Живопис пустелі Калахарі

Posted by on January 9, 2013

Живопис пустелі Калахарі
Спонсор публікації – кондиціонер від “Арктики”. Чого так не вистачає у мандрівках дивовижною африканською пустелею Калахарі? Саме так, прохолоди, тож гарне кондиціонування та система вентиляції часом має не аби яке значення.

Уявіть собі незвичайну картинну галерею: вона розтягнулася на чверть континенту. Зали її – гори, долини, простори савани. Така галерея бушменського живопису, казкове зібрання картин з тисячами експонатів, кожен з яких – справжня коштовність. Відвідувачі цього фантастичного музею – любителі мистецтва, археологи, етнографи, натуралісти. Вхід в нього знаходиться в Танзанії, далі потрібно слідувати до мису Доброї Надії, звідти – на північний захід.

Полотном бушменського художника був камінь, його твори найбільше нагадують фрески. Вони досягають іноді декількох метрів у довжину і розташовані так, щоб їх можна було розглядати при природному освітленні і, разом з тим, захистити від примх погоди, вітрів і століть. Вони як би заховані в своєрідні природні лоджії або знаходяться в декількох кроках від виходу з печери. Біля цих картин бушмени влаштовували ігри, туди приносили здобич, там бенкетували, нудилися від голоду і спраги, виготовляли зброю та інструменти, розповідали незліченні історії, кохали, жили і вмирали. Бушменський художник зображував те, що він чудово знав: себе, своїх одноплемінників, їх танці, магічні і релігійні обряди, ворогів, битви, але улюблені герої його творів – це мисливці і дикі звірі, тому що полювання – основне заняття бушменів.

Бушмени

Бушмени на полюванні.

Фігури людей часто дуже невеликі за розмірами – 2-2,5 сантиметра. Тварини зображувалися більшими. Тут представлена вся африканська фауна, відома бушменам: слони і жирафи, дикі кішки та птиці, риби і антилопи. Малюнків та картин в кожному «залі» зовсім небагато: один-два, але таких «залів» більше двох тисяч тільки на території Південно-Африканської Республіки. А скільки творів ще чекає свого відкриття!

Живопис пустелі Калахарі

Бушмени були мисливцями і збирачами їжі, землеробства вони не знали. Як мисливці, вони весь час змушені були перебиратися з місця на місце. З собою вони брали лише саме незначне майно: кам’яні та дерев’яні знаряддя, їстівні коріння і бульби, кілька шкур для одягу і для захисту від негоди. Бушмени не знали гончарного і ткацького виробництва, не приручали тварин. Їх посудом були вискоблені гарбузи і шкаралупа від яєць страуса.

Південно-африканський письменник Ван дер Пост дав живий портрет бушмена старих часів. В одному з його творів розповідається про маленького хлопчика, який живе на фермі біля Помаранчевої річки. Він просить бабусю і дідуся розповісти йому про бушменів: «Вони говорили, що це маленькі люди, близько п’яти футів зросту, добрі, сильні і правдиві. Щиколотки у бушмена були тонкими, як у скакового коня, його м’язи були не напруженими, і він бігав, як вітер. Ходити йому було важко, але він, як дикий собака, легко втік риссю … Шкіра його ніколи не ставала темною, і він рухався при світлі сліпучого африканського сонця, як язик золотого полум’я ». Таким я побачив бушмена на першій же картині, до якої підвів мене Баррі Мела, наш екскурсовод.

Живопис пустелі Калахарі

Ми йшли по зеленій долині, її свіжа, надзвичайно яскрава зелень нагадувала мені Ірландію. Пройшовши повз декілька кришталевих водоспадів, ми увійшли в тінь загадкових гострих вершин, схили яких змагалися один з одним у великій кількості зелені. На висоті близько двох тисяч метрів ми увійшли в печеру, типове житло бушменів. Підлога її знаходилася, приблизно, на сім метрів нижче вхідного отвору, і дихати було нелегко. Вдалині виднілися зелені долини і гігантські вершини. Тут знаходилася як би енциклопедія мистецтва древніх бушменів.

Кісточка невідомого художника відкрила нам сторінку непізнаного, він поставив перед нами безліч питань, загадав десятки загадок. Перед нами була фреска, на якій були зображені три бушмена, що біжать. Вони бігли як божевільні, так, як ніби за ними гнався сам диявол. По суті, це була історія настільки ж комічна, наскільки і трагічна, і водночас вона була настільки ж сучасна, як і сотні років тому. Прочитати її можна було приблизно так: «Нас було кілька чоловік. Ми вирушили на полювання. Раптом з кущів вистрибнув леопард. Троє кинулися бігти – тільки п’яти заблискали. Ви ніколи, напевно, не бачили нічого більш безглуздого. Двоє інших скам’яніли від страху». Тут же внизу були зображені антилопи в сірувато-коричневих і жовтих тонах. Кидалось в очі, що художник чудово відчував і знав зображуваний предмет.

Живопис пустелі Калахарі

На тій же скельній поверхні було намальовано щось настільки загадкове, наскільки простий був сюжет картини про бушменів і леопардів. Це був якийсь складний магічний ритуал. Дві вертикальні фігури з людськими тулубами, але з головами антилоп, в червоно-білих тонах. Одна фігура надто товста у сідницях, інша одягнена в «Каросса», плащ до колін, який носили і чоловіки і жінки.

Живопис пустелі Калахарі

Бушмен в ритуальному одязі? Або бушмен на полюванні, одягнений в шкуру тварини з метою маскування? Ретельний огляд показав, що замість ніг у цих загадкових постатей – копита, такі ж копита – замість однієї руки. В іншій, людській руці, піднесеній до рота, знаходиться якийсь довгий, химерно вигнутий предмет, що нагадує мисливський ріг з двома «цибулинами». Друга фігура тримає в руці такий же предмет, але з однією «цибулиною» і не піднесений до губ.

Фахівці відзначають тут схожість з грецькими «аулос». Подібні фігури є у Франції, в «печері трьох братів». Там зображено чи то чаклуна, чи то шамана, одягненого в плащ, з головою бізона і коротким зігнутим музичним інструментом.

Автор: А. Френдлі.

Далі буде.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers