Ця мечеть в старій частині Каїра користується особливою славою у мусульман всього світу. І справа не тільки в тому, що її архітектура, внутрішнє оздоблення, мозаїка, орнаменти представляють собою величезну художню цінність. Тут ось вже десять століть зберігається і передається з покоління в покоління ісламська вчена спадщина: ця мечеть з величезним навчальним комплексом при ній стала головною духовною академією мусульманського світу. І саме слово «Аль-Азхар» викликає у свідомості послідовників ісламу думки про вченість, знання, освіченість. Оволодіння ж знанням наказано пророком Мухаммедом. Він, як відомо, говорив: «Шукайте знання всюди, навіть в Китаї …», маючи на увазі, що за цим скарбом, що перевершує всі інші, можна йти як завгодно далеко.

Чимало є знаменитих мусульманських міст, де можна отримати ісламське знання, але Каїр завдяки Аль-Азхар тримає першість серед них.

Сьогодні, як і сто, і двісті, і триста, і п’ятсот років тому, спраглі знань мусульмани всіх країн прагнуть потрапити на навчання в Аль-Азхар. Ці спраглі знань юнаки першим ділом вчать Коран напам’ять, бо така умова прийому в цю школу шкіл ісламу, університет його університетів. (Хоча вивчають там далеко не тільки Коран та релігієзнавство, але й багато інших речей, навіть таких як от митне законодавство різних країн, зокрема й України. А воно в нас часом буває не простим, якщо не вірите, то почитайте на сайті Vladbrokservice про митне оформлення вантажів в Києві і самі переконайтеся).

Мечеть Аль-Азхар стала місцем передачі знання незабаром після того, як з її мінарету вперше пролунав заклик на молитву. За свідченням арабського мандрівника і географа другої половини X століття Аль-Мукаудаша, у дворі мечеті до вечора збиралися 100-120 гуртків – тобто люди сідали в гурток і записували лекції вчителя. Спочатку це були ісмаілістські проповідники, що пропагували нову течію в ісламі. З часом Аль-Азхар став місцем тяжіння найзнаменитіших богословів, і люди приходили в мечеть не стільки для молитви, скільки за знанням, бо для молитов в Каїрі були інші чудові мечеті – ісмаілістські халіфи династії Фатімидів, що затвердилася в Єгипті в 60-х роках X століття, будували з розмахом.

У Аббасидів, що втратили владу столицею було місто Фустат. Фатіміди ж створили собі іншу столицю і назвали її, як і личило переможцям, Аль-Кахіра – «переможна» (назву цю ми вимовляємо сьогодні «Каїр»). Це було місто обраних, куди нікому не дозволялося в’їжджати на коні або на верблюді. А жителі колишньої столиці – Фустата – допускалися в Аль-Кахіру лише за особливим дозволом.

Мечеть Аль-Азхар була закладена в 970 році, одночасно з міськими стінами. І через два роки вона вже вражала всіх своєю пишністю. Це був перший внесок Фатімидів у створення архітектурного ансамблю своєї столиці. У 980 році при мечеті було створено медресе, яке і переросло згодом до університету, який відзначив недавно своє тисячоліття.

Комплекс мечеті розширювався і прикрашався із століття в століття. Один раз, в 1302 році, її майже повністю зруйнував страшний землетрус, але вона відродилася в ще більш прекрасному вигляді.

Сьогодні комплекс Аль-Азхар, що займає площу понад одного квадратного кілометра, постає єднанням дуже різнорідних споруд, в якому відображені смаки правителів Єгипту всіх віків минулого тисячоліття. Будувалася мечеть за традиційним планом: до оточеного аркадою двору примикав грандіозний колонний зал. Нововведенням явився широкий поперечний прохід з куполом перед міхрабом, перпендикулярно до якого йдуть нефи. В 1009 році третій фатимідський правитель Аль-Хакім, відновлюючи мечеть, замінив палацову колонаду пілонами. В XII столітті були зведені додаткові аркади навколо двору. Халіф Каіт-бей в XV столітті перебудував вхід, звів мінарет праворуч від входу і обширний двір для обмивань з північно-східної сторони. Аль-Гурі поставив в 1514 році ще один мінарет, а внутрішній простір мечеті було збільшено на чотири нефа. Але найбільше розширення мечеті відбулося в середині XVIII століття, коли за міхрабом був побудований ще один більш високий молитовний зал, споруджено величний вхідний портал, побудована школа читців Корану і зведений мінарет на південному куті.

