Наш You tube канал

Posted by on October 13 2015
Оставить комментарий

Пошук

Posted by on April 11 2015

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оставить комментарий

Контакти

Posted by on February 15 2011

Задати питання, залишити пропозиції, побажання, відгуки можна на пошту pavelchaika1983@ gmail.com

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оставить комментарий

Головна

Posted by on February 14 2011
Оставить комментарий

Про автора

Posted by on

Всім привіти, мене звати Павло і вже так сі стало, що я є автором цього он-лайн журналу, під може трошки пафосною назвою “Пробудження”. Але вже нема на то ради. Чому я вирішив створити цей журнал? Просто тому, що дуже сильно цікавлюсь такими речами як психологія, різні релігії, єзотерика, мистецтво, от і вирішив поділитись своїми захопленнями з вами дорогі читачі (ким би ви не були). А найбільше мене цікавить така штука як стик психології та релігії, їхнє поєднання, цій темі тут буде присвячено багато статей.

Наразі я є одноосібний автор всіх статей, але якщо хтось з вас чується, що може також написати щось цікавеньке по темам які були названі абзацом вище, буду дуже радий опублікувати ваші думки, для цього можете с контактувати зі мною через сторінку “Контакти” або ж засобами телепатичного зв’язку. 🙂

P. S. Колись тут було моє фото, але тепер його не має. Оскільки наш журнал трішки езотеричний, а езотерика пов’язана з таємницею, вирішив зберегти за собою маленьку анонімність.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Оставить комментарий

Про журнал

Posted by on February 11 2011

Раді вітати вас на сайті психолого-релігійно-мистецького он-лайн журналу “Пробудження”.
Розповім вам шановні відвідувачі коротку передісторію виникнення журналу.
Колись, у сиву давнину, (в часи коли ще не було безлімітного Інтернету і мобільних телефонів), а наші далекі предки жили у зручних 5-ти зіркових печерах, добуваючи їжу, не на полицях супермаркетів, а в лісі, жив був собі в одному племені, в одній печері, один чоловік. Був він великим мрійником і замість того, щоб думати як вполювати ведмедя, він вічно літав десь у хмарах. Через що інші члени племені рахували його диваком, та й взагалі слабаком і невігласом, бо в полюванні на ведмедів був він не вельми дотепний.
Якось одного дня, в той час як інші поважні члени його племені сиділи біля вогнища у своїй печері, поїдаючи м’ясо щойно впольованого ведмедя, наш герой у пориві великого натхнення взяв гострий камінь, підійшов до стіни печери і став малювати………………

Наскальні малюнки

Так і появилась писемність, яка пройшла довгий і цікавий шлях лабіринтами історії від наскальних малюнків печер раннього палеоліту до мільярдів сайтів, форумів, блогів сучасності в мережі Інтернет. В різні часи інформація мала різну цінність. На зорі історії вона була безцінна. Людей, які вміли читати і писати, можна було порахувати по пальцях і вони були справжніми ліхтарями мудрості і знань для своїх сучасників. З часом інформація стала трохи доступнішою, появились книжки, і появились люди, які могли їх читати. Правда, декого, особливо начитаного, могли і на вогні спалити, щоб не був занадто розумним. Процес пізнання часто був пов’язаний з ризиком. Це зараз, ми можемо, не відриваючи свого заду від крісла з комп’ютером, отримати будь-яку інформацію, за яку дехто, ще пару століть тому назад, ризикував життям. Книжки, які писались авторами, на протязі всього життя, і яким приходилось збирати інформацію по крихтах, ціною неймовірних зусиль і важкої праці, сьогодні можна скачати за 5 хвилин, всього трьома кліками мишки.

Так, зараз ми живемо в інформаційну епоху і це великий дар, але чи вміємо ми його цінувати? Це питання риторичне.

З другого боку цей дар став і великим прокляттям, бо тепер інформації є аж занадто, ми просто потонули у велетенському океані інформації, більшість з якої не має жодної користі, а то і взагалі є сміттям. Але десь там, в надрах всесвітнього інформаційного океану лежать дорогоцінні перлини справжньої мудрості (причому лежать вони там споконвіків). І ми, немов водолази плаваємо в інформаційного океані, у пошуках тих дорогоцінних перлин. А журнал, то наш підводний човен. Пропоную вам забиратися до нас на борт і вперед – на пошуки скарбів.

Жовтий підводний човен

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Оставить комментарий