Як розвивається дитина

Posted by on December 9, 2012

дитина

Роль матері у кожному суспільстві велика (і навіть надзвичайна), бо її завданням виховати молоде покоління. Кожна мати старається дати дитині як найкраще виховання, бо хоче бачити її щасливою. На допомогу матері-виховниці стають знання, а саме наука про дитину — педагогіка, яка досліджує фізичний і психічний розвиток всякої молодої людини. Різні причини склалися на те, що матері все більше знають про фізичний розвиток дитини, більше дбають про тіло, а психікою дитини цікавляться мало, мабуть тому, що (зовсім безпідставно) вірять у схожість своєї власної психіки із психікою дитини. Наслідком того застосовують у вихованні методи, які були би добрі у відношенні до зрілих людей. Така поведінка є помилкова, а наслідки її бувають деколи дуже важкими.

Дивно стає, коли приглянемося тому, що діється довкола нас: ніхто не віддасть матерії на сукно людині нефаховій, — але функцію так важливу, як виховання молодого покоління, дуже часто виконують люди, які не знають душі дитини, ані не стараються її зрозуміти. У нинішніх часах, коли найкращі психологи посвячують свої сили психології дитини, — таку поведінку треба вважати неоправданим недбальством.

Довго, бо до двох літ не знаємо, що дитина думає і як думає, чого вона хоче, що її болить, — дитина до цього віку не говорить. Пізніше вона вчиться говорити, але рівночасно вчиться приховувати свої переживання, а навіть брехати під виливом страху, сорому чи з інших причин.

Нинішня наука про дитину признає передусім два основні права: 1. Дитина не є малим чоловічком,— вона зовсім інша від дорослої людини, так під оглядом фізичним, як і психічним. Це значить: Дитина не є від нас дурніша, лише її розум, її інтелігенція інакші від наших; вона не думає гірше від нас, лише думає інакше, ніж ми. Це дуже важливе правило для всіх батьків; коли дитина щось накоїть, треба на це дивитися очима дитини, а не нашими, — треба старатися зрозуміти її мотиви, — а рішуче не вільно судити дитину по собі, як воно звичайно робиться.

2. Дитина розвивається нерівномірно, стрибками. Бачимо це на тілі дитини: вона деколи росте дуже швидко, потім довший час росте дуже слабо. Те саме правило діє і для психіки дитини. І так: до певного віку дитина майже не говорить, зате потім дуже скоро навчається великої кількості слів.

Розвиток молодої людини психологи ділять на дитинство, яке триває від уродин до 11 років життя. Тоді у неї розвивається мова, пам’ять, мислення. Вік між 11, та 21 роком — це молодість: у цій фазі розвиваються почуття і в парі з тим людина відкриває у себе волю, та вчиться її вживати. Цей період буває у деяких людей дуже бурливий (а в деяких просто кипучий).

Ці дві головні фази розвитку людини можна ще дальше поділити: Вік 0—5 літ — це раннє дитинство. Мала дитина зразу виконує свої дії без всякої цілі, лише для вправи, для забави. Вона, скажімо, кидає багато разів якийсь предмет на землю, якщо лише знайдеться хтось, хто має бажання його підносити, — або б’є ложкою по кріслі і те справляє їй очевидну приємність. Старання, щоби її зрозуміти є зовсім зайвими. Дитина взагалі не уявляє собі ще тоді, що можна її не розуміти. Таке мале сотворіння живе в колі своєї фантазії й забави. Всі предмети, що рухаються, а навіть і такі, що зовсім нерухомі вважає живими. «Одна дівчинка була свято переконана, що камінцям сумно лежати непорушно на одному місці на дорозі. Підчас проходу збирала їх до фартушка, несла далеко й кидала на іншому місці дороги. З віком таке оживлення мертвих предметів слабне і далі щезає зовсім.

Вік між 5, та 7 роком, це перехідний вік. Давні зацікавлення і заняття вигасають, а їх місце поступово займають нові, які виразно виступають щойно у віці 7—11 літ. Цей вік, це фаза об’єктивна. Дитина цікавиться тоді дійсністю, старається пізнати світ, стає завзятим збирачем марок, образків, монет і т. п.

Коло 10 року життя помисли доходять до найвищого розвитку. Дитина, що прийшла на світ, розрізняє одразу лише світло й тінь. Фарби починає бачити поступово і щораз краще їх розрізняє. Коло 10 року зір доходить до найвищого розвитку, так само слух, чуття. Також пам’ять доходить тоді до найвищого розвитку, потім утримується якийсь час на цьому самому рівні, згодом слабне.

На 11 рік припадає час, коли діти найбільше собі докучають і прозиваються бешкетують (Памятаєте пісню з дитячої передачі «Ералаш» – «В каждом маленьком ребенке, и в мальчишке и в девчонке, есть по десять грамм взрывчатке, может даже полкило»). В одному класі на питання вчительки, чому докучають своїй товаришці відповіли так 11-літки: „Як не докучати її, коли вона не борониться?” Відносини між такими дітьми психологи порівнюють до відносин серед птиць. Коли дві птиці стрінуться вперше, міряються і переможниця тоді стало клює переможену. Аналогічно представляється у дітей справа прозивання й докучання.

Відчуття у них ще слабо розвинені, але починають відрізняти добре від злого; одначе не дуже розуміються ще на тім, що гарне, а що ні; смаку виробленого не мають. Під оглядом фізичним, це час гармонії, — діти зрівноважені, не нервові, зручні, їх легко вести. Далі закінчиться дитинство, а почнеться молодість.

Літа 11—14, це перехід від дитинства до віку дозрівання. Це є так званий вік опору, часом дуже прикрий час для дитини і для її оточення. Розвиваються полові залози, а їх витвори, гормони, дістаються до крови і дразнять не привичну до них нервову систему дитини. Дитина чує, що з нею щось діється, бачить що є ненормальна; у зовсім спокійних і чемних досі дітей доходить навіть до змучених нервів. Ми всі добре знаємо таку дитину: Вона сильно росте, всі одяги на неї тісні й короткі; Вона незручна, нездарна, і чує те; цей стан хоче покрити перед собою й оточуючими дикими, голосними витівками. Деякі з цих дітей замикаються в собі, лише часами вибухи, афекти зраджують їх внутрішній стан. У хлопців тоді з’являється охота до подорожей, вони навіть можуть втікають з хати, і в цьому віці діти чим сильніше прагнуть ставати дорослими. Можуть почати палити чи пити пивко (а може і ще щось по міцніше) тож у цей період потрібна особлива увага до внутрішнього стану дитини.

Автор: Марія Кузикова.

P. S. Духи вещают: А еще в некоторых богатых нефтяных арабских странах существует интересная традиция, когда родители своим детям при достижении 16 лет дарят автомобиль. Не игрушечный, а самый что ни есть настоящий (для этого может даже обращаются в компанию Мега Авто чтобы приобрести авто на заказ из Америки). Вот только интересно насколько сия традиция сказывается на дальнейшем воспитании, ведь дети в 16 лет переживают особенно трудный так званый переходной период, когда гормоны так и бурлят. На пользу ли идет подаренная машина? Наверное, многое зависит от семьи и личности, хотя и уже почти взрослого, но все же ребенка.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers