Венера, мабуть, одна з найзагадковіших планет нашої Сонячної системи. Вчені і донині займаються її пильним вивченням, подібно їх колегам, халдейським жерцям, що складали на підставі спостережень за «ранковою зорею» як поетично називали Венеру свої перші гороскопи. Тому не дивно, що планета Венера займає важливе місце як в астрономії, так і астрології.

Читати далі »

На початку вісімдесятих років XIX століття відомий історик мистецтв та археолог професор Прахов зайнявся реставрацією стародавніх розписів Кирилівської церкви. Церква ця — вірніше сказати, собор Кирилівського монастиря стоїть на пагорбі над придніпровськими просторами. У ті роки, про які йде мова, Київ ледь дотягувався до цих місць далеким північно-західним передмістям. І там, де тепер видно багатоповерхові новобудови, що йдуть до Пущі-Водиці, тоді простягалися луки, заставлені стіжками сіна, а вдалині поблискував сивий Дніпро і в серпанку туману синіли зарічні ліси.

Читати далі »

До виникнення ісламу в арабів переважала усна традиція. Поет був живою пам’яттю племені. Потім араби відчули потребу записувати усне слово, використовуючи для пам’ятних записок мінімум знаків. їхнє письмо почало набувати значення в XII сторіччі після появи ісламу, оскільки давало наочну форму слову Божому. Перша написана арабською мовою книга Коран відігравала чільну роль в розвитку та еволюції цього письма в напрямку до краснопису.

Читати далі »

У шумерській міфології царем богів вважався Енліль. Влада його була велика, проте не абсолютна. Коли він викрав юну богиню Нінліль. це викликало загальне обурення на шумерському Олімпі. Сім вищих богів Шумера зібралися на раду і закликали п’ятдесят великих богів і богинь. Збори богів одноголосно постановили, що в покарання за свій вчинок Енліль повинен відмовитися від верховної влади, покинути священне місто богів Ніппур і піти у вигнання в похмурий Кнур (підземний світ).

Читати далі »

Легенда про Прометея відома всім. Великий людинолюбець викрав у Зевса вогонь і приніс його людям. Розгніваний Зевс наказав богу-ковалю Гефесту прикувати Прометея непорушними ланцюгами на вершині Кавказу. Тут орел, священний птах Зевса, кожен день клював печінку титану. Так минуло багато століть, поки не з’явився великий грецький герой Геракл і не звільнив Прометея.

Читати далі »

Сни – це величезний, невідомий світ, який може бути, як доброзичливим, так і страшним. Може бути, ви людина, яка ніколи не бачить сни, або, може бути, вам сняться божевільні яскраві сни щоночі у вашому житті. Деякі можуть бути приємними; ви можете бачити сни про весілля або пригоді. Кошмари також можливі; ви можете бачити сон про потоплення або вогонь або смерть. А іноді вони можуть бути сповнені гірко-солодким смутком; може бути, кохана людина, яка померла, прийшла і відвідала вас уві сні, і це було джерелом розради, щоб знову побачити цю людину, хоча б у вашій сплячій підсвідомості.

Читати далі »

У 1956 році, після того, як рівень води в озері Севан впав і оголив широку прибережну смугу, недалеко від села Лчашен були виявлені сліди невідомого раніше мегалітичної поселення, понад трьох тисяч років прихованого товщею води. Як з’ясувалося надалі, це були руїни того самого міста-фортеці Кієхуні, про яке йдеться в набагато пізнішому лчашенському наскальному написі урартського царя Аргішті I. Жителів саме цього міста археолог А. Мнацаканян вважає творцями матеріальної культури Лчашена, найвищий розквіт якої він датує періодом з XV до XII століття до нашої ери.

Читати далі »

Церква була невелика. І побудували її швидко — всього за три місяці. У червні почали, у вересні закінчили. У червні та вересні 1198 року. Саме під цим роком (точніше, 6706 роком «від створення світу», за прийнятим тоді на Русі літочисленням) у першому новгородському літописі був зроблений запис: «В той же літо заклав церкву камяну князь великий Ярослав, син Володимерь онук Мстиславль в ім’я святого Спаса Преображення в Новегороде на горі прізвиськом Нередіце». Ярослав Володимирович, князь новгородський, мав і більш знаменитих в руській історії близьких родичів. Він доводився правнуком Володимиру Мономаху. Але сам був не дуже талановитий і досить невдалим. І в сучасній науковій літературі його мабуть, найчастіше згадують як раз із-за того, що він заклав церкву Спаса на Нередіце. І, як прийнято було тоді, виявився зображений на її фресках – підносячи церкву Ісусу Христу.

Читати далі »

Людина, вдарившись об щось головою, лежить нерухомо з заплющеними очима і деякий час не реагує на звернення, поштовхи, навіть болючий укол. Точно так само виглядає і собака після струсу мозку. Обидва «втратили свідомість». Потім «приходять до тями». Знаходять своє «я»: здатність сприймати, відчувати, хотіти, боятися, злитися, радіти, діяти, лінуватися… Значить, до обох «повернулася свідомість»?

Читати далі »

Років п’ять тому я був присутній при такій сцені: поранений дельфін плив до берега, щоб попросити допомоги у людей. Група молоді (важко повірити!) побила його камінням. Але дельфін знову повернувся до людей, і тоді один юнак, майже підліток, кинувся в крижану воду (це був березень в Гурзуфі) і виніс пораненого дельфіна на руках. Краса хлопчика і дельфіна мене вразила. Я став поспішно робити начерки, але нічого не вийшло — група вислизала від мене, розвалювалася, позбавлена обсягу і гармонії. Виявлялося, що я, художник з десятирічним стажем, власне кажучи, не вмів малювати. І я вирішив вчитися.

Читати далі »