От і розпочались різдвяні свята, правда ще не у нас, а у всіх римо-католиків та протестантів, які багато віків святкують найбільше християнське свято – Різдво сина Божого Ісуса Христа по Григоріанському календарю – 25 грудня. Ми ж святкуємо по Юліанському календарю – 7 січня. Це може навіть видаватись дивним, чому різні християнські конфесії святкують Різдво у різний час, адже не міг Ісус Христос народжуватись двічі, та то все не має вже такого значення, бо точна дата народження Ісуса Христа просто невідома. Ця невідомість призвела навіть до того, що деякі протестантські течії взагалі відмовились від святкування Різдва (серед них пуритани, та секта Свідків Ієгови).

Однак в Біблії згадується перепис населення, який проходив за правління римського імператора Октавіана Августа, під час цього перепису і був народжений маленький Ісус.
І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю. Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній. І всі йшли записатися, кожен у місто своє. Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового, щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна. І сталось, як були вони там, то настав їй день породити. (Лк 2:1-6) Далі робимо маленьке історичне дослідження – шукаємо в історії факти про той перепис населення, коли він був, тоді і справжня дата народження Ісуса Христа. Так от, що каже нам історія – перепис населення був у травні ! (Хоча може історія і помиляється, хто її там знає, вона ніколи не була об’єктивною).

Традиція святкування Різдва зимою, 25 грудня появилась лише у 221 році, на то були свої причини, адже на грудень припадало одне з найбільших зимових язичницьких свят – день зимового сонцестояння, 21 грудня, найкоротший день у році. День зимового сонцестояння святкувався в багатьох язичницьких до християнських культах, і було дуже зручно замінити одне велике язичницьке свято іншим не менш великим християнським – Різдвом.

Але не важливо, коли насправді народився Ісус, значно важливіше інше – який зміст ми вкладаємо у це свято, з якими серцями зустрічаємо Різдво. Адже на протязі багатьох століть різдвяна традиція, свята вечеря, кутя, дванадцять страв, колядки, вертепи дуже глибоко увійшли в свідомість людей і дійсно, в ці часи відчувається якась дивовижна неймовірна святкова атмосфера, наче казка змішується з реальністю. Не важливо, коли було справжнє Різдво, важливо те, що багато людей відчуває в це свято справжній дотик Божественного, світлого, завдяки своїй вірі, а щира віра, надія і любов значно важливіше за пусті теологічні мудрування. (які так люблять всякі свідки Ієгови та інші сектанти). Бажаю всім відчути той дивовижний магічний дух різдвяної казки та веселих святкувань.

P. S. Духи вещают: А еще в рождественское и предрождественское время любая работа (даже такая, как например, фрезерная гравировка) словно приобретает некий волшебный оттенок, становится не просто обыденным делом, а чем-то чудесным, необыкновенным.