Буває ж таке, раптом ні з того, ні з сього у вашу світлу голову приходить якась геніальна ідея, о Еврика, придумав, знайшов! І ми вже практично готові братися до справи, до практичної реалізації ідеї, аж раптом тут у нашу голову закрадається черв’як сумнівів та нерішучості, думка «що якщо ні».

Що якщо не вдасться, що якщо не спрацює, не вийде, не піде. Між іншим, ця думка, цей черв’ячок поховав чимало справді гарних ідей. Чимало людей так і не розпочали своєї справи, не втілили мрій, не зробили крок на зустріч до успіху. Бо вагалися, сумнівалися, перебуваючи під владою безжальної думки «а що якщо ні».

Сумніватись, вагатись, звісно, іноді потрібно та навіть корисно, а перш ніж починати будь-яку справу, братись за реалізацію тої чи іншої ідеї просто необхідно ретельно все зважити, обдумати, прорахувати. Але в будь-якому разі, передбачити всі можливі майбутні нюанси та угледіти всі підводні камені, що чатують на нас, неможливо (хіба ви тільки не пророк). Тож попри все, думка «а що якщо ні» має місце бути. От тільки в наших силах та владі дослухатись до неї чи ні. Так, все може піти зовсім не так як ми собі планували та очікували. Так, все може розвалитись, неначе картковий будиночок. Але, тим не менше, хіба не краще зробити і жалкувати, ніж не зробити і жалкувати?

P. S. Духи вещают: Порой мы сомневаемся и в маленьких, незначительных вещах, например, о том стоит ли приглашать актера в костюме Бэтмена на детский праздник день рождения или нечто в этом роде. Конечно стоит, ведь таким образом вы подарите вашему ребенку море незабываемых впечатлений.