І побачать лице Його, а Ймення Його на їхніх чолах. (Об’явлення 22:4)

Реліквії – по-латині це значить “останки”. Що залишилося віруючим від Господа по Його Воскресінні і Вознесінні. Кажуть про різні предмети, які зберігають у собі пам’ять про Його земного життя. По всьому світу є чимало храмів з цими речовими свідченнями.

Краплям крові, по-традиції приписуваним Христу, можна вклонитися в місті Брюгге (Бельгія) в церкві Святої крові. Патріарх Єрусалимський колись передав їх в дар хрестоносцю графу Тьєрі Ельзаському. Під час спеціального свята, Днів крові, паломники можуть поцілувати реліквію: це невелика трубочка з кришталю з вкладеною в неї шерстю ягняти – нею очищали рани Христа перед похованням.

Терновий вінець. Принаймні, 150 церков заявляли в різний час про володіння одним з шипів тернового вінця, хоча в реальності цих шипів не могло бути так багато. Правда, можливо, з плином століть такі шипи ламали на шматочки. У всякому разі, король Франції Людовик IX, який викупив вінець в Константинополі в XIII столітті, роздаровував шипи лицарям – за героїзм у війнах. В результаті від вінця вціліла лише основа – суха гола гілка. Але і вона залишається головною святинею собору Паризької Богоматері.

Чудотворний образ. Коли Ісус ніс хрест на Голгофу, одна жінка з співчуття обтерла хусткою Його обличчя від поту. За переказами, на цьому шматочку тканини потім проявився лик Господа. В одному з храмів Риму зберігають цю хустк .

Святі цвяхи. В наш час вони є не менше ніж у 29 храмах різних країн. Вважається, що свята Олена знайшла на Голгофі чотири цвяхи, з яких згодом відлили 12 цвяхів меншого розміру.

Животворящий Хрест. Його поперечину свята Олена вивезла до Риму, де в церкві Санта Кроче ін Джерузалемме зараз зберігаються три фрагмента. Стовп же Хреста був залишений нею в Єрусалимі, де і був втрачений після захоплення міста султаном Саладіном в 1187 році. Частинки Істинного Хреста в наш час можна бачити в багатьох місцях – на Кіпрі, Кріті, в Ефесі, Грузії, Олександрії…

Святий спис. Їм римський солдат Гай Кассій Лонгін проткнув неживе тіло Господа незабаром після Розп’яття. Сьогодні є кілька копій, що претендують на оригінал. Один з найбільш шанованих – Спис Долі – зберігається у Відні.

Святий будинок в Лорето (італійська провінція Анкона) – одна з головних християнських святинь. Традиція свідчить, що саме в ньому проживала родина теслі Йосипа. У 1291 році одне побожне візантійське сімейство вивезло цей будинок з Назарету, щоб він не був зруйнований сарацинами, які захопили тоді Святу Землю.

Свята Святих – місце в римському соборі Сан-Джованні ін Латерано . Там зібрано відразу декілька християнських реліквій – голови святих апостолів Петра і Павла, накидка Марії, частина столу, за яким проходила Таємна Вечеря, перекладина Істинного Хреста і свята крайня плоть.

Туринська плащаниця – тканина, в яку за переказами завернули Ісуса перед тим, як покласти в Гроб. Зберігається в Турині. Наприкінці 19-го століття плащаницю сфотографували. І виявили на негативі відбиток обличчя людини, невидимої при звичайному розгляді тканини. За минулі роки багато вчених працювали над питанням про справжність плащаниці. До сих пір на цей рахунок існують суперечливі думки. Але віруючі дивляться на вишукування вчених без трепету. У них немає сумнівів, що ця тканина дійсно була могильним саваном.

До того ж в 1980 році вчені виявили навколо відбитка обличчя: бліді і затерті написи. Фахівцям з цифрового аналізу зображень вдалося їх прочитати. За допомогою сканера високої резолюції розшифрували слова: «назарянин», «на смерть», «Ісус».

(І саме про Туринську плащаницю буде наша наступна стаття).

P. S. Духи вещают: А еще помещения, где находятся многие священны реликвии как правило тщательно охраняются, там установлена сигнализация, регулярно проводиться врезка замков в двери, ведь люди, не чистые на руку бывает могут и похитить ту или иную реликвию, с корыстными целями, разумеется, так что вопросы безопасности как никогда важны.