Блаженний той, хто пізнає себе раніше смерті, досягне в цьому світі для себе тієї ступені, якою він буде насолоджуватися у минущому світі і веселитись в житті загробному», — писав у трактаті «Погляди філософів» мудрий суфійський шейх Шихабаддін Сухраварді (1156-1191). Але як досягти цього рівня? Мусульманське середньовіччя залишило нащадкам на цей рахунок безліч «рецептів». Було б нерозумно віддавати забуттю найглибшу мудрість, накопичену культурами різних народів протягом минулих століть… Найбільше духовне багатство приховано і в мистецтві мініатюрного живопису, що прикрашало рукописні книги ісламського світу. Воно володіло чарівною властивістю занурювати споглядаючого його в стан вищої ступені блаженства шляхом «вправи духу». У композиції мініатюр, в їх естетичній досконалості укладено безліч компонентів, що найкращим чином сприяють досягненню таких бажаних духовних станів.

Людина, яка починає вдивлятися в таку мініатюру, відразу відчуває їх зовнішню і глибоку внутрішню гармонію й умиротворення (навіть зображення смерті в них естетичне). У неї виникає відчуття комфорту і розслаблення. Сама поверхня мініатюри, тонкі переливи срібла і золота, ритмічний розподіл колірних плям, найтонше опрацювання деталей, арабесковість, трохи уповільнені рухи персонажів, спокійні, красиві пози, зображення вічної весни, округлість і м’якість всіх без виключення ліній композиції — все це створює своєрідне мерехтіння, реальні образи вислизають, і настає стан містичного напівсну. Так само благотворно впливає на психіку споглядання прекрасних каліграфічних написі в мініатюрних композиціях, з їх тонким орнаментальним і зачаровуючим ритмом.

Навіть без проникнення в надзвичайну поліінформаційність мініатюри, про яку ми ще скажемо, споглядаючий відчуває на собі її психотерапевтичні властивості. Витікаюча від неї енергія краси і гармонії обдаровує глядача відчуттям свіжості, оновлення, радості буття.

Середньовічні теоретики пояснювали психотерапевтичний ефект мініатюри і тим, що вона несла в собі відбиток космічної гармонії. На мусульманському Сході завжди вважалося, що «витончені малюнки, що зображують закоханих, сади, квіти, коней і звірів, здатні викликати піднесений настрій, розігнати тугу, зміцнити духовні і фізичні сили. Лікар і філософ Мухаммед ібн-Зака-рія ар-Разі, зокрема, приписував подібну дію зображень поєднанню в них гармонійно підібраних кольорів з пропорційними формами»

Розмірковуючи про психотерапевтичні властивості мініатюрного живопису середньовічного мусульманського Сходу, не можна не звернути уваги на примітний факт: східні школи мініатюрного живопису досягали свого найвищого розквіту саме при таких відомих і довго царюючих правителів, як Тахмасб I, Аббас Великий та Акбар I.

У Алішера Навої в його поемі «Сім планет» докладно описана «образотворча терапія». «Чотириста лікарів» пропонують спосіб лікування іранського правителя Бахрама від тяжкої любовної недуги, що загрожувала йому загибеллю.

Еще одно лекарство нам дано,
Искусством называется оно.
Художники, прекрасные творцы.
Пусть разукрасят царские дворцы.
Их живопись, волшебная и нежная
Для шаха стать целебною должна

Після того як палаци були прикрашені, Бахрам почав лікуватися, як йому радили мудреці-цілителі

Картины каждый день обозревал,
И в каждой новый мир он
открывал.
Он о своей кручине забывал,
Он Бытие в картинах познавал!

Саме в результаті пізнання Буття Бахрам вилікувався. Психічна саморегуляція, оздоровчий вплив — особлива функція східної мініатюри. Але ті медитативні стани, які досягалися з її допомогою, на мусульманському Сході цінувалися в першу чергу як засіб розуміння, спосіб містичного осягнення Універсуму. Той же Шихабаддін Сухраварді у згаданому трактаті наставляв: «Знай, що особи, які займаються вправою (духу), якщо вони набувають знання, глибоко розмірковують про (існування) Першопричини та її інших творінь (…). Іноді вони використовують ніжну мелодію, запашний аромат і бачення речей, в результаті чого у них з’являється духовний світ, що надалі стає звичкою і затверджується.

У них приховані справи стають явними, і душа духовно стикається з ними. Це діє на силу уяви (форми), відповідної стану сили уяви, і показує загальне почуття. Вони споглядають духовні привиди найкращим чином, який можна (тільки) уявити, чують від (Духа Святого) добре слово, набувають знання і можуть побачити приховані речі. Для них — найбільше щастя, найвище місце в цьому і потойбічному світі».

І мініатюрна живопису, як ніяке інший «допоміжний засіб», сприяла досягненню «найбільшого щастя і найвищого місця». У мініатюрних композиціях можна виявити зібраними воєдино всі ті «співвідносні речі», споглядання яких разом і окремо дозволяло «вправляти дух» і відчувати «духовний світ»: дивно красиві квіти і рослини, складні орнаменти, вишукані килими, різного роду судини, чаші, кубки, нарешті, музичні інструменти і тощо.

Далі буде.

Автор: Маїс Назарлі.