«Вік сталкера» – психофеноменальна стратегія нових людей. Частина 1.

Posted by on

люди майбутнього

Про людину минулого нам відомо багато. Людина сьогодення у нас перед очима. Давайте спробуємо подивитися на два кроки вперед і спробуємо побачити життя людини майбутнього. Є необхідність поговорити про таке складне і незрозуміле явище в житті людей, як «феноменальне мислення». Так як автор есе пише свої твори в жанрі «креативної публіцистики», то буде правильним почати серйозну розмову для людей високого розуму в плані нового суспільного мислення майбутнього.

Про мислення минулого або про нашу «розумну цивілізацію» ми згадуємо лише тільки в контексті того, що це був помилковий напрямок у розвитку людства. Зрозуміло, розумна людина не погодитися з такою постановкою питання. Не поспішайте з висновками. Дочитайте есе до кінця. Ми не засуджуємо те, що протягом цілих двох з половиною тисячоліть (починаючи від Сократа і Конфуція) ми не туди рухалися. Також ми не критикуємо «метафізику Аристотеля» за те, що сьогодні маємо розвинений «штучний інтелект» у вигляді «розумних машин». Все це вже було і присутнє в даний час. Сьогодні, у своєму розумовому розвитку ми піднялися досить високо і можемо міркувати про «креативне мислення» у вигляді: IT-і, нано – і біо – технологій.

І починаємо марити тим, що саме ці технології і є темою нашого подальшого розвитку. Не помічаючи того, що при розвитку цих прогресивних технологій, ми забуваємо саму людину. Може трапитися так, що в далекій перспективі, при досить високому рівні науково-технічно-технологічного прогресу, наш людський мозок виявиться на другій, а то і на 22-ій ролі, в житті людей майбутнього. Збудеться мрія фантастів про те, що планету Земля окупували роботи і витіснили людину, як непотрібного конкурента. Мається на увазі не технічні роботи чоловічки, а «розумні машини», з мозком «квантового комп’ютера» і серцем «голої доцільності» (без душевних почуттів).

Сьогодні кілер, в детективному фільмі, вбиваючи свою жертву, каже: «Нічого особистого. Мені заплатили. Я повинен професійно виконати свою роботу». У майбутньому, «розумна машина», винищуючи своїх конкурентів, цілком може заявити: «нічого особистого. Я повинна каструвати розум своїх конкурентів». Розумним людям, все це здається фантастикою на рівні міфічного марення. Але це сьогодні, поки влада «розумних машин» невелика. Завтра, такі базові сфери діяльності людини, як: економіка, медицина і освіта можуть бути повністю оцифрованими. В економіці, завдання людини буде зводитися до примітивної дії введення інформації. Вся медицина буде працювати «по протоколу», без участі людини. Завдання лікаря, – впихнути кодовану інформацію в комп’ютер. Вся освіта – в режимі онлайн, з використанням стандартних програм без участі людини.

Професія вчителя зникне. А за нею і професія IT – і програміста, так як шкільну програму буде складати «квантовий комп’ютер», обсяг пам’яті якого, в десять в шостому ступені (в мільйон) разів вище пам’яті програміста. В результаті, онлайн школа буде готувати розумово-відсталих чоловічків, для того щоб вони володіли примітивною можливістю «вводити інформацію в базу даних» і не заважали «розумним машинам» жити своїм життям.

термінатор

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок про те, що у людини майбутнього немає іншого завдання, як почати посилено розвивати свій мозковий ресурс. Розвиток мозкового ресурсу на «інтелектуальному полі», ми вже програли «розумним машинам». До розумних людей має дійти те, що всю інтелектуальну роботу необхідно віддати «розумним машинам». А самим, для того щоб зберегти своє людське майбутнє, необхідно терміново переходить в ту область буття, де «розумні машини» не можуть скласти нам конкуренцію. «Розумна машина», навіть з «квантовим штучним інтелектом», не здатна поки працювати на «креативному полі». Що стосується феноменів підсвідомості або «феноменального поля», то «розумна машина» на базі «штучного інтелекту», абсолютно не здатна зрозуміти, як працює мозок людини в феноменальному режимі функціонування двох півкуль. Так як все це лежить за межею «здорової логіки» або в світі «непроявленого розуму».

Саме поняття «феноменального поля» викристалізувалося з більш зрозумілого «креативного поля» буквально на початку 21-го століття. Раніше до середини 20-го століття скрізь і всюди панував Його Величність «інтелект». Потім з’явилося «креативне мислення», але на базі того ж інтелекту. В кінці 20-го століття, особливо з приходом Інтернету (в 1991-му році Всесвітня павутина стала загальнодоступною), з’явилося багато людей-феноменів, дітей вундеркіндів, творчих самородків.

У 1999-му році прийшли діти індиго, які зламали, як інтелектуальну, так і креативну систему, показуючи те, що є діти особливо-обдаровані, які не відносяться ні до інтелектуальних і ні до креативних дітей, а стоять осібно, як феноменально-обдаровані діти. Починаючи з самого початку 21-го століття, по планеті Земля, спочатку широкою ходою попрямували феноменально-обдаровані діти. Потім до них приєдналася велика кількість; дітей диво-поліглотів, дітей диво-лічильників («ментальна арифметика»), дітей хворих на аутизм з феноменальною пам’яттю. Всі розумні люди стали жваво обговорювати нове явище в житті людей, під назвою «феноменальна реальність». Нова суспільна думка, від міфічних дітей індиго, досить швидко переросла в революційне творче мислення під назвою «квантова теорія творчості». Є «інтелектуальна теорія творчості». Розумні люди другої половини 20-го століття, висували нову «креативну теорію», засновану на Союзі інтелекту з творчими можливостями» людини. Так як «ідея творчості» не консервативне, а «живе вчення», то розвиваючись «теорія творчості» прийшла до необхідності розглянути креативний процес на «феноменальному полі».

І так, якщо ми глибоко досліджуємо тему під назвою «творчі реальності людини», то спочатку необхідно відзначити те, що розумні люди витратили багато часу і «зламали багато списів» в дискусіях, для того щоб довести прерогативу «інтелектуального розуму» в творчому процесі. У середині 20-го століття творчість стала «дивергентною» (багатоплановою). Сьогодні, в рамках «квантової теорії творчості» висунутої автором книги, можна сказати про те, що інтелект і творчість, – це два різних антагоніста. Там де домінує інтелект, там немає творчості, якщо під творчим процесом розуміти найвищий, а саме феноменальний розум людини. А там де є феноменальна творчість, немає інтелекту або «логіко-розумної діяльності людини». Те, що ми називаємо «здоровим глуздом». Для того щоб предметно розібратися з цим революційним переворотом в нашій свідомості, мені як креативному публіцисту, необхідно дати вам коротку історію або еволюцію розвитку «творчого процесу» в житті людей.

Про творчість людини розумні люди міркували ще за часів стародавньої Греції. До нас дійшли слова Платона про те, що поет того часу не міг писати вірші без деякої манії. Під «манією» тоді розуміли не «манію величі», а тим більше не «маніяка», а «особливий вид натхнення». Стародавні римляни «манію натхнення» стали іменувати «геніусом» (творчим духом), а також зображувати «творчий дух» у вигляді білого ангела. Тому в християнській релігії є базове розуміння «Святої Трійці» («в ім’я Отця, Сина і Святого Духа»), де «Святий Дух» зображений у вигляді білого голуба. Сьогодні «білий голуб» є символом миру в безхмарному небі.

Великий філософ епохи Просвітництва Іммануїл Кант, взяв латинське слово «Геніус» і почав міркувати про «геній» або людину вищих розумових здібностей. Сьогодні слово «геній» дуже популярне при розгляді людини творчих можливостей. Існує думка про те, що тільки генія можна назвати людиною. Всі інші люди знаходяться на шляху до людини.

Завдяки тому, що наша цивілізація людей тримається в основному на творчих геніях, тема геніальності людини була особливо-популярною протягом останніх двох сот років. З тих часів, коли Кант першим заговорив про генія людини. Багато дослідників людського потенціалу, намагалися відгадати таємницю геніальності людини. Було висунуто багато: версій, наукових статей, романів, припущень. Але таємниця генія так і залишилася нерозгаданою. Спочатку геніальність людини порівнювали з «даром Бога». Потім стали говорити про особливий рід таланту під назвою «феномен генія». Зупинилися на трьох основних факторах: а) генетична схильність, б) наявність творчого середовища і в) високий енергетичний потенціал самого творця.

При глибокому дослідженні виявили те, що «генетична схильність» не сильно впливає на «феномен геніальності». Адже є академічні генії або «генії високоосвічені». І на іншому кінці геніальності, є генії самоучки або «самородки». Які не мали відповідної професійної освіти, але шляхом незрозумілих героїчних зусиль, увійшли в еліту геніальних людей нашої цивілізації. Характерний приклад, Вінсент Ван Гог. Вінсенту було 27-мь років, коли він вирішив зайнятися образотворчим мистецтвом. Спочатку він займався в ізостудії, де 10-ти річні учні, малювали гіпсовий бюст краще, ніж дядько Вінсент. Потім він почав самостійно писати картини в стилі «примітивного мистецтва». В результаті вийшов на свій стиль письма під назвою «постімпресіонізм».

Десять років він писав свої незрозумілі картини. Картини, написані особливою технікою письма (пензлем, лопаткою, пальцем) не мали успіху і не продавалися на виставках. Сьогодні такого художника, без освіти і який пише картини «примітивного мистецтва», назвали б «графоманом». «Графоман» – це людина без належної професійної освіти, яка уявила про себе те, що вона вже «зловила Бога за бороду» і пише шедеври. На таку людину, люди в здоровому глузді, дивляться з жалем. У сучасних людей раціонального розуму «невизнаний геній»,- це, щось на зразок: слабо-схибленого інопланетянина і невдахи разом узятих.

До речі, таким схибленим, радянська психіатрія, на повному серйозі (діагноз: манія величі єднання з природою) вважала слов’янського йога Порфирія Корнійовича Іванова. Іванов, живучи в сільській глибинці, говорив, що він бог землі і проповідував свою «дитинку», як гімн матінці-природі. Сьогодні ми розуміємо те, що Порфирій Іванов в свої 33-и, перейшов весь цілком (як в побуті, так і в думках) жити на «феноменальне поле», яке не зрозуміти нам, інтелектуально-освіченим людям. Ми не до кінця розуміємо, що таке «креативне поле». А людина «феноменального поля», для нас з іншої планети. До речі, сьогодні феноменів-самородків, часто називають інопланетянами, підкреслюючи той факт, що феномен цієї людини не має відношення до нас, людей звичайних (земних) можливостей.

Повернімося до нашого «невизнаного генія». Не звертаючи уваги, Ван Гог писав картини, сподіваючись, що його зрозуміють і оцінять. Десять років шаленого творчого подвигу. Без сну, відпочинку і на межі психічного божевілля. Без будинку (майстерні), гідного життя і любові. У свої 37-мь років, в результаті чергового психічного зриву, Вінсент Ван Гог, відрізав собі вухо. А через півроку, влітку 1890-го року Вінсент вийшов на пшеничне поле і пустив собі кулю в груди. Так закінчилося життя нічим не примітного в ті часи художника-самоучки. Творчість Ван Гога цілком могло залишитися невідомою, якби мистецтвознавці не стали говорити про двох геніальних самоучок (Ван Гога і Поля Гогена), як про новий напрямок в живописі. Сьогодні картина Ван Гога «Соняшники» на аукціоні була продана за сорок мільйонів доларів. Питання полягає не в тому, що зображено на картині і скільки вона коштує, а в тому, що вона написана рукою геніального художника-самоучки. Про такі твори кажуть, що «картина була написана рукою Бога».

ван гог соняшники

Якщо раніше геніальність людини порівнювали з «даром Бога» і титанічною працездатністю в досягненні успіху, то сьогодні, з приходом спочатку дітей індиго, а потім великого напливу дітей-феноменів в Інтернеті, думки розумних людей, в розумінні геніальності людини, починають змінюватися. Виявляється, рання геніальність дітей, пов’язана з особливим функціонування двох півкуль їх мозку. Якщо дитину в ранньому дитинстві навчити когерентній (злагодженій) роботі двох півкуль мозку, то ми можемо навчитися вирощувати геніїв феноменального розуму ще до школи. Потім створити інтернати для таких феноменально-навчених дітей. І в доросле життя випускати генія, незалежно від його подальшої сфери діяльності.

Як геніальному математику або шахісту, так генію живопису або генію футболу, в першу чергу необхідно навчити свій мозок працювати у феноменальному режимі. А далі, використовувати свою феноменальну геніальність в конкретному виді своєї діяльності. В результаті змінюється сам підхід в розумінні геніальності людини. Де на перший план виводиться розвиток мозкового ресурсу до феноменального значення. І ми виходимо на людину майбутнього під назвою «сталкеролюдина», – провідника в нову або феноменальну реальність людей прогресивної раси.

Наша людська цивілізація, починаючи з епохи Просвітництва і до наших днів, має назву «розумна цивілізація людей» або «розумна раса». Так як «розумна раса» людей, в кінцевому своєму підсумку, прийшла до «практичної доцільності» (останній ступінь розвитку) і завела нашу цивілізацію в глухий кут, тобто необхідність відмовитися від її подальшого розвитку і почати поруч будувати нову вже не «розумну» (цю ми вже побудували і сьогодні спостерігаємо наслідки), а прогресивну расу людей. Для того щоб після «століття сталкера», почати розвивати освіту людей нової формації, під назвою «прогресори».

Автор: Олександр Гален. м. Київ. 14.01.2021
E-mail:codgalena@gmail.com

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers