слід торкатися в розмові з жінкою, називав питання про вік «Ніколи не питай у жінки її вік та імена консулів, при яких вона народилася, — радив він.— Особливо, якщо жінка не першої молодості, якщо колір її життя позаду і їй доводиться вже виривати у себе сиве волосся».

На думку Цицерона, добре вихована людина ніколи не буде показувати також, що вона знає грецьку, в присутності людей, які не знають цієї мови. Мова йде про те, що в розмові не слідує прагнути підкреслювати свою перевагу.

Особливо жалюгідно виглядає людина, коли, намагаючись підняти повагу до себе, вона дає зрозуміти про знайомство з ким-небудь з відомих чи знаменитих людей. Часто вона говорить про таке знайомство нарочито мимохідь, немов про щось само собою зрозуміле. Дивно, що такі любителі світити відбитим світлом самі не помічають, як принижують при цьому себе, як поступаються власним заслугам.

Звичайно, важко придумати більш безцільне заняття, ніж намагатися скласти якийсь перелік «заборонених тем». Кожен сам знає, що може бути неприємним для кого-небудь з присутніх, і уникає говорити про це. Ця істина давно вже викристалізувалася у відомий афоризм, не рекомендуючий розмовляти про мотузку в будинку повішеного.

Автор: А. Горбовський.