Вітаю вас шановні читачі (та читачки) журналу «Пробудження». У сьогоднішній зимовий день (коли вже так хочеться весни) хочу вас трішки повеселити та підняти настрій мудрими та повчальними народними буддійськими приказками і прислів’ями. Хоча ні, вони не зовсім вже й такі буддійські – одним словом, я вирішив дещо трансформувати (себто видозмінити) наші, такі знайомі багатьом вікові українсько-російські приказки та прислів’я, причому змінити їх на східний буддійський манер. А що, як десь на далекому Тибеті, в Китаї та Японії їхні лами мають щось схоже? І якби звучали наші приказки у них? Отож, до вашої уваги улюблені буддійські приказки та прислів’я.

Будді море по коліно.

Дзен-буддисти сваряться – лише просвітлюються.

Горбатого нірвана виправить.

Не вчи Будду медитувати.

Карму пройти – не поле прожити.

Куй чакри поки відкриті.

Хто не медитує, той не їсть.

Бодхісатві закон не писаний.

Мантру на хліб не намажеш.

Тихіше медитуєш – ціліше будеш.

Своя карма ближче до тіла.

Умів в самадхи увійти, вмій з нього і вийти.

Не шукай всіх гуру в одному ашрамі.

І сам не медитує, і іншим не дає.

Як не просвітлюсь, то хоч повимахуюсь.

Не лізь поперед Будди в нірвану.

Краще лама в руці, ніж Далай-лама в небі.

На городі конопля, а в Києві – Будда.

Карма з воза, Будді легше.

За мантрою в кишеню не лізе.

Сміється той, хто сміється в нірвані.

Хто багато говорить, той мало медитує.

Не говори ом-мані-падме-ом поки не перескочиш.

Краще з Буддою загубити, ніж з неБуддой знайти.

Вода і ламу просвітлює.

Як постелиш, так і відмедитуєш.

Будда Будді чакри не начистить.

Однією мантрою ситий не будеш.

Сам собі Бодхісаттва.

За одного непросвітленого десять просвітлених дають.

Почав мантру, так медитуй!

З яким Буддою поведешся – від того і просвітлієш!

Терпи козаче, атманом будеш.

Мій ашрам з краю, нічого не знаю.

Не всі ті Будди, хто медитує.

Не такий вже страшний дзен-буддист, як його малюють (але бамбуковою палицею все одно отримаєте!).

P. S. Духи вещают: Вот такие украинско-русско-буддийские поговорки и пословицы у нас получились. Некоторые из них и вправду звучат как прикольные анекдоты, может кому то они покажутся кощунственными, но знаете, ведь и у Бога, и у Будды есть чувство юмора. Более того без юмора никому не видать просветления как собственных ушей. Так что давайте смеяться и просветлятся.