Техніка медитації

Posted by on

Сьогоднішня стаття є продовженням теми про медитацію, і присвячена техніці медитації. Що таке медитація і нащо їй варто займатись, можна почитати тут http://waking-up.org/duhovna-praktyka/medytatsiya/?lang=uk. А зараз я розповім, як займатись медитацією і поділюсь своїм медитативним досвідом.

Думаю, варто почати з того, як не треба займатись медитацією, оскільки медитація це серйозна психо-духовна права, тож тут є своя техніка безпеки. Ні в якому разі не можна займатись медитацією, якщо ви перед тим вживали будь-які алкогольні напої та наркотичні речовини, тут такі самі правила як і для керування автомобілем. Думаю пояснювати чому, не треба і так зрозуміло. Також не варто займатись медитацією після обіду, сніданку чи вечері, себто на повний шлунок. Звісно якщо все таки станете медитувати, після того як перед тим добре поїли, то нічого страшного не станеться, просто ніякої медитації у вас не вийде і змарнуєте даром час. Це пов’язане, мабуть з тим, що коли шлунок починає переварювати їжу, з голови йде відтік крові, при медитації кров навпаки притікає до голови. Ось чисто фізіологічно і виходить, що коли шлунок переварює їжу, про медитацію не має мови. На пустий шлунок теж не дуже добре займатись медитацією, бо постійне урчання в животі і думки про щось смачненьке, будуть то і діло відволікати вашу увагу. Краще всього бути не ситим і не голодним.

Тепер як варто займатись медитацією, зробити це дуже просто, достатньо просто сісти в любому тихому місці і заплющити очі, хоча можна і не заплющувати, тоді, однак займатись медитацією буде значно важче.

Позою для медитації може бути будь-яка зручна поза. (хоча деякі буддійські школи та школи йоги говорять про те, що медитацією треба займатись лише в певних позах, я дозволю собі з ними не погодитись). Моя улюблена поза для медитації – це сидіння на дивані (якщо то вдома) або ж коли я це роблю в парку (чи в лісі), то просто сідаю на землю, попередньо щось підклавши під дупу, (як правило, це мій рюкзак) а спину притуляю до дерева. Бо щодо пози для медитації є один важливий момент – спина має бути рівною, а оскільки я маю схильність сутулитись, то мені треба обов’язково опору для спини.

Отож, знаходимо тихе і спокійне місце (коли тепла і хороша погода я люблю практикувати медитацію у парку) сідаємо в зручну позу, заплющуємо очі, дихання має бути рівне і спокійне, і зосереджуємо розум на мантрі. Про те, що таке мантра я вже писав, але повторю, мантра – це коротка думка, на якій ми маємо зосередити наш розум протягом заняття медитацією. Мантри можуть бути різними, це можуть бути будь-які слова, але краще коли вони несуть ще якийсь духовний зміст. Буддисти використовують свою найпопулярнішу мантру – Ом мані падме хум. В Ісламі суфійські містики під час медитацій постійно повторюють Іншалах, що з арабської перекладається як – на все воля Аллаха. В Християнстві використовуються слова з Ісусової молитви, (фактично Ісусова молитва – це ніщо інше як християнська медитація) яка в повному варіанті звучить так: Господи Ісусе Христе сине Божий, помилуй мене грішного. В короткому варіанті Ісусова молитва може звучати як: Господи Ісусе помилуй мене, або ж зовсім коротко – Господи помилуй. За цими всіма словами стоїть велетенський духовний зміст, який неодмінно відкриється, якщо вдасться укорінити їх у серці. Ісусовій молитві буде присвячено окрему статтю.

Слова мантри краще всього повторювати в голос, тоді розуму буде легше зосередитись, але якщо вам незручно, то можна повторювати їх лише про себе. Для того, щоб розум було легше зосередити можна використати таку штуку як вервечки, перебирання яких зможе суттєво заспокоїти розум. В буддизмі теж широко застосовуються вервечки, які дуже схожі на християнські, єдина відмінність – на буддійських вервечках не має хрестиків.

Щодо часу заняття медитацією, то це має бути хоча б 20 хвилин, щоб був якийсь ефект, але взагалі чим більше часу, тим краще. Під час медитації з тілом можуть відбуватись всякі дивні відчуття, наприклад я, деколи відчуваю себе ніби на космічному кораблі, у стані невагомості, часто бувають відчуття, якби я сидів догори ногами на стелі замість підлоги. Такі відчуття є нормальними, і їх не варто лякатись.

Взагалі медитація буває активною і пасивною. Пасивна – це те, що я описав вище, коли ми просто сідаємо в зручному і тихому місці і зосереджуємо розум на мантрі. Активна ж медитація, то коли ми ходимо по місту, робимо якісь свої справи, їдемо в маршрутці, копаємо картоплю, пишемо комп’ютерну програму, п’ємо чай, тощо, і при тому всьому продовжуємо зосереджувати свій розум, повторюючи подумки мантру. Активна медитація є значно важчою, щоб навчитись нею займатись, треба спершу опанувати пасивну. Коли ми мінімально навчимось керувати своїм розумом та увагою, тоді можна поступово почати практикувати активну форму медитації у більш людних і шумних місцях, наприклад їдучи в переповненій маршрутці.

У 18-19 столітті православним монахам, у деяких монастирях1, обов’язковим правилом було – постійне творення Ісусової молитви зранку до вечора, при тому монахи також робили фізичну роботу, працювали на городі, пекли хліб, займались господарством. Схожа ситуація була у дзен-будійських монастирях Китаю та Японії, монахам потрібно було весь час займатись медитацією, зосереджуючи розум на мантрі, а просвітлений наставник до того ж ходив з великою палицею і як бачив, коли якийсь монах не практикує медитацію2, лупцював бідаку щосили своєю палицею. Метод жорсткий, але дієвий, в традиції дзен найбільша кількість монахів досягли просвітлення.

І на останок як завше закінчу притчею про двох буддійських монахів, які окрім того ще були великими любителями покурити цигарки. Одного дня ті монахи домовились, що попросять у наставника дозволу на паління під час медитації. Перший монах прийшов до наставника і запитав: “Чи можна мені курити під час медитації”. Наставник відповів, що не можна. Через якийсь час перший монах йде по монастирю і бачить, як другий монах спокійно курить собі цигарку. І перший монах питає у другого:
– А чого ти куриш? Мені наставник заборонив курити, коли я спитав його чи можна курити під час медитації.
– А мені наставник дозволив курити, коли я спитав його, чи можна медитувати під час куріння. – відповів другий монах.

P. S. Духи вещают: А вообще активной медитацией можно заниматься практически за любой физической работой: покраской забора, копанием огорода, делая ремонт игровых консолей, вкручиванием лампочки и прочее.

  1. У 18-19 столітті було кілька славно відомих православних монастирів, (найвідоміші Оптина пустінь та Саровська пустінь) які були центрами православного містицизму, цими монастирями заправляли святі прозорливі старці, християнські подвижники та діячі Ісусової молитви. Найвідомішими старцями були преподобний Серафим Саровський, святі Амвросій та Макарій Оптинські, Паїсій Величковський. У радянський час Саровська пустінь була зруйновна, а на її місці збудовано закритий ядерний центр.
  2. Просвітленні буддійські наставники, як і святі прозорливі християнські старці могли запросто читати, чиїсь думки, цьому факту є безліч підтверджень.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers