Містика для чайників

Posted by on September 16, 2013

чайник

Що тільки не називають містикою! І пророчі сни, і вертіння столом силою думки, і несподівані зцілення, і здійснені пророкування, і загадкові явища. Загалом, все, що з області таємничого. Індійські факіри і «снігова людина», філіппінські хілери і пси-енергія, шамани, астрологія і телепатія, телекінез і гіпноз… Хоча ні, гіпноз як ніби вже узаконив свої відносини з наукою. Скажемо прямо, цьому поняттю не позаздриш. Містика – одним словом.

- Дозвольте, – скаже тут читач, – а що це я таке читаю все про неомістичні культи, які начебто отримали таке розповсюдження на Землі? Нібито тисячі людей примикають до якихось гуру і сидять такими лотосами, зібравши якісь янтри в якісь мантри і посилаючи їх у власні чакри. Заняття, скажемо прямо, дурне, дурню зрозуміло, що краще пивка попити або «ящик» подивитись, але ж сидять. Це від чого? Може, у них такий суспільний психоз, або курять щось таке наркотичне? Може, немає там шанованого чоловіка, який запросто ліквідував би це неподобство, з усією рішучістю вимовивши: «Містика!».

Читач хоч і грубуватий, але що йому заперечиш? Мало сказати: «Містика!». Треба ще й пояснити, що таке містика. А це, приховувати не стану, важко. Тому що містика – річ не тільки таємнича, але й тонка і складна.

Містикою в науковій літературі називають релігійну практику, яка має метою переживання в екстазі безпосереднього єднання з Абсолютом, нераціональне його осягнення. Містика – це і ціла система теологічних і філософських доктрин, які виправдовують, осмислюють і регулюють цю практику. Іноді сам досвід такого переживання називають містичним досвідом, або містикою, а сукупність виправдовуючих його доктрин – містицизмом.

- Що це за Абсолют? – Скаже не досвідчений у філософських тонкощах читач-атеїст (ауу, є такі?). – Бог, чи що? Так адже його немає? І гуру ці самі – обманщики. Нічого цього немає.
- А що є? – Несміливо запитаю я, передбачаючи відповідь.
- Людина є. Природа. Суспільство Закони природи і суспільства. Юридичні закони. По них і живемо.
- А закони розвитку людської душі є?
- Так адже душі немає. Чому розвиватися? Містика це все Релігія. Наш ідеал інший: «У здоровому тілі – здоровий дух» (привіт совку). Якщо правильно виховати людину, то у неї і питань таких не буде. Одні відповіді. Головне, щоб не було віри у всяке таке собі надприродне. Справу треба робити (гроші заробляти, кар’єру будувати, споживати), а не філософствувати. Відволікає філософія.

Немає такого читача в наших колах, слава Абсолюту! Або є? Однак питання все одно поставлені, і, що вже приховувати, вони мене спантеличили. Чи завжди у здоровому тілі здоровий дух? А той дух, який жив у покаліченому тілі Миколи Островського? І з яким Абсолютом він співміряв свій дух, за яким канонам ріс його дух? І як дух взагалі керує тілом? І що природно, нормально для людини? Ось, наприклад, мій уявний співрозмовник теж ратує за норму. Тоді що ж таке норма? Натхнення – це ж не норма? Тоді що ж – нормою людської свідомості є ненатхнення? Так це ж чорт знає що! У той же час натхнення, як його описують поети, це не кількісна зміна свідомості (того – побільше, цього – погостріше, сього – міцніше), а якийсь якісно інший стан, прошу вибачення, душі.

А тепер ця сама містика. Містичні стани – це «змінені стани свідомості», з чим, загалом-то, згодні всі дослідники. Змінені порівняно із звичайною безсонною свідомістю. Натхнення, творчий підйом, містичний досвід, наркотичне сп’яніння – це все наднормальні або ненормальні стани свідомості.

Напевно, правильніше користуватися двома поняттями: «містика» і «містицизм», тобто відрізняти сам досвід переживання від тих доктрин, які виправдовують цю практику. Зауважимо, що у визначенні містики як системи доктрин («містицизму»), яке наведене вище, вжито саме слово «виправдовують», а не «пояснюють».

«Виправдання» – моральна категорія, а «пояснення» – наукова. Якщо розділити «містику» і «містицизм», то містика виявиться предметом вивчення насамперед психології, а містицизм піде по розділу – релігієзнавства. У злободенності обох цих тем не доводиться сумніватись.

Не секрет, що захоплення містикою і містицизмом в останній час «пішло в маси». Частина молоді відчуває живий інтерес до цих тем. Багато хто розуміє практику йоги, медитацій і інших систем психофізичних вправ як якийсь психотерапевтичний аутотренінг, який допомагає працювати над самовдосконаленням особистості, набувати душевну рівновагу, захищатися від божевільних ритмів сучасного життя. При цьому тема релігії як би і не виникає (яскравий приклад йога, яку багато людей роблять просто як зарядку, фітнес, навіть не вникаючи в філософію цього стародавнього індійського вчення).

Однак відчуття це зникає, як тільки звертаєшся до змісту доктрин, що обґрунтовують містику і релігію. Ортодоксальні релігійні системи (іудаїзм, християнство, іслам) – теїстичні. У їх центрі – вчення про Бога як вічну, нескінченну особистість, що створила світ і керуючої ним. Бог принципово різниться від створеного ним світу, Він непізнаваний ніяким чуттєвим досвідом, і все ж (ось і починається містика) людям відомі його бажання, вимоги і закони. Значить, в якійсь мірі Він все ж пізнаваний. Тут теж проявляється «містична практика»: пізнання непізнаваного як «особлива благодать» Бога. Однак оскільки потреба звертатися до Бога у віруючого виникає значно частіше, ніж на нього зглянулась «Божа благодать», він повинен звертатися до церкви, яка виступає посередником між Богом і людьми. Церква завжди володіє «благодаттю».

Таким чином, релігія містична у своїй підоснові, що виявляється і в догматиці, і в Богодуховності священних книг, і в переказах, і в культовій практиці (наприклад, таїнства в християнстві). Церква ризикувала б втратити свою роль посередниці між Богом і людьми, якби заохочувала «самодіяльну» містику. Містика, та й то у відомих межах, дозволялася хіба що в чернечих громадах.

«Єретичні» відгалуження ортодоксальних Теїстичний релігій, навпаки, нерідко вважають містичний досвід віруючого не тільки бажаним, а й необхідним. Зазвичай ортодоксальні релігії жорстоко розправлялися з «гордіями», які претендували на особисте спілкування, а то й «злиття» з Божеством. Серед суфіїв глибоко шанується Мансур аль Халладж (X століття), а ісламське духовенство засудило його до смертної кари за те, що він у релігійному екстазі оголосив про свою тотожність з Абсолютом. В історії містика нерідко ставала формою протесту проти церковної і соціальної ієрархії, містики звинувачували ортодоксальні релігії в догматизмі і омертвілості, викривали церкву у властолюбстві. Природно, що до позаконфесіального містицизму церква і тепер проявляє неприязнь.

У не теїстичних релігіях місце Бога займає безособове трансцендентне начало, через що їх іноді розуміють як нерелігійні системи з етико-практичною спрямованістю. Наприклад, буддизм головною вважає проблему буття особистості і пропонує шляхи звільнення її від страждань. Вища реальність – це таємнича нірвана. Вона-то і являє собою головний об’єкт релігійних емоцій, містичної практики. Саме не теїстичні релігії (дзен-буддизм , даосизм) часто стають основою неомістичних культів. Ймовірно, притягальною тут виявляється установка на рішучі особисті зусилля без очікування «милості», на постійне самовиховання. Звичайно, приваблює і східна екзотичність.

Далі буде.

Автор: В. Пазілова.

P. S. Духи вещают: А еще порой люди пытаются придать оттенок мистического просто вещам, которые не до конца понимают. Ведь следуя этой логике можно и уход за зубными протезами назвать мистикой. А чтоб он перестал такой быть, следует всего лишь попытаться понять, хотя если с зубными протезами разобраться сравнительно просто, для этого всего лишь стоит перейти за ссылкой http://www.vilida.kiev.ua/poleznye-sovety/ukhod-za-zubnym-protezom.html , то некоторые вещи понять куда сложнее. Но ведь тоже можно, важно всего лишь постараться и включить свои мозги.

2 Responses to Містика для чайників

  1. Олександр

    Містика, яка отримала достатньо доказів для того, щоб вважатись істинною стає наукою.

  2. Pavlo

    Саме так, загалом особисто для мене ці два поняття (містика та наука) невід’ємні. Містика має бути науковою і пояснювати речі, передусім ті, що відбуваються всередині нас, адже людська особистість надзвичайно складний та цікавий механізм, який вимагає вивчення та пояснення і звісно ж доказів наукових.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers