Писанка – яйце розмальоване різними фарбами, кольорами та візерунками, невід’ємний атрибут будь-яких пасхальних святкувань, як на Україні, так і в багатьох інших куточках світу. А ще писанка – це стародавній вид сакрального мистецтва, який сягає своїм корінням в глибоку давнину. І не тільки в глибоку давнину сягає писанка, а окрім цього й в далекі глибини нашої підсвідомості, причому настільки далекі та глибокі ті глибини, що й подумати страшно. Хоча ніби все просто, писанка – розмальоване яйце, а що взагалі являє собою яйце? (ну звісно окрім того, що деколи з яєць можна приготувати файну яєчню) Яйце – це передусім джерело життя і для наших далеких предків, які перебували у гармонії та єдності з матінкою природою значно більше ніж ми з вами, яйце було маленьким чудом. І справді, хіба не чудо, коли з якогось курячого яйця вилуплюється пухнасте жовтеньке циплятко?

Десь таке як це.

Яйце – джерело життя і якщо в куряток та інших пташеняток через яйце відбувається безпосередня поява на світ, то в нас, людей (та всяких інших тваринок) яйця теж відіграють чималу роль. (особливо у чоловіків:)) Хочемо ми цього чи ні, а яйце – один з головних архетипів нашої підсвідомості, причому навіть не індивідуальної підсвідомості, а загального колективного безсвідомого цілого людства. Самі розумієте інстинкт продовження роду закладений природою у всіх без винятку живих істот від одно кліткових амеб і до нас, таких складних людей.

Тому зовсім не дивним є те, що тема яйця присутня у всіх стародавніх міфологіях та язичницьких релігіях світу, у чисельних міфах, легендах, казках, чи то індійських, чи слов’янських, чи кельтських, чи бушменських. Індійський бог-творець Брахма вилуплюється з яйця, потім з одної його половини виникає небо, а з другої земля, а весь наш світ – то така величезна яєчня. Давні єгиптяни уявляли всесвіт в образі яйця. Перси тримали литі зображення яєць у своїх зороастрійських храмах, як символ всього, що народжується. Або згадаймо популярну (та дуже символічну) російську казку про Івана-дурака та Кощея безсмертного: …нелегко с Кощеем сладить: смерть его на конце иглы, та игла в яйце, то яйцо в утке, та утка в зайце, тот заяц в сундуке, а сундук стоит на высоком дубу, и то дерево Кощей как свой глаз бережёт. І тут яйце замішане, яке десь лежить не знати де, у веселій компанії з качкою та зайцем, і це яйце треба роздобути головному герою, щоб дати раду з тим Кощеєм.

Тож яйця це не просто смачна яєчня, а ще й щось значно глибше, і з цього чогось значно глибшого ще в глибоку язичницьку давнину зародилось сакральне мистецтво писанкарства, коли люди на Пасху, яка у язичницькі часи символізувала просто прихід весни, а значить народження нового життя, (адже з весною все народжується, природа розквітає) починали розмальовувати та розписувати яйця (як символ життя) різними кольоровими фарбами, дивовижними візерунками та орнаментами. Тим самим вони ніби віддавали данину самому життю, його прояву в образі яйця. Фактично розпис писанок – маленька великодня містерія.

Орнаменти та візерунки теж були дуже символічними:

На багатьох писанках малювався символ сонечка, яке зігріває землю своїми теплими промінчиками, дарує радість і тепло. Адже без світіння сонечка не може бути ніякого життя, весни, лише зима та темрява і смерть… А сонечко щодня дарує новий день, а з ним нове життя…

Також частенько на писанках зустрічалась свастика або ламаний хрест. Звісно, свастика не має нічого спільного з фашизмом. Просто Гітлер свого часу нахабно стирив один з найдавніших язичницьких сакральних символів – свастику, яка символізувала, таки так, знов сонечко.

Зображення коників на писанках теж пов’язане із сонечком, адже у багатьох язичницьких віруваннях сонце їде на колісниці запряженій вогняними кіньми.

Птахи на писанках є символом зародження життя, плодючості, достатку. У християнському розумінні птахи символізують єднання земного та Божественного.

Хрест на писанках – теж дуже давній язичницький символ, який виник ще за довго до появи християнства. Хрест був символом всесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох пір року, чотирьох вітрів. А вже з настанням християнської доби хрест став втіленням мученицької смерті Ісуса Христа та Його подальшим чудесним воскресінням, перемогою над смертю.

Дерево на писанці символізує безперервне відродження природи.

Також свій символізм та алегорію мають кольори якими розмальовується писанка. Червоний символізує пристрасть, кохання, вогонь. У християнському сенсі його пов’язали з пролитою кров’ю Ісуса, добровільною самопожертвою, на яку Він пішов через свою безмежну Божественну любов. Чорний колір символізує смерть та потойбічне життя. Жовтий – врожайність, зелений – навколишній світ, матінку природу, її багатство, білий – символ чистоти. Ось так, піду і я собі може розмалюю якусь писанку.