«Базові модулі» вчення про «третьому мозку» людини

Posted by on November 21, 2017
Журнал Пробудження

мозок

Коли ми говоримо про мозок людини, то на фізіологічному рівні – це одна цілісна система. На психологічному рівні – вже дві системи. Вірніше, дві півкулі, які відповідають за різні психічні функції. А на голограмному рівні, при когерентній роботі двох півкуль, виникає третя система – «фантомний мозок». Саме про «третій мозок» у нас конкретна розмова. Те, що дві півкулі асиметричні, спостерігали багато дослідників. Наприклад, ще в 1865-му році, була відкрита зона Поля Брока. Щоправда, сучасні дослідження показали, що нейронна організація мови (мовлення) набагато складніше, ніж може описати модель Брока. Факт того, що дві півкулі – це два різних «мозки», встановив і конкретно довів Роджер Саперрі, який отримав Нобелівську премію в 1980-му році. А в кінці 2006-го року гіпнотерапевт Алекс Метсон відкрив феномен «стереогіпнозу». Це коли людині під гіпнозом, подають інформацію у праву та ліву півкулі окремо. У ліву півкулю – мову (точніше, слова), а в праву – відео-образи. При цьому різко зросла ефективність сеансів гіпнозу. В даний час існує припущення, що все це відбувається через образні ряди, а не на рівні словесно-логічних структур.

Особливу значимість ідея «третього мозку» набуває в темі обдарованих дітей. Як розробник проекту «Діти диво-квітів», я давно схиляюся до того, що обдарованих дітей не варто поспішати вчити розмовної мови (навантажувати ліву півкулю). Спочатку, до трьох років дитину необхідно навчити «стереоскопічного мозговому феномену» (щось на зразок стереогипнозу Метсона). Ліва півкуля дитина має навантажуватися тільки словами (без смислової мови), а права – образами цих слів. В результаті ми виходимо на феноменальну роботу двох півкуль. Те, що в квантовій психології називається режимом «суперпозиції». І починаємо розуміти, що таке «третій мозок» людини. «Перший мозок» – ліва півкуля. «Другий мозок» – права півкуля. «Третій мозок» – голограмна (фантомна) «півкуля» або феноменальний режим «суперпозиції».

«Третій фантомний мозок», в недалекому майбутньому здатний зробити переворот в усьому природознавстві. Вже сьогодні досить опукло видно ознаки появи людей з «фантомним мозком». Наприклад, ті діти, які практикують японський метод «ментальної арифметики», таємничим чином виходять на розвиток феноменальної пам’яті. Вони не прораховують ситуацію логічно, а у своїй уяві перекидають «кісточки» абакуса (японські рахунки) і феноменально видають результат. Інший приклад. Деякі діти хворі на аутизм (затримка розвитку мовлення), незрозумілим чином виходять на феноменальну пам’ять. Виходить те, що дитина не сприймає смислового ряду мови, але феноменально запам’ятовує зв’язки: «слово»-«образ». Після трьох-чотирьох років, коли дитина стане говорити перші слова, вона здатна феноменально запам’ятати великий обсяг інформації. Все це говорить про наявність у психіці цих дітей «третього мозку» або здатності феноменально оцінювати ситуацію.

Скажу більше. У мозку кожної дитини (не тільки вундеркінда або дітей аутистів) спочатку закладена можливість трьохмозгового усвідомлення світу; можливість інтелектуального розвитку, можливість кративно-споглядальної діяльності та можливість феноменального осягнення навколишньої реальності. До двох років (у дітей аутистів до трьох-чотирьох років), можливості «другої» (креативного) і «третього» (феноменального) мозку максимальні. Те, що в голограмній педагогіці я називаю «періодом цвітіння дитячих феноменів». Доцільно було б спочатку розвинути в психіці дитини «другий» (метод японського професора Макото Шичиды) і «третій» мозок (метод психолога з Києва, Олександра Галена), виховуючи в ньому характерні ознаки вундеркінда. Але ми, своєю логічною розмовною мовою, починаючи з двох років, гальмуємо в дитячій психіці «цвітіння феноменів» «другого» і «третього» мізків. Потім, садок, далі школа, остаточно поховає, як креативно-споглядальні, так і феноменальні можливості в дитячій психіці. В результаті будемо мати інтелектуала з домінантою лівої півкулі мозку і ментального інваліда креативно-феноменального характеру.

Це ми трохи відхилилися від теми. Так завжди буває, коли розглядається глибока і глобальна проблема. Тема «третього мозку» – це не тільки філософія, а революційний переворот у свідомості людини взагалі. Тому вона сприймається складно, тим більше у суспільстві людей інтелектуально освічених, які вважають розумову діяльність мірилом всього. У триоматиці я пропоную розглядати світ не з однієї інтелектуальної точки зору, а і з двох інших: квантової і голограми. У цьому вся складність сприйняття двох нових світів. Інтелектуально освічена людина світ розуміє («розуміє» ключове слово) виходячи з метафізичного (умосяжного) методу сприйняття. У фізичному світі вона скрізь бачить порядок і красу (естетику) тому прагнути осягнути гармонійні закони природного порядку. У психічному світі вона хоче все привести до розумного (правильного) розуміння ситуації. Це той же самий красивий порядок, тільки внутрішнього світу людини. А світ соціуму без розуміння етики порядку взагалі не існує. Таким чином, якщо людина в пізнанні світу використовує тільки один мозок (ліва півкуля), то все зводиться до «порядку» (логіки світу), до «понять» (логіки мислення) і до естетично-етичного сприйняття світу. Сьогодні, з усією відповідальністю можна сказати про те, що це простий і самий примітивний метод пізнання світу. Тут ми використовуємо; інтелектуальний розум (через знання або поняття), примітивну аналогову пам’ять, концентровану бета-увагу і туманну уяву у вигляді мисле-форми або подання.

У вченні про «третій мозок» (триоматика Галена), таке усвідомлення світу (точніше, трьох світів: фізичного, психічного і соціального), носить назву «Метод простого розуміння суті речей» або «просте усвідомлення світу». Такий інтелектуальний або метафізичний метод, заснований на понятійному однолінійному (конвергентному) мисленні, де все приводиться до порядку, якого, в принципі, досягти неможливо. Ми можемо говорити тільки про красу світу, але це естетичне поняття носить чисто суб’єктивний характер («Про смаки не сперечаються»). Філософ Кант ввів спеціальний термін «ноумен» або «непізнаваність суті речей» при оперуванні інтелектуальними поняттями.

У триоматиці я розглядаю чотири ступеня «поняття». Підкреслюю, – це всього лише перший «базовий модуль». «Просте» або однозначно-наочне (яблуко, будинок, книга, мити руки, літати як птах і т. д.). «Двозначне» – «добро-зло», «позитивне – негативне», «1»-«0», тощо. Ці поняття існують лише окремо. Немає «доброго зла», а є ідеал етичного добра. Абсурд двох слів «добро зло» – це вже ймовірнісна не «поняття», а «подія», з наступного, другого «базового модуля». При такому процесі розгортання подій, наш мозок входить ступор, і ми починаємо креативно мислити. До речі, Макото Шичида такими заморочками (бачити те, чого в принципі не існує, наприклад: «Яблука падають в небо»), розвиває в дитячій психіці креативну свідомість. Третя ступінь понятійності – це «складне» або абстрактне поняття, те, що Кант іменує «трансцендентним» (не має ні простору, ні часу): воля, істина, добро, свідомість, батьківщина, інтелект, віра. І «надскладне» – Бог, Абсолют, Вічність. Або по Канту «трансцендентне» – що виходить за межі всякого досвіду. Прошу вибачення, якщо щось показав не зовсім по Канту.

Головна думка полягає в тому, що якщо на розробку цих і багатьох інших понять людство витратило дві з половиною тисячі років (починаючи з часів Стародавньої Греції), то я думаю на початку 21-го століття, говорити про ці поняття не має сенсу. Тим більше, з приходом квантової психології в кінці 20-го століття, істина (пошук ідеального умовиводу) перестала існувати. На зміну «істині» прийшло розуміння світу з двох базових позицій: «світу явного» і «світу неявного порядку». Або розуміння світу через нашу усвідомлену мову ( «поняття») і розуміння світу через підсвідомість у вигляді «подій» і «фантомних голограм». Якщо інтелектуальні «поняття» для нас рідні, зрозумілі, а то й вічні, то з визначенням «події» стоїть цілковитий хаос. «Подію» неможливо трактувати однозначно. Все залежить від того, на що спрямований «квантовий вектор». Якщо ми розглядаємо «подію» з позиції (квантового вектора) «добра», то ми будемо нанизувати на цей «вектор» тільки добрі наміри. Якщо з позиції «зла», то наш вектор матиме «злі бажання», які можна інтерпретувати як добрі наміри. Наприклад, існує таке поняття як «феномен Раскольникова». Це коли людина сама для себе може виправдати будь-яке «зло» ( вбивство невинної старенької за романом Достоєвського «Злочин і покарання»).

З позиції триоматики, добро і зло – це дві крайності (два поняття) одної і тої ж «події». «Подія» – це філософське поняття або двояко-імовірнісна форма існування нашого суб’єктивного світу. У триоматиці ми не говоримо про об’єктивний світ. Ми апріорі вважаємо те, що він існує незалежно від того, як ми про нього думаємо і тому «виносимо його за дужки» і розглядаємо тільки «імовірнісні» і «фантомні» події. Коли ми підкидаємо монету у вигляді жеребу, то монета, яка обертає вгорі, буде подвійною імовірнісною подією (ймовірність «1»(цифри) і «0» (герба) буде 50 %на 50%) . Якщо монета буде лежати на землі, то це буде вже певна (100%) форма існування у вигляді конкретного однозначного поняття (наприклад, «1»). В теорії квантової фізики – це буде «проста позиція».

Повинен сказати про те, що квантова фізика, занадто заплутана наука. Якщо ви думаєте, що там можна знайти істину, то глибоко помиляєтеся, так як це вже не наука в нашому метафізичному розумінні, а опис цієї науки, тобто суб’єктивне розуміння квантових процесів самим автором. І таких моделей розуміння можуть бути тисячі. Кожен автор створює свою модель розуміння квантового світу. Наприклад, в Інтернеті, шановний професор з міста Санкт-Петербурга (не буду називати прізвища, щоб не ображати знамениту особу), на повному серйозі говорить про те, що квантові процеси неможливо зрозуміти здоровим глуздом: «Якщо я тримаю в руках плитку шоколаду, то згідно з квантовим принципом, така ж шоколадка може перебувати в іншій кімнаті. Не клон і не інша плитка шоколаду, а саме ця».

Тут явне нерозуміння того, що таке однозначне «поняття» (плитка шоколаду в руці) і, що таке «квантовий вектор стану» або ймовірнісна «подія». Коли в «світі явного порядку» я бачу плитку шоколаду в руці моїй, то це буде просте «поняття», не має відношення до квантових процесів. Інша справа, я як «квантовий спостерігач» перебуваю в «світі неявного порядку» (в глибині своєї підсвідомості) і знаю, що в будинку з двох кімнат повинна знаходитися плитка шоколаду, але я не бачу в якій кімнаті саме, то моя свідомість, об’єктивна (я знаю те, що шоколад в одній з кімнат) і одночасно суб’єктивна (не знаю в якій), знаходиться в стані імовірнісної «події».

Якщо мій мозок працює креативно, то я допускаю два варіанти розгортання події, те, що в квантової психології називається «змішаною позицією» ( «або-або»). А ось якщо мій мозок працює феноменально («третій мозок»), то чисто інтуїтивно можу побачити закритими очима вже не саму плитку шоколаду, а голограму («фантом») саме цієї плитки. Таким чином, у простому або метафізичному світі, ми бачимо плитку шоколаду на столі. У квантовому світі ми бачимо двояко-ймовірнісне вже не «поняття» а «подію» цієї плитки. А в голограмному світі, ми бачимо вже не «подію», а тим більше «поняття», а «фантом» цієї ж самої плитки шоколаду.

Якщо ви думаєте, що все це з області фантастики, то прочитайте уважно метод Макото Шичиди, який вчить японських дітей з раннього віку інтуїтивно сприймати ситуацію. Мама непомітно поклала кульку під один з трьох непрозорих пластмасових стаканчиків і говорить дитині: «Де кулька?» Дитина природно кульки не бачить. Вона бачить її «фантом» і безпомилково показує результат. Якщо ви такий простий експеримент зробите зі своєю дитиною, то вийдете на просте вгадування. Для того щоб однозначно побачити «фантом» кульки, необхідно в дитячому мозку сформувати феноменальну матрицю свідомості. Відрити в дитячій психіці феномен «третього мозку». І лише після цього приступати до інтуїтивних експериментів.

Ось вам три базових модуля триоматики Галена; просте «поняття», двояко-ймовірнісна «подія» і голограмний «фантом». Так як усвідомлення об’єктивного світу ми виносимо за дужки, то почнемо з «другого базового модуля» або сприйняття світу через дві імовірнісні події. Я не розглядаю три або чотири імовірнісні події, для того щоб не заплутувати і без того складну ситуацію. Двоїсте сприйняття «події» цікаве тим, що ми навантажуємо два мозки (дві півкулі) одночасно (щось на кшталт «стереогіпнозу» Метсона). В результаті чого зникає домінанта одного з них і зростає ефективність самого сприйняття.

Макото Шичида змушує дитину «не думати» шляхом швидкого, майже миттєвого запам’ятовування флеш-карток. В результаті наша думка отримує необмежену свободу уяви. Те, що в триоматиці називається «ейдична редукція» (образна уява в чистому вигляді). Наприклад, Альберт Ейнштейн уявляв, що він летить на кінчику променя світла зі швидкістю С. Все це дозволяє нам вийти на більш продуктивні: ейдичну пам’ять, альфа-увагу, творчу або ейдичну уяву і нам ближче стають душевні (чуттєво-уявні) переживання. Об’єктивний світ понять (перший метод), стає суб’єктивним світом подій. Зауважте, ми всього лише змінили функціонування двох півкуль (або двох квантових систем) і в результаті отримали величезний стрибок у розвитку своїх можливостей. У квантовій психологи – це називається «змішаною позицією».

Йогівські гуру, ченці дзену, майстри ци-гун, працюють саме в «змішаній позиції» двох квантових систем. Для розвитку такого сприйняття дуже корисні медитативні практики, коли ми закрили очі, чуємо мову «лівим мозком» і переводимо її не в смисловий ряд, а в розгортання подій (робота «правого мозку»). Спочатку така практика здасться складною, так як нас постійно буде «зносити» на логічне розуміння мови (простий метод сприйняття). З часом прийде розуміння того, що мову необхідно сприймати як «сигнал», без логічної обробки. А всю увагу приділяти на розгортання подій. З’являться перші ознаки «енергетичного потоку». І нарешті, настане «провал» в глибинну роботу нашої підсвідомості або те, що сьогодні іменується «стереогіпнозом» Алекса Метсона.

Вираз «третій мозок людини» не такий і новий. Наприклад, фахівець з мозку Пол Маклін доводить те, що в людині є найдавніший «рептильный мозок», більш сучасний «лімбічний мозок» і чисто людський неокортекс або «новий мозок». Є думка про те, що «третій мозок» існує в сонячному сплетінні. Остання версія «третього мозку» говорить про те, що нервів в шлунку і кишечнику так багато, що їх можна назвати «автономним кишковим мозком». Тому я не претендую на авторство назви: «Третій мозок». Мої амбіції вище, оскільки я хочу своїм вченням про «третій мозок» здійснити революційний переворот в усьому природознавстві. Квантова психологія підірвала основи існування «першого мозку». Настав час глибоко, предметно і філософськи досліджувати «другий» (креативно-споглядальний), а особливо «третій мозок» (феноменально-голограмний).

Сьогодні все людство стоїть на порозі глобального перевороту в свідомості людей. Людина Інтелектуальна, яка жила дві з половиною тисячі років (починаючи від Давньої Греції), сходить з арени буття. На її місці з’являється новий вид людей або Осіб Феноменальних з розвиненим «третім мозком». Справедливості заради, необхідно сказати про те, що Людина Феноменальна зовсім дитина, вона слабо виділяється серед Дідусів Інтелектуалів, і в суспільстві вона сприймається як мутант громадського спокою. Це щось чужорідне для жителів планети Земля. Згадайте про дітей Індиго з їх синдромом гіперактивності та дефіциту уваги. Або про дітей під назвою «геніальних ідіотів», які слабо розуміють нашу мову, але їх мозок працює феноменально.

Питання стоїть не в тому, щоб перейти на мову пізнання світу дітей «геніальних ідіотів», а в тому, щоб у такому великому потоці інформації, максимально ефективно використовувати роботу двох півкуль мозку. Або іншими словами, вийти на феноменальне усвідомлення світу; феноменальну пам’ять, тотальну увагу, голограмну уяву, інтуїтивне прийняття рішень, тотальне, а не поверхневе швидкочитання, миттєвого схоплювання ситуації, фантомне бачення. Все це відноситься не до «понять» і навіть не до «подій», а є «фантомами» нашої глибинної підсвідомості.

Якщо говорити про три базові модулі у вигляді Людини Інтелектуальної, Людини Креативної та Людини Феноменальної, то у відношенні Людини Креативної існують багато різних думок. Починаючи від людини, що займається любимою творчістю і до геніального творця. У триоматиці Галена, Креативна Людина – це рівень свідомості людей «другого мозку» (кретивно-споглядальних) або другий базовий модуль, де інструментом пізнання світу є не «поняття» (як при «першому мозку»), а філософський термін під назвою «подія» або двоїста структура розуміння світу («добро-зло», «радість-горе», «решка»- «орел», «1» – «0», «бог-сатана»).

Не причинно-наслідковий зв’язок, що є елементом логіки, а двоїсте розуміння світу, де «добро» і «зло», з точки зору квантової психології, одна і та ж нейтральна «подія» не має, як позитивного, так і негативного значення. У квантовій психології – це не конкретна, а ймовірнісна подія, що «обертається» між двома крайнощами («добром» і «злом»). Це ми люди, «добра» зробили позитивною вже не «подію», а однозначне «поняття». Тому «добро» для нас має «+», «зло» – «-». Насправді, таких подвійних імовірнісних подій (коли монета обертається вгорі) в людському житті (у психології, соціології, в усвідомленні фізичного світу) занадто багато. Тому в триоматиці «другий базовий модуль» я ще називаю «квантовим», підкреслюючи, поряд з простими однозначними «поняттями», існують двозначні імовірнісні «події», те, що в квантовій психології називається «змішаною позицією», а також «вектором стану» «або-або».

«Третій базовий модуль» або «фантом», в квантовій психології має назву «суперпозиції». Саме при резонансі двох півкуль, ми виходимо на фантомний образ «третього мозку» людини і починаємо сприймати світ феноменально. Тема «третього мозку» глибока і заплутана ще більше, ніж квантова психологія. Я намагаюся досліджувати ці лабіринти нашої глибинної підсвідомості за трьома напрямками: обдаровані діти, феномен геніальності і феноменальне здоров’я. На базовому принципі роботи «фантомного мозку» у мене написані чотири книги. Перша книга під назвою «Голограмна педагогіка для обдарованих дітей». Друга книга – «Планета «Альтрас» або «Вчення «Креатсоф» (Творча мудрість»). Третя книга – «Феномен геніальності людини». І четверта книга, про голограмну медицину майбутнього під назвою «Фантомна терапія».

Я запрошуючи всіх, хто цікавиться «третім мозком людини у свою «творчу майстерню», для того щоб в перспективі в Інтернеті створити цілий напрям феноменально-обдарованих людей, починаючи від дітей раннього віку і закінчуючи геніальною людиною. Можете писати листи на мій «емейл». Обов’язково вишлю (безкоштовно) в електронному варіанті одну, дві або чотири своїх книги. Тільки одне прохання. У запиті обов’язково вказуйте в короткому викладі своє резюме в розумінні надобдарованості (феноменальні здібності) людини. Навіщо і заради чого Ви прагнете «зайти» в цю заплутану тему і, що хочете отримати в результаті? Якщо просто цікавитеся темою для загального розуміння суті речей – то це сфера діяльності лівої півкулі. Якщо хочете спробувати – то це вже сфера «другого мозку». А от якщо є не стільки бажання, скільки намір (читайте Вадима Зеланда), то це вже вихід на роботу з «фантомним мозком» людини.

З повагою, Олександр Гален, м. Київ.
Мої електронні координати: codgalena@gmail.com

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers