Думаєте інтернет був першою всесвітньою інформаційною мережею? А ні чого подібного. У світі з незапам’ятних часів існує інформаційна мережа значно древніша (і надійніша) – колективне безсвідоме. Куди там інтернетам до неї, колективне безсвідоме – мережа витримана часом, безперебійна, абсолютно безкоштовна та ще й легко доступна, адже щоб підключитись до неї не треба жодних технічних пристроїв чи устаткувань, крім власної голови, (а в будь-якому разі людська голова навіть найтупішого представника «гомо сапієнс» куди потужніша самого потужного комп’ютерного процесору). Хоча, що це я пишу про підключення – до колективного безсвідомого підключатись і не треба, адже всі люди (і не тільки люди) від самого народження і так до нього підключенні, як то кажуть «по замовчуванню». От тільки частенько це підключення до мережі колективного безсвідомого (на відміну від інтернету) перебуває у фоновому режимі і ми його навіть не помічаємо (на то воно і безсвідоме), того й юзаємо здебільшого всякі інтернети та телевізори. А от нашим предкам, в яких не було цих всіх комп’ютерних чудес сучасності, доводилось частенько користуватись цією найдревнішою мережею.

Знаходиться колективне безсвідоме десь в глибинах нашої психеї і неначе модем туди-сюди передає всілякі файли – одвічні знання, які у заархівованому вигляді зберігаються там від початку світу. Це воно (колективне безсвідоме) пояснює чому скажімо в різних народів часом дуже схожі казки, міфи, легенди. Та їх просто з одного сайту скачали і слов’яни, і єгиптяни, і греки, і індіанці майя і ще багато хто. І ніяких тобі копірайтів та авторських прав, а виглядає як ніби люди в різних місцях чесно одні і ті самі казки придумують та доходять до однакових висновків та ідей. Отак то.

В найдавнішої інформаційної мережі колективного безсвідомого на відміну від сучасних інтернету лише один Провайдер (і Творець), хоча різні народи в різні часи називають Його різними іменами: Аллахом, Вішну, Ієговою, а універсально зовемо Його Богом. Спочатку було Слово, а Слово було в Бога і Бог було Слово. (Івана 1:1). Оце Слово і було першим одвічним сайтом, з якого все почалось, і повстали міріади інших сайтів і створилася мережа…

Всяка людина підключена до мережі колективного підсвідомого, але швидкість зв’язку чомусь різна і як показують емпіричні дослідження залежить від духовної «просунутості» тої чи іншої людини. Себто чим вище «просунутість» тим вище швидкість з’єднання з мережею колективного безсвідомого (це вам не якийсь інтернет). В давні часи найвищу швидкість з’єднання мали всілякі особливо «просунуті» шамани, жерці, волхви, друїди, та інші «айтішніки давнини».

Видатний «айтішник давнини» даоський мудрець Лао-Цзи закачує файли мудрості.

З часом про цю мережу стали потихенько забувати, благо в людей було чимало інших розваг: війни, хрестові походи, революції та інші екшени. А тих хто далі намагався порпатись у своїх мізках в надії встановити гарний конект ще чого доброго могли на вогнику підігріти. Потім з плином часу ситуація покращилась і ця чудова мережа була знову відкрита (адже все нове – добре забуте старе) великим психологом (чи айтішніком?) Карлом Густавом Юнгом.

Юнг шукає мантру для гарного зв’язку.

Кажуть, гарному зв’язку з колективним безсвідомим сприяють всякі духовні патчі та проги такі як медитація, йога, холотропне дихання, а в деяких випадках навіть прийом чогось такого наркотичного (на кшталт ЛСД, чи грибочків, галюциногенних звісно) – одразу конект піде ого-го який, крутіше ніж по виділеній лінії. От тільки з чимось наркотичним треба обережним бути, а то як зависне мережа (а з нею і бідака користувач), так і не відвисне і жодний ctrl+alt+del не допоможе.

Що ж піду і я мабуть трохи погуглю найдавнішу мережу. (Правда там не має Гугла, та його там і не треба).

P. S. Духи вещают: Интересно можно ли с недр коллективного бессознательного скачать (заново придумать) какие-то произведения классические мировой литературы. Или хотя бы их часть, например Монолог Чацкого «А судьи кто?» или еще что-то в таком духе.