Без жодних сумнівів, наркотики – це зло, яке, так чи інакше, веде до руйнації та самознищення людської особистості. Але якби дивним і парадоксальним це не видавалось – деякі види наркотичних речовин ще від початків існування людства були невід’ємними супутниками одвічних духовних пошуків, самопізнання та чисельних спроб розширення людської свідомості у постійному прагненні людини до вищого щастя, просвітлення, такого собі найкрутішого кайфу з усіх можливих. Вже давні шамани, (та всякі інші друїди) в різних куточках світу частенько полюбляли прийняти щось таке наркотичне (це могли бути якісь психоделічні грибочки, листя коноплі, галюциногенні кактуси, тощо) з допомогою чого легко могли війти у транс та спілкувались з духами (чи ще там з кимось).

Більше того, ці наркотичні рослини в різних давніх шаманських язичницьких культах вважались священними, рахувалось – вони мають дивовижну сакральну силу та здібності, які можуть передати посвяченому шаману. От наприклад, індіанські шамани (курандеро) доколумбової Америки, (колись мешкали на території сучасної Мексики), для підсилення свої коннектів з духами використовували галюциногенний кактус Пейотль, (росте у мексиканській пустелі) який шанобливо називали «рослиною Сили». Шамани південної Америки гамали особливі грибочки, які скромно називали «Божественними грибочками». І цілком можна допустити, для всіх цих шаманів наркотичні речовини і справді були важливим інструментом розширення свідомості та каталізатором духовних пошуків. От тільки інструмент той як потім виявилося не тільки дуже ефективний, а і дуже небезпечний.

Бували в історії і такі випадки, коли певні релігійні секти використовували наркотичні речовини для контролю та маніпуляції над своїми адептами. Скажімо небезпечна мусульманська секта асасинів. (Ще в середньовіччі добре відома своїми терористичними актами, свого часу асасини навіть намагались вбити великого султана Саладіна). Кожного нового члена секти асасини при посвячені файно накурювали гашишем, звичайно, від наркотику він отримував величезне задоволення, не аби який кайф, потім коли відходив, йому казали щось на кшалт: «Будеш вірно нам служити – матимеш такий кайф вічно». І все – вірний адепт (а заодно вірний наркоман) готовий до вживання (ой, тобто до служіння).

Але повернімося до наркотиків у контексті духовності (чи може духовності у контексті наркотиків). В 60-х роках минулого 20-го століття у суспільстві виникло навіть таке цікаве соціальне явище як «духовна наркоманія». Часи тоді були більше ніж веселі: рух хіпі, сексуальна революція, повальна «мода на духовність», величезний інтерес до східної філософії (а заодно до шаманізму і взагалі всього не ординарного та екстравагантного). Одним словом повний «sex, drugs and rock n’ roll!» (Наркотики, секс та рок-н-рол).

«Духовна наркоманія» на відміну від звичайної наркоманії, як дійсно жахливого та деструктивного явища була покликана за допомогою вживання наркотиків не просто як то кажуть звичайні наркомани «спіймати кайф», «відтягнутись», «кайфонути», а «розширити свою свідомість», «пізнати сенс буття», «досягнути просвітлення». Відчуваєте різницю?

Цьому всьому наркотичному неподобству у 60-ті роки минулого століття вельми сприяло випадково невипадкове відкриття швейцарським хіміком Альбертом Хофманом синтетичного наркотику ЛСД. І вже за якихось десять років ЛСД стає страшенно популярним серед молодих хіпі, а просунуті психологи, (серед яких сам засновник трансперсональної психології Станіслав Гроф, а також ще один одіозний американський психолог Тімоті Лірі) активно вивчають вплив наркотиків (і особливо ЛСД) на людську свідомість, навіть проводять ЛСД сесії із своїми пацієнтами.

Тімоті Лірі (якого ще називають ні багато ні мало – батьком психоделічної революції) разом із Станіславом Грофом вже навіть прикидували, коли все людство досягне тотального просвітлення. Правда для досягнення того тотального просвітлення за планом Лірі ЛСД у рідкій формі мало бути включену у комунальну систему водопостачання та текти по водопроводу на рівних з водою. Уявляєте, підходите ви до крану, а там замість холодної та гарячої води тече ЛСД, ото всім було б весело! Тімоті Лірі будучи професором психології Гарвардського Університету прямо на кафедрі та аудиторіях приймає ЛСД разом зі своїми аспірантами та студентами, причому ні мало не стидаючись. «За якихось шість годин під дією ЛСД я зрозумів значно більше про роботу людської свідомості, ніж за двадцять років академічного вивчення психології», – каже він.

А ось і він, знайомтесь: пан Тімоті Лірі – веселий професор.

Звісно, така наркотично-духовна ідилія не могла тривати довго, адже Тімоті Лірі і компанія геть забули про те, що будь-які наркотики мають іншу сторону медалі і за часи шаленого кайфу, духовних злетів та розширеної свідомості часом доведеться заплатити надто дорогу ціну – зруйноване здоров’я, понівечені долі. Частенько наркотики забирають і життя, а багато колишніх хіпі-шукачів істини, так званих «духовних наркоманів» не дожили і до сорока років, адже наркотикам байдуже кого вбивати (чи духовні чи не духовні, для смерті всі однакові).

І ось вже в пресі здіймається галас, ЛСД опиняється під забороною, всі психологічні дослідження з використанням ЛСД згортаються, Тімоті Лірі зі скандалом звільняють з Гарвардського Університету, а пізніше він взагалі опиняється за гратами (за зберігання наркотиків, звичайно).

Так може наркотики і є ефективним засобом у духовних пошуках, але ціна, яку можливо доведеться заплатити – надто висока. А якщо і можуть вони бути корисними то лише в дуже і дуже маленьких дозах, адже як казав свого часу Гіпократ: «Різниця між ліками і отрутою лише в дозі».

Ще один відомий езотерик всіх часів та народів Карлос Кастанеда у своїх езотеричних бестселерах спершу гарно описав свій духовно-наркотичний досвід приймання галюциногенного кактусу Пейотля. (Чим теж не аби як підігрів інтерес до «духовної наркоманії» у тогочасних молодих хіпі та інших навколоезотериків). А пізніше якось запитав свого вчителя – індіанського шамана Дона Хуана:
– А чи для всіх людей є потреба приймати цей кактус для того, щоб зрозуміти шлях воїна індіанців Які?
– Ні, в мене були учні, яким то зовсім не знадобилось. А тобі я давав скоштувати Пейотль, лише бо ти ТУПИЙ, і ніколи б в звичайному стані свідомості не зрозумів, те що я тебе тут навчаю.

Ось так все просто і банально, тож в кого є клепки в голові тому жодні наркотичні речовини і так не потрібні, а все можна зрозуміти, усвідомити, пізнати і без них. А в кого клепок не має, тому краще не свідомість розширювати, а піти пивка випити, чи що?

P. S. Духи вещают: Частенько наркотики типа ЛСД называют «колесами», я б их назвал не то что колесами, а «шинами» – по их разрушительному действию на человеческий организм. Уж лучше обыкновенные купить шины бу в Киеве на сайте http://buyshina.com.ua/ и ездить себе на машине, чем наркотические «шины» и прочие «колеса».