Вже минуло велике християнське свято Пасхи, однак свята продовжують тривати, не за горами інше свято, на цей раз вже не релігійне. Це 1 травня, відоме усім як день солідарності трудящихся. Святкувати його придумала комуністична влада колишнього Радянського союзу. Але в цій статті мова йтиме, звісно, не про нього. Мало хто знає, що ніч з 30 квітня на 1 травня вже багато віків відома як Вальпургієва. По німецькому народному повірю, Вальпургієва ніч є щорічним святом відьом та іншої нечистої сили, яка цієї нічки збирається біля свого шефа – Сатани. Знаково є те, що безбожна комуністична влада вибрала саме 1 травня для святкування одного з своїх найбільших свят.

Вирішив дослідити, звідки ростуть ноги в цього цікавого повір’я і ось, що знайшов. Свято Вальпургієвої ночі дуже давнє та походить з язичницьких часів. Правда на відміну від інших язичницьких свят, таких як Масляниця, чи Івана-Купала, це свято в Християнському сприйнятті має вельми негативний характер. В уявленнях середньовічних “добрих католиків”, всі відьми цієї ночі беруть мітли, та злітаються на свої збіговиська, які називаються шабашами. На шабашах відьми роблять всякі нехороші справи, чаклують, накладають закляття, приносять ритуальні жертви Дияволу і навіть вступають з останнім у статеві стосунки. Звичайно, то все скоріше було плодом хворої фантазії деяких релігійних фанатиків ніж реальністю. Але нажаль в темні часи середньовіччя, католицька інквізиція замордувала дуже багатьох людей (здебільшого жінок) по підозрі в участі у шабашах та взагалі у відьмацтві.

Назва Вальпургієва походить від імені англійської монахині святої Вальпурги, яка у 748 році переїхала з Англії до Німеччини з метою заснування монастиря. Свята Вальпурга користувалась великою пошаною у народі і невдовзі після своєї смерті була занесена до лав святих. День її пам’яті припав на 1 травня, ось вам і Вальпургієва ніч.

Саме ж свято походить від давніх кельтів. Знаємо, що у кельтів було 2 великі свята: Самайн та Бельтейн. Самайн святкувався в кінці жовтня (в наш час він відомий як Хеловін) і символізував початок зимового періоду, Бельтейн святкувався в кінці квітня і відповідно символізував прихід літнього періоду. Під час святкування Бельтейну давні кельти збирались на підвищених місцевостях, (тобто на горах) там палили вогні, танцювали, та вступали у ритуальні статеві стосунки одне з одним. (Ритуальні статеві стосунки між чоловіками та жінками в це свято, за віруваннями язичників, мали забезпечити родючість землі).

З приходом Християнства багато людей і далі продовжували збиратись в цю ніч на горах, палити там вогні та вступати у ритуальні статеві стосунки. Але звісно з точки зору християнської моралі така поведінка була недопустимою. (це ж не писанки на Пасху малювати) Для того, щоб дискредитувати давній язичницький ритуал, християнські священики оголосили його диявольським, а всіх хто його практикує безбожниками та прихильниками нечистих сил. Звідси і пішло повір’я про шабаш, як акт поклоніння Дияволу та Вальпургієву ніч (давнє язичницьке свято Бельтайна) як розгул нечистої сили.

І на завершення невеличкий ліричний відступ.
До речі слово відьма у давні язичницькі часи зовсім не було поганим, а означало, просто, мудру жінку, (здебільшого знахарку), яка добре зналась на цілющих травах і взагалі володіла багатьма знаннями. Це потім середньовічна католицька інквізиція оголосила відьом ворогами №2 християнської церкви (вороги №1 були еретики). Навіть саме слово відьма в українській та російській мові має спільний корінь з словом відати, себто знати. Відьма – це та, що знає. Тож милі дівчатка, якщо вас часом хтось назвав відьмою, в жодному разі не ображайтесь, а сприймайте це як комплімент.

P. S. Духи вещают: А еще Вальпургиева ночь вместе с ее шабашами, просто отличное время для всевозможных гаданий, ведь любая порядочная ведьма (или ведьмочка) в обязательном порядке должна владеть такими вещами как хиромантия, разные магические ритуалы и заклинания и далее по списку.