Спонсор публикации – прокат авто Днепропетровск и сайт http://24rent.com.ua/. Даже сам Кришна взял бы для своего любимого ученика Аржуны на прокат какую-то машину, (если б у него была такая возможность), ведь как ни крути, а всякая машина в разы лучше колесницы (даже самой-самой).

Бхагавад-гіта – велика памятка давньої індійської літератури, з санскриту перекладається як “Божественна пісня” і є одним із самих священних текстів індуїзму. Головними дієвими особами Бхагавад-гіти є Крішна – втілення (аватар) Бога на землі та його улюблений учень Арджуна – спадковий принц царської династії Пандавів. Бхагавад-гіта є основною частиною Махабхарати – ще більшого індійського релігійного епосу, в якому описується епічна боротьба за престол давнього індійського царства Куру між двома родами, які на нього претендують: Пандавами та Кауравами.

Події Бхагавад-гіти відбуваються на полі битви Курукшетри де зібрались два великих війська для генеральної битви . У вирішальний момент перед початком битви, головнокомандуючий армією Пандавів, принц Арджуна впав у відчай, адже на стороні його противників Кауравів зібрались всі його вихователі та купа людей з якими він провів свої дитячі роки, і з якими за мить йому прийдеться зійтись в смертельній битві. Арджуна вже готовий кинути свою зброю та здатись на милість неправедним та жорстоким Кауравам, та Крішна (який був візником його колісниці) переконує його почати битву. Бесіда, яку провів Крішна з Арджуною, лягла в основу Бхагавад-гіти.

Окрім переконування Арджуну вступити у бій, який був його обов’язком та дхармою (законом) Крішна повчає його ще багатьом мудрим та цікавим речам. Так він відкриває йому велику мудрість йоги та медитації, дає шлях по якому людина може вдосконалювати своє тіло та дух. Цей шлях складається власне з самої йоги, медитації, праведної діяльності, благородного служіння Богу (бхакті) та знання. Головна ідея Бхагавад-гіти – це розуміння, що все в світі є проявленням Бога (Брахманом) на якому тримається усе, наш же світ людей та людських цінностей є тимчасовим та ілюзорним. (є проявом ілюзії, яку Крішна називає маєю.) Лише та людина знаходить щастя та насолоду, яка прагне пізнати справжню сутність світу – Бога (Брахмана) і служити йому.

Віддане служіння Богу Крішна називає “бхакті” і призиває Арджуну та всіх читачів Бхагавад-гіти слідувати цьому шляху служіння, який отримав назву “Бхакті-йоги”. Кінцевою метою духовного вдосконалення людини є її остаточне звільнення з нескінченого круговороту життів та смертей, (таке звільнення називається мокшею) і потрапляння душі у високу обитель Вішну-Крішни, де душа отримує вічне щастя та блаженство споглядаючи Бога.

Серед різноманітних трактувань подій Махабхарати та Бхагавад-гіти є й така думка, що події описані в цих священних текстах були не історичними, а суто алегоричними. І сама боротьба Пандавів та Кауравів на полі Курукшетра є алегорією внутрішньої боротьби, яка постійно точиться в середині кожного із нас. А багато чисельні брати Каурави (яких було аж 100) символізують багато чисельні гріхи та людські недоліки, які стоять на заваді нашого шляху до Бога. Брати Пандави народжені від різних індійських богів символізують божественну природу, яка є в середині кожної людини, і щоб утвердитись на престолі царства нашого життя, мають перемогти свої гріхи та недоліки (себто Кауравів та Кауравчиків).

Ось така цікава історія, кого то зацікавило, то раджу самим почитати Бхагавад-гіту та Махабхарату і зробити свої висновки.