Досліджуючи причини могутності британської імперії, один англієць – Семюел Смайлс (1812-1904) прийшов до думки, що англійці завдячують своєю могутністю отсим своїм рисам: характеру, ощадності, самопомочі, промисловим і торговельним здібностям, толерантності, відвазі й витривалості. Вагу цих рис Смайлс представив у своїх славних, на чужі мови перекладених творах: «Характер», «Ощадність», «Самопоміч», «Гугеноти», «Життя інженерів», «Біографія індустрій», «Історія життя Юрія Стівенсона», «Життя Болтона та Вотта».

Спосіб представлення Смайлса дуже простий. Він дає розумні життєві поради, а їх корисність показує на добре відібраних прикладах. Може для декого ці поради будуть не глибокі, одначе народ, що легковажить ними, нездібний до життя. Далі ми приведемо деякі цікаві уривки з його ще більш цікавої праці «Характер».

ЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРУ

Як хто робить добре діло і, не зважаючи на всякі перепони та колоди, які йому вороги кидають під ноги, таки не сходить з правої дороги і доводить справу до кінця, то кажемо про нього: „Він має характер!” — і високо цінуємо його. Як же хто за марну обіцянку, за марний гріш кидає добру дорогу й ступає по злій, то кажемо про нього: „Він не має характеру!” — і дивимось на нього з погордою. З цих слів виходить, що людей оцінюємо по їх характеру. Пригляньмося отже, чи характер така важлива річ для людини та чи ми добре робимо, коли шануємо характерних людей, а погорджуємо безхарактерними.

Люди з характером — це люди чесні, справедливі, вони прагнуть до того, що добре й справедливе, та в своїх устремліннях неподатливі мов скеля. А ми шануємо таких людей, бо лиш їм можемо вірити, лиш по них можемо надіятися, що вони нас не підведуть. Ми любимо їх та стараємось йти їх слідами, знаючи добре, що без таких людей цілий світ не був би вартий і торби січки.

ХАРАКТЕР ТА ТАЛАНТ

Коли хто має великий талант, себто великі здібності, то ми йому дивуємось, а коли хто має характер, то ми перед ним клонимо з пошаною голову… Люди з великими талантами це люди розумні, отже таких людей можна б назвати — розумом людства, а людей з сильними характерами — совістю людства. Бо як совість нам каже, що ми маємо робити, так люди з характером показують нам, як треба поступати.

Характер у житті цінніший ніж талант. Та й не так часто трапляється нагода показати, що хтось — великий талант. Інакше стоїть справа з характером. Адже кожний має нагоду показати, що він чесний і справедливий. Кожний може прагнути до того, щоб влаштувати собі життя як найкраще. Кожний може — і при найменшій дрібниці – довести, що він любить правду, що є чесний і справедливий та що йому можна вірити. А саме у цьому і полягає характер. Коротко, — хто має характер, той у силі виконати свої обов’язки, чи він є на найвищому чи на найнижчому становищі, чи двірником чи президентом.

ХАРАКТЕР У БУДЕННОМУ ЖИТТІ

Та може хтось сказати: „Як я можу показати, що я маю характер, коли я звичайний собі чоловік, не маю високого становища, яке давало б мені нагоду показати, що вмію постояти за таку справу, за яку годиться боротися”. Та це не так. Правда, щоденне життя не багате на надзвичайні, величні події. Все ж таки нехай ніхто не думає, що витривалість, з якою звичайний чоловік долає звичайні, щоденні перешкоди, стоїть нижче від витривалості, з якою людина на найвищому становищі поборює свої перепони. Ні! Обидві витривалості однакові. І саме звичайний чоловік, що живе серед звичайних обов’язків, має частіше нагоду показати свою витривалість, бо він має до того щоденну нагоду, людина ж на високому становищі, лише часом. Не треба також думати, що чоловік мусить Бог зна яким бути, мати Бог зна які якості. Також ні! Йому треба лише тих якостей, які потрібні в щоденному житті. Найліпше пізнаємо це на от цьому прикладі:

Коли в Англії помер великий політик і поет Тома Секвіл (1536-1608), а його друг, який був священиком, мав над його гробом проповідь, то не говорив багато про чесноти небіжчика, як політика й поета, лишень розводився довго над тими чеснотами, які виявляв небіжчик при виконанні звичайних життєвих обов’язків.

„Ах! як багато чеснот мав небіжчик!” — говорив друг. — „Хто любив більше свою жінку, ніж він? Хто дбав більше про своїх дітей? Хто вірив більше своїм приятелям? Хто прощав більше ворогам? Хто додержував слова, так як він?”

І дійсно: правдивий характер чоловіка пізнаємо краще з того, як він відноситься до осіб найближчих йому і як він вив’язується зі щоденних обов’язків, ніж з його публічних виступів — чи як письменника, чи як оратора, чи як політика.

Особливо ж для мужчин характер є прикметою великої ваги. Мужчини можуть не мати ані грошей, ані маєтку, ані знання, ані могутності, — а все таки можуть вони мати мужнє серце, швидкий розум, можуть бути вірні, чесні та тверді у виконанні своїх обов’язків. А хто все старається чесно виконати свій обов’язок, той осягає ціль, задля якої сотворений, той вповні мірі заслуговує на ім’я мужчини. Є багато людей, про яких можна сказати, що вони нічого не мають, лише характер, а проте ті люди стоять в житті так міцно і певно, як рідко коли який король.

Автор: Семюель Смайлс, перекладено на українську та відредаговано паном Тимощуком.