Релігія давніх слов’ян. Частина перша.

Релігія давніх слов’ян. Частина перша.

Релігія давніх слов’ян

Цікавою була прадавня язичницька віра, наших з вами предків – давніх слов’ян. Не тільки цікавою, а і дуже різносторонньою. Сама назва язичництво походить від слова язик, яке на давній слов’янській мові означало – народ. Релігія давніх слов’ян здебільшого асоціюється з язичницьким пантеоном князя Володимира, там де головними богами були такі відомі товариші як Перун, Дажьбог, Стрибог та інші боги. Насправді віра в цих богів була уособленням віри лише невеликої частини слов’янських племен, багато ж слов’ян вірили у зовсім інших богів (Бувало і таке, що в кожному племені, поселенні чи селі був свій власний бог-покровитель, щось схоже можна спостерігати в Індії і по наш час.)

Сама релігійна реформа князя Володимира, (та яка поставила бога Перуна головним патроном всіх богів) мала, передусім, політичний характер. (Зрештою як і подальше прийняття християнства, цим князем, та повна відмова від язичництва). Треба було просто князю Володимиру, щоб на Русі була одна віра, яка б об’єднувала всі слов’янські племена.

Найперші та найдавніші слов’янські релігійні вірування були пов’язані з обожнюваннями сил природи. В саму найдавнішу епоху, коли головним джерелом харчування слов’ян було полювання, а не землеробство, наші предки вірили в те, що дикі звірі є їхніми далекими родичами та могутніми божествами, яким варто поклонятись. В різних племенах був свій звір, який вважався священним. Багато слов’ян таким звіром вважали вовка. Саме ім’я вовка було сакральним і не можна було отак просто його промовляти. Замість цього вовка називали – “лютим”, а племена, котрі йому поклонялись стали відомі як “лютичі”. Під час свята зимового сонцестояння жерці цих племен надягали шкури вбитих вовків, що символізувало перетворення їх самих на вовків. Таким чином, вони спілкувались зі своїм звірячими предками, просячи в них сили та мудрості. Таких жерців називали вовкулаками. З приходом християнства, відношення до язичницьких жерців стало негативним, а образ вовкулаки у народній уяві тісно пов’язався з страшними перевертнями та нечистою силою. (Ну а в наш час багато до цього доклався Голівуд з його фільмами жахів про перевертнів, які в повнолуння перетворюються на вовків та полють на зазівавшихся невдах)

Перевертень

Ще одним хазяїном язичницького лісу був ведмідь – самий сильний та могутній серед звірів. Племена, які поклонялись ведмедю, рахували його захисником від усякого зла та покровителем плодючості. Адже саме з пробудженням ведмедя після зимової сплячки пов’язували прихід весни. Справжня назва цього звіра була ще більш сакральною, ніж назва вовка і до нашого часу не збереглась, а саме слово ведмідь в давній мові означало – медоїдь, себто “той, хто їсть мед”. Повага до ведмедя, як священного звіра продовжувала зберігатись довгий час, навіть після прийняття християнства. Доволі довго мисливці не наважувались промовляти ім’я ведмедя всує, а поважно називали його то Михайлом Потаповичем, то Топтигіним, то просто Мішкою.

Серед більш безпечних звірів, великою повагою користувалась олениха. Олениха вважалась покровителькою неба, жінок, кохання, материнства. Пізніше культ оленихи трансформувався у поклоніння жіночим богиням Ладі та Лелі.

По мірі того як прадавні племена наших слов’янських предків ставали дедалі цивілізованими, змінювались і їхні релігійні уявлення. В образах звірячих лісних богів дедалі більше стали появлятись людські риси. Хазяїном лісу замість ведмедя став лісовик, з рогами та вкритий шерстю, але все таки більше схожий на людину. Мисливці в ті давні часи, під час полювання, першу впольовану ними здобич, обов’язково мали залишити на пні, як дар чи жертву шановному пану лісовику. Мисливцям з лісовиком треба було мати хороші стосунки, адже лісовик міг, як допомогти – вивести з лісу блукаючих мандрівників, а міг і навпаки – завести бідак в такі пащі, звідки ті ніколи не виберуться.

лісовик

Це лісовик.

Також поширеним релігійним слов’янським язичницьким культом була віра у Бога-змія, якого ще називали Ящуром. Цей культ був в основному поширений на північних слов’янських землях, особливо там де потім появилось давнє місті Новгород. Взагалі змій – образ, який зустрічається в міфології всіх народів і часто відіграє дуже різну і навіть суперечливу роль. В Біблії Сатана, в образі змія, спокушає Єву скоштувати заборонений плід. Ця історія добре відома, і змій тут явно виступає як образ зла та ворог роду людського, однак в іншому біблійному місці (що дуже цікаво) змій виступає уособленням мудрості. В Євангелії є такий момент, коли Ісус посилаючи своїх учнів (апостолів) на служіння людям, дає їм таку настанову: “Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки” (Матвія 10:16)

Так само і в давніх слов’янських язичницьких віруваннях – відношення до змія доволі неоднозначне та суперечливе. В давні часи північні слов’яни поклонялись змію як богу, і навіть приносили останньому жертвоприношення (в тому числі і людські).Однак з часом відношення до Бога-змія почало змінюватись. Частково такі зміни були пов’язані з переходом слов’янського суспільства від мисливства до землеробства. На арену слов’янських вірувань стали виходити нові боги, які були значно добрішими до людей і не вимагали людських жертвоприношень. Змій же з доброго бога перетворився на злого. Знаємо, що в 10-му столітті, за наказом ще тоді молодого князя Володимира, ідол Бога-змія Ящура, який стояв в Новгороді, був зруйнований, а замість нього поставили Перуна. Коли на зміну одним богам приходять інші, такі зміни дуже часто знаходять своє відображення у народних казках та билинах, в яких старі боги зображуються поганими та жорстокими чудовиськами. Саме така доля спіткала слов’янського Бога-змія, який став відомий як популярний казковий персонаж – Змій-горинич.

Змій-горинич

В наступній частині статті про вірування давніх слов’ян піде мова про основних богів землеробської епохи.

P. S. Духи вещают: А еще наши предки – древние славяне, поклонялись своим богам с помощью специальных религиозных песнопений, исполнявшихся под специальную музыку. Подумалось, как бы звучала такая музыка в наше время, скажем в исполнении группы Queen. А может среди песен Queen и есть нечто похожее? Для этого даже можно изучить их творчество, отлично представленное на сайте http://queen4u.ru, наверняка там найдется что-нибудь подобное и языческое.

10 thoughts on “Релігія давніх слов’ян. Частина перша.

  1. Треба випити чвертку і тоді всі боги до тебе прийдуть. Бугагагагага

  2. яке засмічення і промивка мозгів і теперішнім нащадкам могутніх Словян. Повстидались би таке писати. Західні відприски, принесли і втиснули силою чужі єврейські писання, де Богом обраний народ єврейський, не словяни а євреї, а ви зверніть увагу тепер пишаєтесь тим що раби Божі. До вашого відома Словяни ніколи не називались рабами божими, наші предки і ми тепер, на землі наших дідів – діти Божі, ось як правильно треба знати. Як тепер в церкві кажуть при вінчанні, “вінчається раб (слуга) Божий”. Тому добре задумайтесь, заради чого їх заставили проміняти свої святині на чужі зовсім нам не притаманні промиваючи і дотепер в школах мозги що це було правильно бо ми були нерозвинені. Щоб ви знали що такі моральні цінності і рівень розвитку, які були в наших предків, тим іншовірам (“инноверы” (рос.) так предки називали європейців і тих хто махали хрестами) далеко до наших, це все і до тепер пропудрють, щоб ми так думали і цурались свого роду. Род наш Бог. Доречі, корінь словосполучення цього, в словах багатьох нам святинь – родина, родич, рід,(на словян. род). Тому для таких знавців як ви я скажу не смійте обгаджувати святині наших предків повстидались таке б писати. Ще до вашого відома язичниками називали тільки чужаки нас ті що з христом і во імя христа вбивали, релігія яка була в наших дідів, яку іншовіри чужаки так називали – було ПРАВОСЛАВІЄ яке не похоже на те яке зараз, хоча деякі обряди залишились (маслиниця напр. освячення плодів на спаса 19 Серпня) так саме Православіє (Правильно Славити (ось два слова звідти) Творця) доречі Єдиного, саме так, для таких як ви скажу що предки наші вірили у єдиного Всевишнього, Вишнього, деколи скорочували до Вішня. А решту богам також поклонялись і їх шанували. А якщо вважаєте що зараз нема багатобожжя, то скажу що ви забуваєтесь. Ось вам те чого не чуєте і не бачите. 1. Бог Син, 2. Бог Отець 3. Дух Святий. Це вже три (Свята трійця кажуть). Також Діва Марія, вже не кажучи море святих, яких дозволяють собі канонізувати, до яких молитесь. Знайте що Володимир охрестив Русь з політичних міркувань, як ми молодь зараз би сказали – “Бо то так модно”. А цінність святинь моралей і всьго що було притаманне нашій нації викорінили. І висновок, подивіться як ми живемо, як помагаємо, як сваримось із тими які в крові наші брати (Білоруси, Росіяни) їм це і потрібно було. Вони добились цього. Засмічені наша мораль, нація в цілому, бруд кругом і розпуста. Сильний той Рід який передає знання і культуру своїх предків майбутнім нащадкам, що якраз втратилось в теперішній час. Поважай старшого, не обіжай молодшого ось сила і висока мораль нації, ось що потрібно шанувати те що було у нашого Роду якраз. Теперішня церква бачу ніяк не справляється. Бачив біг борд про тисячолітню річницю охрещення Русі, ще й пишатись кажуть нам цим. Тисячолітня річниця винещення Словянського народу наших предків – ось що це, мілліони хто не приклонився все таки перед чужаками, і чужими цінностями, за яке тепер невігласи би горло гризли. Попробуй спалити єврейську Біблію, ніхто цього не зробить бо гарно вкорінилось чуже, а уявіть як заставляли із своєю святою книгою зробити, книга Велеса (щось на зразок тої Біблії в якої суто все описується іменами єврейськими, Ханаанські краї і все решту, а де там скажіть Словяни, Богом обраний народ єврейський ?) ЗАДУМАЙТЕСЬ добре іншовіри!!!

  3. HotDozhnick дякую за грунтовний коментар та критику, от тільки не зрозуміло, що ви мали на увазі, коли писали: “яке засмічення і промивка мозгів і теперішнім нащадкам могутніх Словян”

    В чому полягає засмічення та промивка мізків? Що саме у цій статті вам видалось невірним?

    З приводу вашого коментаря можу багато в чому з вами сперечатись, чи краще подискувати, але головної умової до будь-якої дискусії чи то суперечки вважаю повагу до поглядів співрозмовника, навіть, якщо вони не співпадають з вашими (а частенько не співпадають). І ще на цьому сайті заборонене розпалювання міжрелігійної та національної ворожнечі, в подальшому такі коментарі будуть видалятись.

  4. За надмірне висловлення можливо, різкої думки, прошу вибачення. Та нехотів би щоб моїх дітей наприклад вчили що буцім то, те що вчили нас наші предки, є всього лиш казочками якимись. І можливо тепер, обідою до подібних статей в мене, є те що зі школи мене вчили, як і у всіх школах звичайно України, Росії, чи Білорусії + Литви і Латвії (чисті слов”яни), що Володимир “великий” зробив святу справу в 988. Знаєте коли підрізають коріння, дерево ще дасть плоди без нього, які осипляться на туж свою землю, і дасть новий урожай. Та це дерево ізсохне, а молоді деревця вже не з тим корінням. Надіюсь ви зрозумієте цю метафору…Нація або народ який незнає свого минулого, НЕМАЄ майбутнього. Мабуть хотів би звернутись до людей які пишуть подібні статі, шукайте істину правильну добре вивчайте перед тим як друкуєте, усвідомлювати що ви передаєте знання і історію свого Роду і наРоду, майбутні нащадкам. Можливо якщо ще із шкіл це б правильно трактувалось і давались знання, можливо ми б не плювались один на одного, і не смітили в себе за порогом на своїй Землі. Якщо я не правий огляніться кругом себе, думаю все побачите самі, просто тре вміти бачити я думаю…Дякую.
    P.S. Якщо бажаєте то можете видалити попередній коментарі…і цей якщо так потрібно, я не ображусь ).
    Коли усвідомлюю те що розумію скільки свого життя я прожив у брехні, боляче якось робиться від того що моя нація гине… мабуть і звідти надмірний вилитий негатив буває…це неправильно звісно, погоджуюсь. Ми однієї крові всі тут на своїй землі і як ставимось один до одного в чергах, в маршрутках, на вулиці навіть до тих хто із сусіднього будинку. І це також нам внушають, що ми такі споконвіку.
    P.S.S. Сокіл ! Ось тварина яку поважали і шанували наші предки (якраз це і стосується північних словян, які прибалти зараз). Горда птаха. Доречі зараз він на нашому українському гербі. Сокіл що пікірує вниз. На рахунок Змія то у всіх народів по всій планеті він є символом так би мовити страху, і ворожої істоти з якою всі боролись, не думаю що йому поклонялись.

  5. HotDozhnick вибачення приймається :). Коментарі ваші видаляти не буду, бо це ваша думка вона цікава та має право на існування. В багато з того, що ви написали в останьому коментарі я згідний з вами, особливо з тим, що народ, який не знає свого минулого не має майбутнього. Вчинок князя Володимира з прийняття християнства був радще політичний, а сам Володимир – вельми суперечлива постать, деякі історичні хроніки розповідають, що він мав чималий гарем і через свою пристрасть до прекрасної статті навіть було думав обрати іслам (були б ми тоді всі мусульманами), але таки зупинився на християнстві.

    Щодо поклоніння богу Змію, про це говорять археологічні знахідки у Великому Новгороді (саме там був той культ). Тобто ця інформація має свої фактичні археологічні підтвердження.

  6. Чому не знаємо правди про українську історію та мову?
    Через що не бачимо правдивого минулого слов’янських держав останніх трьох тисячоліть?
    Які вони артефакти часів Артанії, Дулібії, Росі з унікальними докириличними велесовичними текстами?
    Через що сакральне письмо давніх Рахманів, велесовиця, – це основа української мови?
    Чому “древнерусские летописи” – це кириличні фальсифікати московитів 15-16 століть?
    Хочете знати?
    Читайте статті блогу “Давня історія українського народу” – https://davniaistoriia.blogspot.com

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

UA TOP Bloggers