До наших днів збереглося чимало орнаментів, різьблення та розпису X століття, якими прикрасили Аль-Азхар перші Фатіміди. Вся площина стіни навколо вхідної арки заповнена класичним арабським рослинним орнаментом.

Стуковий (різьблення по алебастру) декор фатімідського часу частково замінений при ремонті мечеті в 1893 році, але ще зберігся в головному нефі, на деяких панно південно-східної стіни, на арці та напівкуполах старого міхрабу. Арки двору дуже красиві. Прекрасні їхні різьблені стукові візерунки. На стінах двору – ажурний фриз, над яким підносяться зубці, розташовані в шість рядів. Різьблений «стук» X століття займає всю поверхню південно-східної стіни і стін осьового проходу над арками. Орнамент з рослинним візерунком суцільно заповнює поверхню в деяких панно – виняткової витонченості стилізоване зображення пальми, священного дерева арабів.

Фахівці назвали б художній стиль Аль-Азхара еклектикою, але це рідкісне поєднання різноманітних стилів створює особливий, неповторний вигляд, що вражає красою і величчю. Не дарма саме слово «Аль-Азхар» перекладається ще і як «світлозарна» – світло багатьох епох відбилося в ній, бо кращі, вправні майстри, які жили у ті епохи, залишили в ній слід своєї душі.

В тривожні, трагічні часи мечеть служила священним притулком, де люди збиралися, рятуючись від лих. Вона була притулком гнаних та подорожніх. Тут паломники очікували, коли караван відправиться в Аравію, знаходячи і дах, і їжу. Суфії влаштовували під її склепіннями свої зікри.

В стінах Аль-Азхара працювали видатні вчені Арабського Сходу: фізик Ібн-ал-Хайсама (пом. біля 1039 р.), лікар ал-Багдаді (пом. у 1231 р.), правознавець і історик Ібн-Халдун (пом. у 1406 р.), знаменитий реформатор ісламу Мухаммед Абдо (пом. в 1905 р.)…

Був час, коли по певних днях там проходили суди і судові розгляди. Суд Аль-Азхара славився справедливістю.

У різні періоди Аль-Азхар відігравав велику роль в політичному житті Єгипту. Султани вдавалися до його авторитету для зміцнення своєї влади і позицій у боротьбі з ворогами. У роки національно-визвольної боротьби проти французької окупації звідси звучало призивне слово, що піднімало мусульман проти чужинців. Але головним його призначенням, змістом діяльності Аль-Азхара було завжди поширення знань. У 1961 році був прийнятий закон «Про розвиток Аль-Азхара», згідно з яким до трьох традиційних факультетів – теології, правознавства та арабської філології – додавалися шість, світського характеру.

І богословів, і далеких від релігійних досліджень вчених тягне в Аль-Азхар його багаті зібрання арабських рукописів (їх 20 тисяч томів) і рідкісних друкованих видань, яких 60 тисяч. Все це – найцінніші джерела для вивчення історії та культури Арабського Сходу.

Сьогодні тут навчаються представники практично всіх ісламських країн світу. Студенти проводять у навчанні від 10 до 20 років. І залежно від ступеня оволодіння знанням отримують одне з семи вчених звань, вище з яких «устаз» – «вчений богослов».

Аль-Азхар залишається головним центром підготовки священнослужителів для ісламського світу. Часом, завдяки авторитету тамтешніх статутів, сюди звертаються за посередництвом у вирішенні конфліктних питань – між людьми, організаціями, країнами ісламського світу. Бо немає іншого місця, де в такій досконалості володіли б знаннями ісламських законів, заснованих на Корані. І немає іншого такого місця, де відразу стільки людей знали б напам’ять цю священну книгу.

Автор: Вадим Щенніков.