З давніх давен, невгамовних дослідників таємниць людської душі, хвилювало питання, чому різні люди в одній і тій самій ситуації поводяться абсолютно по різному. Багато пояснень давали мудреці та філософи цьому дивовижному феномену, та більшість тих теорій, з плином часу булькнули у Лету (річку забуття). Однак одному видатному мудрецю, філософу, та знаменитому лікарю якого звали Гіппократ, таки вдалось придумати дещо цікавеньке. А придумав світоч давньогрецької медицини таку штуку як “темперамент”. Ця його теорія і досі жива та процвітає у сучасній психології.

Під темпераментом дідусь Гіппократ розумів, як сукупність певних індивідуальних психологічних особливостей людини, так і її анатомо-фізичні властивості. Саме слово темперамент з грецької мови означає “мішанина”. Себто, те, що в нас в середині намішано і буде нашим темпераментом. Всього ж Гіппократ виділив 4 основних темпераменти, в залежності від того, який “життєвий сік” домінує в людському організмі. Ці чотири життєві соки дуже гарно поєднаються з чотирма елементами стихій: вогнем, водою, вітром, та землею.

В кого найбільше так званої “жовтої желчі”, що відповідає елементу вогню, така людина має гарячий, запальний характер, і за темпераментом є холериком. Холерики швидко запалюються, та швидко відходять, постійно кудись спішить, дуже не терплячі, їм страшенно важко сидіти на одному місці і так далі.

Протилежністю холерику є людина з великою кількістю “лімфи” (з грецького – мокроти). Відповідає елементу землі. Цей темперамент зветься флегматиком. Людина-флегматик завжди дуже спокійна, врівноважена, часом може скластись враження, що флегматики бувають дуже повільними, та загальмованими. Яскравими прикладами темпераменту флегматиків є “горячие эстонские парни”. Хоча флегматики, як правило, ніколи не поспішають, та завжди встигають.

Власник третього типу темпераменту має найбільше крові, що робить його рухливим, жвавим та веселим. Відповідає елементу повітря. І як мабуть здогадались, носій такого темпераменту зветься сангвініком. Сангвініки, як правило, веселі та життєрадісні, дуже гармонійно поєднують в собі спокій та активність. Як на мене, то темперамент сангвініка самий файний та зручний.

І нарешті, четвертий тип темпераменту мають люди, в організмі яких домінує, так само як і холериків, желч, проте не жовта, а чорна, і відповідає елементу води. А темперамент зветься меланхоліком. Меланхоліки мають найбільш плаксивий характер, представники цього темпераменту частіше, ніж інші люди перебувають у депресії, гірше пристосовані для життя. З другого боку, меланхоліки дуже чутливі люди, (правда, часом ця чутливість грає з ними злий жарт, адже чутливі люди легко ображаються) тонко відчувають світ навколо себе. Може тому серед них є дуже багато видатних творчих людей: художників, музикантів, поетів. Наприклад, меланхоліками були Тарас Шевченко, Рене Декарт, Альбрехт Дюрер, Фредерік Шопен, Петро Чайковський.

Звісно, в наші часи, уявлення вчених психологів щодо темпераменту трішки змінилось, але не так, щоб дуже сильно. В сучасній психології, темпераменти більше не пов’язуються із життєвими соками. За думкою сучасної психологів – темперамент є типом вищої нервової діяльності людини, що описує те, як ми сприймаємо світ. І на завершення пропоную переглянути гарну карикатуру про те, як представники чотирьох темпераментів по різному реагують на однакову подію.

P. S. Духи вещают: А еще темперамент влияет на способность человека к различной работе. Так людям с сангвиническим темпераментом легче найти хорошую работу в Киеве или любом другом городе, нежели представителям других темпераментов, особенном меланхоликам, которым тут труднее всего.