Сьогодні справді великий день. І великий не тільки тому, що то день перемоги над фашисткою Німеччиною у другій світовій війні. А ще великий, бо сьогодні в мого рідного міста Львова день народження, впору заспівати “многая літа”, (чи happy birthday) спекти велетенський тортик, щоб у нього влізло аж 755 свічок. Так, так Львову стукнуло вже 755 років, але то офіційно, насправді Львів ще значно старіший.

В історії як рахується, днем заснування міста є той час, коли про нього появилась перша письмова згадка, десь в літописах чи архівах. Перша документальна згадка про Львів була, якраз 755 років тому і пов’язана вона з пожежею. У сусідньому місті Холм сталась велика пожежа, яка вщент знищила це середньовічне місто. За словами давнього літописця: “У Холмі горіло так, що й у Львові було видно”. Тобто до 1256 року (саме ця дата вважається офіційною датою заснування міста Лева) на цих землях вже було розвинуте місто. На думку деяких вчених істориків, перші поселення людей на території сучасного Львова почали утворюватись ще у 5-му столітті, правда, вже нашої ери.

Правитель цих земель Галицько-волинський князь Данило Романович (Данило Галицький), що правив у 13-му столітті, мав великі проблеми з монголо-татарським туристами Чінгісхана. Монголо-татари вогняним вихром пройшлись по чималій частині Євразійського континенту від Китаю до Польщі та Угорщини, нищачи, руйнуючи все на своєму кровавому шляху. Данило Галицький сплатив велику данину монгольським прибульцям, лише щоб вони не нищили міста та села його князівства. А сам тим часом таємно будував укріплення, фортеці та замки на своїй території, у надії при потребі застосувати їх для того, щоб дати відсіч монголо-татарським загарбникам. Один з таких замків він побудував на високій горі поблизу Львова. Це місце для замку було дуже вигідне з точки зору військового мистецтва, гора була доволі високою, а сам замок, який побудували на цій горі так і назвали – Високий Замок”. (Сам Замок нажаль не зберігся до наших часів)

Це князь Данило Галицький на середньовічній картині.

А це знову він, на коні, на цей раз у вигляді пам’ятника.

Поселення, яке очевидно вже довгий час існувало у підніжжя гори Високого Замку, стало містом, яке князь Данило назвав на честь свого сина Льва. Так і появився Львів. Це місце настільки сподобалось князю (який потім між іншим став королем), що він сам зі своєю дружиною оселився у Львові.

З самого початку заснування Львова його символом та гербом став лев – цар звірів. Цей благородний звір здавна був символом волі, сили, мужності, хоробрості, відваги. Львів’яни полюбили свого лева, якщо ви, мандруючи старовинними львівськими вуличками, станете уважно вдивлятись на фасади давніх будинків, церков, театрів, каплиць, побачите велику кількість кам’яних левів, які велично застигли у вічності. Львів має найбільшу кількість кам’яних левів у світі. (близько 4000 левів)

Взагалі про Львів можна писати не одну статтю, (ще обов’язково писатиму про Львів) адже це місто одне з найгарніших міст Східної Європи (а те, що воно найгарніше місто України то взагалі без сумнівів). Якщо ви не зі Львова обов’язково приїздіть до нас в гості. Як співають у одній файній польській батярській пісні: “Якщо щасливим хцеш бить, едь до Львова” (Якщо щасливим хочеш бути, їдь до Львова)