Дещо про суперечки

Дещо про суперечки

суперечки

У суперечці народжується істина. Сократ.

А чи справді народжується?
Питання цікаве, давайте його трохи по досліджуємо. Що взагалі являє собою будь-яка суперечка? Коли двоє людей мають різні думки з того чи іншого приводу і вважають їх правильними тоді неодмінно виникне суперечка (яка в гіршому випадку може перейти в спаринг з побиття облич). Суперечка то така іскорка, що іноді виникає при спілкуванні між різними людьми, особливо якщо в тих людей абсолютно різні погляди на життя.

Найчастіше люди сперечаються щодо політики та релігії. Часом глобальні суперечки можуть ставати причиною війн та інших нехороших речей.

Якось мені довелось їхати поїздом в одному купе з кришнаїтом та дівчинкою євангельською баптисткою. Ото вже в нашому купе були релігійні дебати, що цілий вагон слухав. Та в кінцевому випадку кожен лишився при своїй думці. І якщо спитаєте мене, чи принесла ця дискусія-суперечка хоч комусь якусь користь, моя відповідь буде однозначна – ні. (ну, хіба м’язи язика трохи потренувались) Та і жодної істини там не народилось.

Насправді, питання суперечок значно глибше ніж може здаватися на перший погляд. А ще дивовижно безглузде. Як казав колись Ейнштейн:
“Є лише 2 безмежні речі: всесвіт і людська дурість, хоча я ще не до кінця впевнений щодо всесвіту”. Мабуть, ні для кого не секрет, що всі люди різні і в цілому світі не має двох однакових людей. Хтось любить шпинат, а хтось мармелад, комусь милує вуха важкий рок, а для когось солодкий джаз. Вже не говорячи про різні культурні, релігійні традиції, виховання, темпераменти, психологічні типи (привіт соціоніка), політичні переконання і так далі.

Така різність у поглядах є цілком природною і закономірною, ми всі різні та унікальні і це прекрасно. Та велика біда в тому, що деякі люди рахують свої погляди, смаки, переконання єдиними правильними. (по принципу: є лише моя думка і неправильна). Наприклад, фанатичні християни рахують лише християнство єдиною правильною релігією, мусульмани ж не визнають нічого окрім ісламу. В часи середньовіччя це призвело до хрестових походів та багато чисельних релігійних війн. І кому то було треба? Правильно, нікому.

Причина таких глупств проста – людська гординя і пиха, яка стоїть за поглядами і переконаннями людей, які застрягли у власній “правоті”. Такі “Завжди праві” люди страшенно люблять посперечатись (як крайній варіант – начистити пику своєму опоненту). Адже від цього вони отримують насолоду, може більшу, як від сексу. Це ж так класно: відчути себе таким крутим, розумним, твердо переконаним у своїй правоті, “героєм”. Та попри все, за цим геройством криється банальна пиха і гординя. І, як правило, на кожного такого крутого героя, знаходиться герой ще крутіший, який можливо є більш ерудованим, краще обізнаним в темі суперечки, і тоді з першим героєм наступає опа. Він розуміє, що зараз його поставлять на місце, логічно доведуть його неправоту, значить постраждає його пиха, гординя, Єго. А визнавати себе, такого класного пацана, в чомусь неправим, якось зовсім неприємно, тож доводиться давати задній хід. (В психології то називається захисними механізмами). Тоді люди починають ухилятись від розмови (суперечки) будь-яким методом і під будь-якими причинами. (не має часу, треба йти годувати домашніх тушканчиків і т. д.) або просто змінити тему розмови.
Свідки Єгови, що так люблять приставати до перехожих людей із своїми нотаціями, коли натрапляють на справжніх віруючих християн, обізнаних в Біблії краще за них, завжди втікають першими, рятуючи свої “єдині вірні переконання” через банальну втечу. (Хоча бувають і винятки)

А от в середні віки у питаннях суперечок все було значно простіше, ніж у наш цивілізований час: правим був той, в кого довший меч. (А що, меч завжди був важливим аргументом при суперечках). Або правий той в кого більше патронів (то вже з розвитком прогресу)

Лицарі

Але ми з вами цивілізовані люди, живемо не в середні віки, а у комп’ютерний час. Суперечки зараз проходять не на лицарських ристалищах чи дуелях, а у багато чисельних комп’ютерних форумах та блогах (навіть на нашому сайті)

Однак в абсолютній більшості випадків, суперечки повністю безплідні, адже люди залишаються при своїх “єдино вірних думках” І сперечаються не задля пошуку істини, а заради своєї пихи, зоб показати свою обізнаність, ерудованість, крутизну…

Щодо фрази Сократа, з якої починалась стаття, (про те, що у суперечці знаходиться істина) то вона звичайно є вірною, але при умові, коли люди дійсно шукають істину (як показує практика таких людей ой як не багато). Мабуть, таку правильну конструктивну суперечку можна назвати дискусією, опоненти в ній не прив’язані до своїх думок і переконань (бо за ними не має пихи) і не бояться виявитись неправими, в чомусь помилятись. (помилятись теж цілком нормально і природно, адже всі ми люди недосконалі, І велика людська мудрість в тому, щоб вміти визнати свою недосконалість та помилки).
От тоді від суперечки буде всім велика користь і може справді знайдеться істина. І на завершення дуже гарний єврейський анекдот-притча.

Два поспоривших еврея пришли к раввину:
-Ребе, я говорю ему, что на небе луна.
-Ты прав.
-А я утверждаю, что это месяц.
-И ты прав.
Жена раввина кричит из кухни:
– Соломон, но так не может быть, чтобы они оба были правы
– И ты права.

20 thoughts on “Дещо про суперечки

  1. Фотка прикольна 🙂
    Стіни середньовічні, вояки середньовічні, глядачі – нерозбірливо, а от “Три корочки” – зовсім не середньовічні 🙂

  2. Середньовічні “Три корочки” 🙂

    Є люди, які сперечаються лише для того, щоб не визнавати свою неправоту…

  3. ПРОРОЦТВО НОВОГО ЧАСУ

    Є на планеті Земля учитель з іменем Сю Мінг Тан. Учить він системі під назвою «Джунь Юань Цигун». І приніс він на планету Земля цікаву новину. Земля, згідно з вченням «Джунь Юань Цигун», буддизмом та деякими іншими вченнями є одним із шести світів (вимірів), де перероджується людська душа. Окрім світу людей душа може переродитися в світі тварин, голодних духів, пекла, богів і напівбогів. Але так перероджується духовно нерозвинута душа. Розвинута ж душа, яка накопичила достатньо позитивної енергії, може вийти із кола перероджень в шести світах і потрапити в вищий світ. У вищому світі є різні підсвіти – підсвіт християнства, куди ідуть доброчесні християни, вищий Буддійський світ – у який ідуть духовно розвинуті буддисти, відичний, даоський і т.п. І для кожного там є місце. Управляє колом смертей і народжень Імператор шести світів Яма. І до недавнього часу він перешкоджав виходу душ за межі шести світів, тож зробити це було важко. Але, так як на планеті земля, як і в тонкому вимірі, було багато релігій, то їхні представники постійно боролися між собою, щоб довести, що їхня релігія є єдино вірною і правильною. Війни, війни, війни, війни, за Бога, за релігію, за те, чия краща… І навіть імператору Ямі вони набридли. І не так давно імператор Яма зібрав представників різних релігій у тонкому світі і вирішив надати душам можливість виходити за межі смертей і народжень. Але при цьому як в тонкому світі, так і на землі керівники усіх релігій мають погодитися, що всі вони походять із єдиного джерела і створити єдину релігію, яка поєднає кращі здобутки різних релігійних систем. Але перед таким об’єднанням можлива велика війна. Після якої настане великий мир. Я подумала, а може, не треба війни. Просто мирно об’єднатися та й по тому. А читачів я прошу подумати над питанням: «Невже Бог чи Вищий Дух чи всесвітній розум чи всесвіт такий обмежений і убогий, що міг створити тільки один світогляд, одну точку зору, одну релігію, один духовний шлях? Мабуть, ні». Як казав великий метафізик Уільям Шекспір: «Багато є на світі, друг Гораціо, що і не снилось нашим мудрецям». Перефразуючи Шекспіра: «Багато є на світі друг читач, що не снилося нашим релігійним лідерам» .

  4. Класна думка товарища Сю Мінг Тан. Мені то нагадало один анекдот:
    Йде екскурсія по раю, апостол Петро в ролі екскурсовода розказує: “Отут в нас праведні буддисти блаженствують, тут мусульмани, тут індуси, тут евреї, тут християнни”. Тут хтось з групи його питає: “А що то вас тут за стіна така обгорожена?”. Апостол Петро шепотом: “Тут Свідки Єгови живуть, тільки тихенько, бо вони думають, що тут одні” 🙂

    P. S. Щось Свідкам Єгови від мене часто дістається, але то навмисне так, щоб не путали їхнє “Пробудись” з нашим “Пробужденням” 🙂

  5. Ляпіс Трубецкой на тему єдності всіх релігій написав композицію “Я верю”. В інтернеті є. Раджу послухати. Супер. Гімн єдності.

  6. Свідки єгови теж мають право на свою точку зору. Правда, не слід її агресивно нав’язувати іншим. Але вони того не розуміють. Думають, що намагаються тебе врятувати. Це тому що один із постулатів християнства полягає у тому, щоб рятувати інших (найлегша, на мій погляд робота – рятувати інших, бо нічого не треба робити, окрім вказувати їм на їхні недоліки, критикувати інших і говорити їм, як слід творити добро і служити ближньому). Тому, відверто кажучи, попів не люблю.

  7. Сьогодні прослухала відео хлопчика з Аргентини. Він з індиго. Каже, що в майбутньому в ері Водолія не буде так як було в епоху Риб. Що були лідери великих групп духовних послідовників, які їх вели. А буде у кожної душі індивідуальний духовний шлях, коли кожна душа слухатиме себе саму і буде своїм вчителем. Про це, до речі, говорять і деякі новітні, та і деякі “старі” майстри Буддизму – слід найти вчителя всередині самого себе.

  8. Я думаю, тут не мається на увазі, що люди повністю відмовляться від усього, що було напрацьовано релігійними групами, егрегорами, майстрами і учителями духовного розвитку. Це, без сумніву, буде зберігатися і вкористовуватися. Я думаю, мається на увазі, що не буде таких жорстких відносин між учителем і учнем, при яких учитель безумовно наказував, а учень мав підкорятися. У духовному шляху буде більше свободи і творчості.

  9. А я люблю сперечатися, бо тому що коли я знаю що правий, то мене не переспориш. отакий от я))))
    Цікаво скільки Світланці років)))))

  10. Відносно суперечок, то істина часто має відносне значення. Ідея, яка здавалась істинною на якомусь етапі життя із плином часу може втрачати своє значення. Просто іде розвиток люини. На даному етапі та чи інша ідея цьому розвитку сприяє. То ж її дотримуються, їй слідують, її захищають. Але потім, і це майже неминуче, слідування цій ідеї стає перешкодою для розвитку. Тоді слід відмовится від неї і прийняти нову, більш прогресивну. Є, звичайно, вічні цінності, такі, як цінність людського життя, цінність розвитку, цінність творчості, цінність людських стосунків, дружби…і так далі. Але навіть такі цінності можуть видозмінюватися…

    Відносно років, то жінкам такі запитання не ставляться.

  11. я знаю що не ставляться))) цікаво було як ви відповісте)))))) чесно знав що ви так скажете))) будьмо знайомі я – Ігор)))

  12. На мову звичайних людей перекладається – багато. Вам цікаві мої коментарі?

  13. Можна на ти))))) принаймні до мене)))) та цікаве все про вас і коментарі і ви самі)))))

  14. Оскільки переписка переходить в сферу якоїсь особистої, то повідом електрону адресу.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

UA TOP Bloggers