Гештальт – психотерапія (Інтерв’ю)

Posted by on

Лариса Дідковська

Сьогодні на сторінках нашого журналу відбудеться дуже цікаве інтерв’ю з пані Ларисою Дідковською, відомим психологом та психотерапевтом. Пані Лариса є президентом Української асоціації гештальт-терапевтів, тож і тема для сьогоднішнього інтерв’ю з нею є психотерапія в стилі Гештальт.

- Доброго дня, пані Ларисо, для початку розкажіть, будь-ласка, трішки про себе?

Я психолог ще за радянською психологічною освітою, кандидат психологічних наук, працюю доцентом кафедри психології ЛНУ ім.. І Франка. Практикую як психолог та психотерапевт 28 років. Навчалась в часи, коли на весь СССР було лише 2 факультети психології та кілька відділень і навчання тоді було дуже справжнім. В 1994- 1999 рр. здобула другу освіту в сфері Гештальт-психотерапії у Трускавецькому навчальному психотерапевтичному проекті Європейської Асоціації Психотерапії. З 2001 року маю Європейський сертифікат з психотерапії. Останні 4 роки практикувала як психотерапевт ще й в Торонто, оскільки, з 2007 року є членом Онтарійської асоціації консультантів, психотерапевтів та психометристів.

- Звідки пішла назва гештальт – психотерапія? Дехто думає, що Гештальт то якийсь мудрий єврей. Що ж таке насправді той Гештальт?

Мудрий єврей, не так вже і зле (сміється), багато розумних євреїв є на цій планеті, якщо Гештальт один із них – це не погано. В чомусь Ви все-таки вгадали, бо творцем Гештальту таки був розумний єврей – Фридрих Соломон Перлз. Щодо назви, то гештальт в перекладі з німецької – образ, або щось цілісне і використовується в первозданному значенні, як назва психотерапевтичного напрямку. Цей напрямок вчить бути «тут і тепер» в контакті з собою та іншими, усвідомлювати та нести відповідальність за своє життя і вибір, а також допомагає відреагувати заблоковані чи витіснені почуття пережитих психотравмуючих обставин в житті людини, для того, щоб завершити її незакриті переживання або травми, і в такий спосіб звільнити енергію для наступних здобутків, досягнень. Гештальт, як і психотерапія загалом, вчить людину жити якісніше, ефективніше, конструктивніше, міняти свої способи побудови стосунків, емоційного реагування і т.п. з тих, котрі заважають їй або заставляють страждати на ті, котрі допомагають жити цікавіше, стабільніше, глибше.
Ф. Перлз свого часу задекларував молитву гештальтиста, яка звучить наступним чином: “Я роблю своє, а ти – своє. Я в цьому світі не для того, щоб відповідати твоїм очікуванням, а ти – не для того, щоб відповідати моїм. Ти це ти ,а я – це я. І якщо нам вдасться знайти один одного, це чудово. Якщо ні, цьому неможливо допомогти”.

- Чим відрізняється Гештальт від інших методів психотерапії?

Основне, що вчить гештальт-терапія – не боятись брати відповідальність за своє життя, не очікувати цього від інших. І в зв’язку з цим – намагатись особистісно вирости, щоб робити правильний власний вибір, а відповідальність брати або віддавати, якщо вона стосується не тебе, або не того, що залежить від тебе. Одним із ідеологів Гештальту був екзистенційний філософ Сартр, який казав: “Не так важливо, що інші зробили з тобою, важливо, що ти з цим зробиш”. Адже кожен з нас пережив у своєму житті різні травмуючи події, багато мали деструктивний вплив близьких осіб або негативний сімейний сценарій чи якісь інші перешкоди, які доводилось долати. І ресурси, щоб із цим всім конструктивно обходитись, можна отримати в процесі гештальт-терапії. Щодо відмінності Гештальту від інших методів, слід зауважити, що він менше покладається на аналізування та інтерпретації психотерапевта, а більш апелює до усвідомлення клієнтом своїх потреб, до розуміння його емоційних реакцій, адекватного відреаговування почуттів та дає можливості робити все це своєчасніше, зріліше і відповідальніше.

- Які є переваги та недоліки методу Гештальт.

Я переконана, що не має жодного психотерапевтичного напрямку кращого або гіршого за інші. Якби він існував, не було б доцільності виникнення всіх решти. Раз виникають наступні напрямки – це означає, що попередні не дають відповідей на всі питання. І перевагою Гештальту є те, що він займається не лише розкопками минулого, а вчить контактувати з реальним теперішнім. Він апелює до усвідомлення справжніх переживань і дає можливість їх відреагувати. Методиками для цього можуть слугувати діалог з уявним співбесідником, метод гарячого стільця, робота з полярностями, коли ми вчимось інтегровувати крайні полюси своїх відчуттів чи якостей. Однак сказати, що гештальт-терапія є панацеєю, яка може «вилікувати» будь-які проблеми всіх людей, не можу. Відомо, що кожен метод психотерапії вибирають люди, яким він найбільш допомагає. Звичайно ж, є багато клієнтів, котрим допоможе когнітивно-біхевіоральна чи системно-сімейна психотерапія, і ті, кому так само ефективно та результативно допоможе клієнт-центрована терапія або психоаналіз.

- Яка історія розвитку цього методу психотерапії?

За якийсь час від початку виникнення першого методу психотерапії – психоаналізу, деякі його послідовники та апологети стали його ж опонентами. Одна з відомих історій про виникнення Гештальту ще й через те, що Перлз свого часу образився на Фрейда. Будучи доволі знаним психоаналітиком, Перлз дуже захоплювався Фрейдом, і коли, врешті, йому вдалось з ним зустрітись, Перлз, ніби-то, сказав Фрейду “Я приїхав з Південної Африки, щоб зробити доповідь і зустрітись з Вами ”. На що Фрейд відповів: “Ну і коли ви їдете?”. Очевидно, мова йде не тільки про образу Фріца Перлза, а про готовність професійного середовища до появи нових теоретичних та прикладних знань з психотерапії.

- Як відомо засновник методу гештальт Ф. Перлз свого часу сильно цікавився східною філософією, зокрема дзен-буддизмом і навіть навчався медитації в одному з дзен-будійських монастирів Японії. Чи використовуються у сучасній гештальт-терапії методи зі східної філософії та релігії Дзен?

Гештальт-терапія має багато методик, в тому числі медитативних, вона працює доволі інтенсивно і з тілом. Такий її напрямок називається тілесно-орієнтованою гешталь-терапією. Також гештальт-терапія в добрих традиціях дзен-буддизму вчить контактувати зі своїми почуттями, усвідомлювати їх. Це поєднує її зі східними вченнями, як і філософія Гештальту, яка апелює до тут і тепер, а не до наших минулих чи майбутніх цілей. Це подібно до того, як живуть своє життя буддисти, які не мають прив’язаностей, соціальних амбіцій та ін.

- В чому полягає тілесна гешталь-терапія?

Тілесна гештальт-терапія включає роботу з тілом, з відчуттями, спеціальні дихальні техніки, діалог зі своїм симптомом і т.п. Вона допомагає усвідомити тілесні блоки, виявити невідредаговані емоції, наприклад, коли йдеться про роботу з психосоматичними захворюваннями, чи з розладами функціонування організму. Гештальт апелює до феноменології, тобто, до того, що людина повідомляє невербальною «мовою тіла» , здебільшого не усвідомлюючи цього, і що терапевт бачить. Не лише про що говорить клієнт, але й як він сидить, поводиться, як виглядає його обличчя, жестикуляція, міміка. Оскільки всі ці речі, гірше контрольовані ніж слова, то до них є більше довіри в Гештальті. Відповідно слідкуючи за нашим тілом, дивлячись в який спосіб ми йдемо, як сидимо, розповідаючи про свої переживання, чи маємо стиснуті кулаки і т.п., гештальт терапевт отримує саму достовірну інформацію. А вже далі можна працювати, в залежності від того, що довідався від тіла. «Кого б хотіла вдарити твоя нога, якою ти хитаєш, розповідаючи про свого батька? Що означають твої стиснуті щелепи під час консультації?»

- Дуже часто у людей, які цікавляться чи займаються гештальт терапією можна чути такий вислів як “Завершений Гештальт”, “Гештальт незавершений”, “завершити Гештальт”. Чим відрізняється завершений Гештальт від незавершеного?

Практично все наше життя означає задоволення ряду якихось потреб. Потреби стосуються біологічного спектру життя – це їжа, сон, статеве задоволення і т. д. Також маємо емоційні, соціальні, духовні потреби, наприклад, потребу в прив’язаності. Задовольнити їх лише власними зусиллями вже не вдасться. Для цього потрібні інші особи, ними можуть бути наші близькі, друзі, кохані, діти, колеги. Якісь з цих потреб нам задовольнити вдається, а якісь ні. Ті гештальти, які означають незадоволену з тих чи інших причин потребу, якби, залишаються в нас емоційною напругою, іноді усвідомленою, а часто не усвідомленою. Наприклад, потреба в безпеці та любові, яку забезпечує дитині від її народження конструктивна сім’я. Чи мають всі наші дітки конструктивні батьківські сім’ї – не факт. Тому чи буде задоволена їхня потреба в безпеці під час раннього дитинства, швидше всього, ні. Значить, ця потреба в людини залишиться не достатньо задоволеною, тобто, Гештальт буде не завершений. Чого вона потім найбільше хотітиме від свого партнера, будуючи власні близькі стосунки? Власне безпеки, надійності. Але зразок сім’ї в неї буде «небезпечний». І є велика ймовірність, що вибере собі така людина ненадійного партнера (бо таким був «сімейний сценарій» з яким вона виросла). І це буде її незавершеним гештальтом, оскільки в неї є важлива потреба в безпеці, а задовольнити цю потребу з тими людьми, якими вона себе оточила, не можливо.

- Що треба такій людині, щоб завершити Гештальт?

Для початку усвідомити, що з нею відбувається. Можливо, вона буде висловлювати незадоволення стосунками, звинувачуючи лише інших, і не розуміючи, що вона сама робить для того, щоб відносини були травмуючими або конфліктними. Коли клієнт йде шляхом усвідомлення, дізнаючись, що саме в ньому заважає йому бути спокійним чи задоволеним, отримувати радість від життя і т.п., тоді незавершені гештальти мають шанс завершитись. Або, наприклад, образи, які ми не змогли відреагувати тому, що маленьким діткам не дозволяли кричати на своїх дорослих батьків. Іноді в роботі гештальт-терапевта уявний діалог з мамою чи татом, якого не було в реальному житті, дозволяє завершити той незакритий гештальт, який тягнувся велику частину життя, з невисловленими образами, почуттями гніву та злості.

- Чи може людина, яка не є гештальт-терапевтом, допомогти сама собі, використовуючи гештальт.

До певної міри так. Я взагалі оптиміст, і вірю у власний потенціал та добрий ресурс людини, якщо вона достатньо мотивована для змін. Адже в історії людства не завжди були факультети психології та психотерапевтичні проекти. Функції психотерапевтів довгий час брали на себе інші ремісники: релігія, медицина, філософія. Філософи відповідали на питання сенсу життя, екзистенційні питання: “хто я?”, “для чого живу,як?”. Медицина допомагала зцілитися не лише від тілесних мук чи страждань, а й від душевних. Знаменитому Авіцені, котрий жив ще до нашої ери, належать слова, якими він звертався до своїх пацієнтів: “Нас є троє: ти, я, і твоя хвороба. Залежно від того, на чиєму боці будеш ти, тих двоє і переможуть третього. Якщо ти будеш на боці своєї хвороби, вас буде двоє, а я лише один, і не зможу тобі нічим допомогти. Якщо ти будеш на моєму боці, нас буде двоє, ми подолаємо третю.” Це було в часи задовго до психотерапевтичних шкіл, але вже тоді медицина розуміла значимість не лише фахових знань про тілесні хвороби, а теж духовних чи душевних ресурсів людини. Цю ж функцію виконувала і релігія. Починаючи з язичницьких часів, потім християнства та ін., люди отримували подібну до психотерапевтичної, допомогу від жерців, священиків, шаманів.

- Чи можна застосовувати методи Гештальту не лише у психотерапії, а й в інших сферах нашого життя ? (у бізнесі, мистецтві, освіті, тощо)

Гештальт-терапія здобула широкого застосування в наш час не лише у психотерапевтичному сенсі, а і в консультативному. Власне консультування організацій є поширеним явищем, як в західній гешталь-терапії, так і вітчизняній. Більшість моїх закордонних колег-гештальтистів роблять це досить успішно та інтенсивно, наприклад, парижський метрополітен консультувала Парижська Школа Гештальту.

- Що потрібно для того, щоб стати кваліфікованим гештальт- психотерапевтом в Україні?

Бажання. На щастя, ми маємо багато навчальних проектів Української Спілки Психотерапевтів у різних містах (Львів, Київ, Чернівці, Харків, Одеса та ін.), навчальна програма яких відповідає вимогам Європейської Асоціації Психотерапевтів, а також різноманітні освітні та психотерапевтичні активності (теоретико-супервізійні семінари, гештальт-інтенсиви, конференції і т.п.).Запрошуємо!

- І наостанок, щоб ви хотіли сказати, чи побажати нашим читачам?

У студентські літа під час одного з наших «капусників» я придумала визначення, що психолог – це людина з великим минулим та майбутнім, але без теперішнього. Бо випускників 2 факультетів психології та кількох відділень на одну шосту частину світу (СССР) було явно замало. Здавалось, що одного людського життя не вистачить, щоб ця професія стала масовою, вживаною. На щастя, ми помилялись, зараз вузи лише, наприклад, міста Львів випускають щороку психологів майже стільки, як за радянських часів. І тепер я хочу, щоб їх кількість ще й перейшла в якість. Щоб люди могли отримати кваліфіковану допомогу добре навчених досвідчених фахівців з психології та психотерапії будь-якого напрямку, до якого вони належать.

Дякую пані Ларисі за інтерв’ю.

P. S. Духи вещают: Много психологических проблем человека, так званых «незавершенных гештальтов» случается с людьми по причине какого-то негативного опыта, который имел место в раннем возрасте. Например, родители ругались, в семье не было любви и гармонии. К слову многие детские болезни также случаются по этому поводу – через травмирующие события в раннем детстве.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers