Плюси і мінуси японського методу «ментальної арифметики».

Posted by on July 25, 2017

абакус

Сьогодні, у сфері дитячого освіти, у всьому світі спостерігається ажіотажний попит на японський метод «ментальної арифметики». Психологія дітей раннього розвитку отримала потужний поштовх у бік геніальної дитини. Ще вчора, досить популярною була тема обдарованих дітей, в плані розвитку конкретного таланту. Про дитячу геніальність говорили мало, вважаючи це вершиною розвитку таланту дитини. Проскакували книги про «дрібненьких геніїв», але сама тема геніальності людини, вважалася прерогативою дорослих людей.

Так було до виникнення у світовому просторі «ментальної арифметики». Зв’язок, між особливою арифметикою на спеціальних рахунках (абакусах) та геніальністю дитини, першими помітили всюдисущі японці. Саме слово «абакус», латинського походження, що означає «рахункова дошка». Ця дошка спочатку була винайдена в Китаї, де отримала назву «абак» (тому латинське – «абакус»). Перекочувавши в Японію «дошка» стала «соробан». У тексті я використовую китай-латинський варіант. Японці є новаторами в розвитку дитячої психіки. То вони повсюдно в садках тренують у дітей праву півкулю мозку за методом Макото Шичіди. Раптом, до кінця не зрозумівши явище, переключилися на «ментальну арифметику». В Японії спостерігається явна тенденція створення нової людини феноменальних можливостей.

Техніка рахунку на японських абакусах має давню історію. Пишуть про те, що абакуси з’явилися дві тисячі років тому. Дійсно в той час коли по землі ходив Ісус Христос, арифметика на абакусах була революційною подією. Вправи на абакусі могли робити тільки дуже освічені люди, оскільки сама техніка рахунку мала досить складну схему. Тому в той час, арифметика на абакусах не отримала всесвітнього поширення. У Римі, в самому початку нової ери, користувалися римськими цифрами. Потім римські цифри були замінені більш простими арабськими. Щось на зразок абакусів з’явилося на початку 20-го століття, коли в простій арифметиці стали використовувати бухгалтерські рахунки. Бухгалтерські рахунки мали обмежену можливість і незабаром були замінені на механічні арифмометри, а потім з’явилися сучасні калькулятори. Настала ера комп’ютерів, і проблема рахунку перестала хвилювати людей. Сьогодні в будь-якому IT-пристрої (комп’ютер, ноутбук, мобільний телефон, смартфон) є годинник і калькулятор.

Виникає цілком закономірне питання: «Навіщо в світі електронної цифрової техніки повертатися до древніх японських абакусів (соробан), що мають складну техніку рахунку?» Дійсно, на калькуляторі значно простіше, швидше і надійніше рахувати, ніж всі арифметичні операції виконувати на бухгалтерських рахунках, не кажучи вже про більш складні абакуси.

У світі комп’ютерних технологій ніхто б не говорив про абакуси, якби японські новатори не вийшли на розвиток феноменальної пам’яті в дитячій психіці. Вирішували арифметичні задачі на складних абакусах і в якості побічного ефекту, отримали феноменальну пам’ять. І пішов гуляти по світу метод японського усного рахунку. Не стільки рахунку, скільки розвитку феноменальної пам’яті. У звичайної дитини при усному рахунку, задіяна тільки ліва півкуля мозку. А ось у дитини, яка пройшла навчання за програмою «ментальної арифметики», при операції на рахунку абакуси працюють одночасно обидві півкулі мозку. Ліва рахує, а права в цей час «бачить» уявну картинку цього рахунку. Коли ви такій дитині даєте завдання 85+97+43, то вона не рахує все це логічно, а миттєво (інтуїтивно) «бачить» на уявному абакуси, як «танцюють» кісточки на рахунках і в результаті ми маємо феноменальну відповідь. Скажу більше, при такому усному рахунку, формується феноменальна пам’ять, і дитина виходить на рівень генія в своїх розумових можливостях.

Тут необхідно дати суттєве пояснення, в плані безпосередньої роботи з абакусами, інакше багато розумних батьків, разом з педагогами і психологами, до кінця не розуміють, що вони можуть отримати в результаті. Я сам в Інтернеті зустрічав помилкову думку про те, що після трьох місяців занять, покращилася успішність дитини. Успішність може і покращилася, але до феноменальної пам’яті ще далеко. Краще і швидше навчити дитину працювати з калькулятором, ніж дружити з абакусами. Це для всіх тих, хто хоче виростити розумну дитину з домінантою лівою півкулею мозку. Якщо ви хочете розвинути в дитячій психіці феноменальну пам’ять, то знати дитині як працювати з абакусом, є лише початковим етапом навчання. Необхідно довго і наполегливо тренувати, тренувати і ще раз тренувати мозок дитини в усному рахунку на абакусах.

Зрозумійте тонкість моменту. Феноменальна пам’ять формується в дитячій психіці дуже довго (від шести місяців до двох років). Не головне для дитини навчитися спілкуватися з абакусом. Найкраще виховати у дитини інтерес до цього заняття. Справа в тому, що однотипні вправи дитині швидко набридають. Вона спочатку втрачає інтерес, після чого починає відчувати стрес, якщо ми змушуємо її займатися тим, що їй давно знайоме (не має новизни). А займатися на абакусі, повторюю, доведеться мінімум шість місяців, для того щоб дві півкулі вийшли на когерентний (злагоджений) режим роботи. Тому батьки разом з психологами, повинні проявити неабиякі здібності для того, щоб на заняттях з абакусом, тримати психіку дитини на піку її інтересу.

До речі, часто в Інтернеті замість «ментальної арифметики» (розумового рахунку), можете побачити «ментальну математику», що не зовсім вірно, так як в «математику» входить: арифметика, алгебра і геометрія. Якщо ви в центрі раннього розвитку будете говорити про «ментальну математику», то тренер по роботі з абакусом вас поправить і скаже про те, що мова йде не про «математику», а тільки про «арифметику».

З усього вищесказаного, випливають три досить глибоких мінуса при занятті дитини на абакусах. Про перший мінус я вже говорив. Це тривалий час для того, щоб вийти на феноменальний формат пам’яті. Чи є у вас терпіння, час і гроші, для того щоб виростити майбутнього генія? Якщо ви будете три-п’ять місяців займатися з дитиною на абакусах, а потім все закинете, то живучи в «интелобусі» (інтелектуально-навчальному середовищі), ваша дитина досить швидко перейде на слабо-ефективну аналогову пам’ять.

Другий мінус, сьогодні широко пропагованої «розумової арифметики», значно складніше першого. Пов’язаний він з тим, що сама техніка рахунку на абакусах дуже складна. Тому нею радять займатися з чотирьох років. І це ті центри, які розраховують на дітей вундеркіндів. Інші, більш обережні центри, пропонують займатися «розумовим рахунком» починаючи з п’яти років. У п’ять років дитина вже здатна усвідомлювати складну інструкцію по техніці виконання і бути більш уважною до самого процесу навчання.

Але зі збільшенням віку дитини виникає інша проблема. Якщо у три роки, розвиваючи розмовну мову, дитина лише починає навчатися інтелектуальній пам’яті. То в чотири, а тим більше в п’ять років, ця пам’ять вже досить розвинена. При заняттях на абакусах доводиться витрачати більше зусиль для того, щоб переформатувати свідомість з лівопівкульного центрування мозку (властивість інтелектуальної пам’яті), на когерентну роботу двох півкуль (феноменальна пам’ять). Чим менше у дитини інтелектуальна пам’ять, тим швидше вона вийде на феноменальний результат. Найшвидший результат ми отримуємо у дітей хворих на аутизм, які не розмовляють до чотирьох років. У чотири роки такої дитини навчаємо роботі з абакусами і буквально через місяць-два, можна вийти на феноменальний результат.

Це говорить про те, що раннім сприйняттям розмовної мови, ми розвиваємо інтелектуальну пам’ять в психіці дитини і гальмуємо феноменальні можливості майбутнього генія. Запам’ятайте, всі генії мають феноменальну пам’ять в тому напрямку, в якому вони працюють. Роками, а то й десятиліттями вони тренують свої дві півкулі мозку працювати в когерентному (голограмному) режимі. Це не означає, що у генія феноменальна пам’ять у всьому. Геній шахіст може бути профаном у побутових питаннях. Але як тільки він сідає біля шахової дошки, включаються його феноменальні можливості. Він не думає. Він інтуїтивно відчуває розгортання подій на шахівниці.

Шахіст – аматор посилено думає над черговим ходом. Шахіст, який досяг рівня майстра, в процесі обмірковування, включає інтуїтивний досвід. А шахіст-геній – феноменально «бачить» все поле бою. З цього випливає геніальний висновок. Перш ніж вчити дитину шаховій грі, навчіть її дві півкулі мозку працювати феноменально, наприклад, вправляючись на абакусах. І вже на цьому феноменальному базисі, вчіть дитину з геніальною можливістю шаховій грі. Те ж саме стосується майбутнього геніального футболіста. Для того щоб феноменально бачити поле і інтуїтивно відчувати ситуацію, насамперед необхідно навчити дві півкулі мозку, працювати у надшвидкому (феноменальному) режимі.

Третій мінус «ментальної арифметики» ще складніше двох перших. Більшість центрів «ментальної арифметики» пропонують три вікові категорії: а) від 4 до 8-ми років, б) від 8 до 12-ти років і в) дорослий варіант. Як я вже говорив вище, переформатувати пам’ять у психіці дитини в чотири-п’ять років досить складне завдання. Якщо взяти учня школи (8-12 років), то в його мозку вже домінує ліва півкуля мозку. Зробити з однопівкульного учня, двопівкульного, значно складніше у 12-ть років, ніж у чотири роки. А у дорослої людини, що живе в інтелектуально насиченому середовищі, взагалі відсутня можливість двопівкульної роботи мозку. Процес переформатування може затягнутися на роки.

Питається в задачнику: «Навіщо учневі школи, а тим більш дорослій людині, такий тривалий процес переформатування свідомості?» У рекламі центру «ментальної арифметики» ви можете зустріти те, що феноменальна пам’ять (а деякі говорять навіть про фотографічну пам’ять), дозволять; значно збільшити обсяг інформації, що запам’ятовується і прискорити сам процес запам’ятовування: віршів, алгебраїчних формул, фізичних законів, історичних подій і т. д. Але жоден центр не дасть вам гарантії того, чи ви досягнете такої пам’яті чи ні. Технологію розвитку феноменальної пам’яті ви отримаєте, але коли вийдете на прийнятний результат, не знає ніхто. І чи вийдете взагалі?

Це один аспект мінуса розвитку феноменальної пам’яті для людини у віці. Другий аспект третього мінуса пов’язаний з реалізацією феноменальної пам’яті в умовах, коли навколо всі люди мають інтелектуальну пам’ять. Припустимо, людина пройшла курс «розумового рахунку» і вийшла на формат феноменальної пам’яті. Що далі? А далі – «один у полі воїн». Всі люди живуть у «інтелобусі» (інтелектуально-навчальному середовищі) і після середньої школи отримують атестат саме інтелектуальної зрілості. Тепер у це море інтелектуальних людей потрапляє людина з феноменальною пам’яттю. У такої людини два шляхи. Залишити це море інтелектуалів і жити на безлюдному острові, удосконалюючи свої феноменальні можливості. Йогівські гуру так і роблять. Досягаючи йогівської зрілості, вони йдуть високо в гори, де в самоті доводять до досконалості своє феноменальне здоров’я. Потім спускаються з гір і створюють свою йогівську школу. Другий варіант простіший. Бути як всі і лише зрідка використовувати свої феноменальні можливості.

Висновок напрошується сам собою. Наше сучасне суспільство людей у світовому масштабі, ще не готове навалі раси геніальних людей. Пояснюю, геніальний чоловік – це той, у психіці якого повною мірою сформована феноменальна пам’ять і його дві півкулі мозку працюють когерентно. Це людина нашого найближчого майбутнього. Сьогодні немає соціальних умов (садочків, шкіл, вузів) для розвитку геніальних людей. Ми ще не виросли з «інтелектуальних штанців» щоб говорити про людину нової формації.

Для мене, як розробника феноменально пам’яті обдарованих дітей, всі ці три мінуса покриває великий плюс. Мені приємно бачити те, що нарешті-то японські новатори зачепили тему дитячої геніальності, пов’язану з розвитком феноменальної пам’яті. Раніше, серед японських педагогів-новаторів була популярна тема розвитку правої півкулі мозку у дітей. З приходом дітей Індиго, центр сприйняття дитячої геніальності змістився в бік феноменальних дітей. І в японському менталітеті «прорвало». Вони взяли старовинний «абакус» («соробан»), і вийшли на геніальний формат розвитку феноменальної пам’яті у психіці дитини. Всі вчені педагоги світу, стали ясно розуміти те, що в самій передовій країні (в частині дитячої освіти) під назвою Японія, йде пошук формату людини нової свідомості. В Інтернеті з’явилося багато статей і відеороликів про чудо-дітей (диво-поліглотів, диво-лічильників) з феноменальною пам’яттю. Японці стали їздити по світу в пошуках таких дітей, для того щоб вийти на нову концепцію феноменально-обдарованих дітей в своїй країні. Завдання ставилося, не тільки запропонувати нову концепцію геніальних дітей, а й вийти на технологію розвитку феноменальної геніальності.

В той час коли японські діти вправлялися на абакусах, у західному світі широке поширення отримала «квантова психологія». Все частіше стали з’являтися статті про квантову роботу мозку в режимі «суперпозиції» (резонанс двох півкуль). Це коли ліва півкуля рахує, а праве бачить те, що рахує. І між цими двома моментами нульовий (квантовий) час або інтуїтивне (миттєве) сприйняття ситуації. Найцікавіше те, що ці квантові моменти в роботі нашого мозку, ми спостерігаємо не тільки при феноменальному рахунку на абакусах, а й при запам’ятовуванні великої кількості інформації у дітей-поліглотів, при техніці швидкого (інтуїтивного) читання, при фотографічній спостережливості і при сприйнятті психічної енергії у йогів.

Великий плюс японського методу «ментальної арифметики» полягає в тому, що це «перші ластівки» глобального прориву в нову якість свідомості. Інтелект розумних людей вже не влаштовує. В епоху інформаційного буму, інтелектуальна пам’ять стала занадто примітивною в порівнянні з феноменальною. Креативною свідомістю японці перехворіли вчора. Сьогодні на порядку денному, розвиток феноменальної пам’яті на базі старовинної японської методики під назвою «рахунки на соробані». «Ментальна арифметика» вже завоювала світ своєю оригінальністю. З’явилися діти диво-лічильники. На різних рівнях проводяться ментальні змагання. Таке враження, що світ розділився на «геніїв-менталів» та всіх тих, яких ми називаємо «інтелектуалами». Неважко передбачити, що завтра в системі дитячої, а потім і шкільної освіти, відбудеться революційний переворот. Передові країни стануть відмовлятися від інтелектуальної освіти і перейдуть на формат феноменального розуму. Вирощувати геніїв у своїй країні, стане першорядним завданням всієї нашої цивілізації. З’являться школи геніїв, де «ментальна арифметика» займе своє гідне місце, при отриманні атестата феноменальної зрілості.

Автор: Олександр Гален, м. Київ, розробник проекту «Діти диво-квітів».

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers