Добрими намірами встелена дорога в пекло.

А скажіть но шановні, чи б ви змінити наш світ. Зробити його кращим, добрішим, чеснішим? Якщо ви спитаєте це мене, то я відповім – ні за що! Хто я такий, щоб змінювати світ, світ, який створений саме таким, по задуму Бога та за Його планом. Чи маю я достатню компетентність, щоб пхатись у його роботу, яку до того ж не розумію до кінця? Певно що ні! Але якщо ви не погоджуєтесь зі мною, якщо ви б хотіли змінити наш світ, зробити його кращим, побудувати комунізм чи «царство духа», тоді вітаю – ви ідеаліст.

Читати далі »

У світовій практиці існують два напрямки в системі шкільної освіти: класичний та альтернативний. Перший напрямок має давню історію і називається «загальноосвітнім» або «класичним». Спочатку свого існування школи класичного типу мали велику перевагу в тому, що дитина, починаючи з семи років, знаходилася в соціальному середовищі, виховувалася професійними педагогами і оволодівала необхідними знаннями. Недоліком таких шкіл було те, що всі школи, в основному, призначалися для робочої молоді в отриманні первинних інтелектуальних навичок та виховання слухняних виконавців волі держави. Вчитель в такій школі виконував три функції: а) освітню, б) виховну і в) пропагандистську. Тому, на самому початку 20-го століття (в 1907-му році) Марія Монтессорі створює другий або альтернативний напрямок в системі освіти. Вона відходить від базової доктрини загальноосвітніх шкіл в частині виховання трудяги-виконавця (виконавця: волі вчителя, волі батьків і волі держави) і висуває нову доктрину у вигляді розвитку гармонійної особистості. Метод Марії Монтессорі, а слідом за нею вальдорфські школи Рудольфа Штайнера, був проривом у нову якість у системі освіти.

Читати далі »

У попередній статті я прямо розпинався вихваляючи смирення. Сподіваюсь, мені вдалось переконати вас у всебічній корисності смирення? Але от маленька халепа, бути смиренним то не так вже й просто. А точніше – взагалі непросто, навіть неймовірно складно. Що аж постає цілком логічне питання: що нам заважає бути смиренним?

Читати далі »

Якось святий Антоній під час невпинної молитви побачив доволі цікаве видіння. Йому раптом відкрились всі пастки диявола, якими він силує та спокушає всіх людей, на їхньому шляху до Бога. «Боже, – став питати у молитві Антоній, – хто ж усіх людей тільки зможе подолати всі ці диявольські перепони?!». І пролунала відповідь: «Смиренний».

Читати далі »

В даний час у багатьох маленьких дітей з’являються різні простудні захворювання, в тому числі і віруси. Хворіють вони з високою температурою від 39 до 40 градусів. Батьки та близькі родичі починають дуже сильно хвилюватися за своїх маленьких діток і тим самим приносять їм великої шкоди. Один з головних законів світобудови це: подібне завжди притягує подібне. Коли ви думаєте про погане, ви це притягує в своє життя! Все буде добре, не хвилюйтеся і не панікуйте. Будьте завжди в гармонії, в рівновазі, в радості. Любіть своїх дітей і наповнюйте їх своїм світлом.

Читати далі »

Кілька тисяч років тому ескімоси стали морськими звіробоями. Тепер вони могли накопичувати запаси їжі. Вони самі, їх дружини і діти були ситі не тільки під час мисливських сезонів, але і в довгі проміжки між ними. Але довгі полярні ночі доводилося проводити в землянці, освітленій жировою лампою, що одночасно виконувала роль печі. Було скільки завгодно часу для детальної обробки всього, що виходило з рук майстрів. І в достатку був такий прекрасний матеріал для обробки, як моржове ікло. Тьмяне освітлення змушувало майстра підносити роботу майже до самих очей. І розраховувати він мав на глядачів, яким доведеться розглядати його виріб, тримаючи його дуже близько.

Читати далі »

«Діти стали іншими», – нерідко можна почути від батьків і педагогів. Так, діти дійсно стали інші. Ми всі знаємо, і відчуваємо по нашим дітям і онукам, що вони інші, вони дуже відрізняються від нас – тих, якими ми були в дитинстві. Але як часто ми дорослі не бажаємо це помічати, не хочемо дізнаватися, що ж змінилося в наших дітях, чому вони не такі якими хотілося б нам їх бачити?

Читати далі »

А ви вмієте сміятись над собою? Та з іронією відноситись до власного життя? Чи завжди-завжди серйозні-присерйозні? Взагалі сміх, гумор, іронія часом просто найнеобхідніші речі у нашому житті, і дуже важливо вміти сміятись, причому передовсім вміти сміятись не з когось, чи чогось (там дотепного жарту, смішної комедії), а сміятись над самим собою. Якби у світі було б більше сміху та іронії (особливо самоіронії), було б менше війн, ненависті, фанатизму (зокрема релігійного) і таке інше.

Читати далі »

У 1935 році в Бангкоку, столиці Таїланду, йшли роботи по розширенню гавані. При цьому довелося підірвати напівзруйнований буддійський храм. Попередньо з нього вивезли статую Будди заввишки 5 метрів і вагою 5,5 тонни, покриту зверху вапняним розчином. Двадцять років простояв цей колос десь під навісом. А в 1955 році його вирішили перевезти в один з буддійських монастирів Таїланду. Однак лише тільки статую підняли краном, як вона зірвалася з гака і впала на землю. Від скульптури відлетів шматок вапна – під ним блиснуло золото.

Читати далі »

«Віллар де Оннекур вітає вас і просить всіх, хто буде працювати з допомогою тих засобів, які вказані в цій книзі, помолитися за його душу і згадати про нього. Бо у цій книзі можна знайти прекрасні поради по великій майстерності кам’яного будівництва…»

Серед багатотисячного зібрання середньовічних рукописів Паризької Національної бібліотеки є нічим не примітна невелика книжка в потертій шкіряній палітурці. Її не прикрашають кольорові каміння та складні філігранні візерунки. На ній немає слідів вишуканого золотого тиснення. І, тим не менш, старовинна, потріскана від часу шкіра приховує унікальний рукопис, єдиний в своєму роді в історії мистецтва. Перед нами дивом збережена записна книжка XIII століття.

Читати далі »