Ментальна йога
Поважаючи свого читача, перш за все я б хотів поговорити про основні поняття як «ментальної йоги» так і йоги взагалі. Справа в тому, що «Ментальна йога» пропонує революційний (корінний) переворот у розумінні здоров’я людини. Все це вимагає глибокого, я б сказав філософського обґрунтування теми. Багато моментів з «ментальної йоги» носять фантастичний характер. А це означає те, що спочатку мене буде складно зрозуміти. З одного боку вам буде здаватися як це все просто в самій ідеї активного здоров’я. З іншого – як все це складно в реалізації задуманого. Але я за покликанням креативний психолог (за дипломом – практичний психолог) або як модно сьогодні казати – інноватор, тобто людина мисляча не стільки новими, скільки божевільними ідеями.
Інноватор – це та людина, яка висуває нову ідею (в основному божевільну) і пропонує способи її реалізації. Як казав Зигмунд Фрейд: «Лишень та ідея заслуговує на увагу, яка є достатньо божевільною». Прочитавши мою першу статтю про основні положення «ментальної йоги», ви не позбавитеся від дивного враження у тому, що перед вами дійсно божевільний, тим більше зі своїми геніальними ідеями. І це не моє хворобливе самолюбство, а такий стиль роботи інноватора в системі активного здоров’я. Все має бути на межі між геніальністю і божевіллям. Лишень такий «стан речей» володіє «полем сили» (К.Кастанеда) і є «силою духу» (Ф. Ніцше).
Сам інноватор або винахідник нових цінностей (Ф. Ніцше), повинен перебувати в епіцентрі цього поля сили, де сила духу має максимальне значення. Все інше – напівзаходи. Пошук істини, особливо науково-обгрунтованої – це шлях для більш слабких інтелектуально освічених людей. Інноватор харчується креативними ідеями. Креативна ідея тим вище, чим ближче вона наближається до межі між божевіллям і геніальністю. Я думаю ви знаєте про те, що будь-яка геніальна ідея проходить три фази свого розвитку: а) цього не може бути (межа між геніальністю і божевіллям), б) в цьому щось є (філософія проблеми) і в) Дивись, як все просто (метафізика проблеми).
Нашу незвичайну розмову почнемо з самого простого, а саме визначимося з самим поняттям «йоги». «Ментальної йоги» і йоги в філософському сенсі. На початках, настільки складної теми, зробимо розминку, а саме поговоримо про системи здоров’я. Систем здоров’я в сучасному світі дуже багато. А ще більше різного роду йогівських практик. Майже в кожному фітнес центрі ви зустрінете своє розуміння йоги. В такому великому розмаїтті, як систем здоров’я, так і йогівських практик немає нічого поганого. Кожен автор системи здоров’я висуває свою доктрину або свою філософію глибокого розуміння того чим він займається.
Наприклад, автор вольової затримки дихання К.П. Бутейко говорить про те, що всі хвороби від нестачі вуглекислоти в організмі. Офіційна медицина говорить про зворотне. Вуглекислота – це отрута. Ніхто вуглекислотою кисневу подушку для надання швидкої допомоги не наповнює. Засновник трансперсональної психології, Станіслав Гроф пропонує нам для власного здоров’я зайнятися холотропним (цілісним) диханням, тобто гіпервентиляцією легенів. Московський професор В.Сафронов, говорить про те, що як система затримки дихання (К.П.Бутейко) так і гіпервентиляція легенів (С. Гроф) має ефективність лише при систематичному тренуванні. Всі ті, хто займається йогою знають про те, що в «пранаямі» (мистецтві йогівської дихання) є як затримка дихання, так і глибоке дихання. У такому достатку різноманітної інформації можна так і не знайти «зерно», яке ми, інтелектуально освічені люди обов’язково шукаємо для того щоб бути здоровими.
А чи потрібно нам взагалі шукати істину? Як казав великий Конфуцій: «Важко знайти чорну кішку в темній кімнаті, тим більше, якщо її там немає». Шукати істину, тим більше в системах здоров’я – це одна з філософських помилок сучасної людини, мислення якої засноване на метафізичному (через розум) розумінні світу. Метафізичний підхід дуже показовий у сучасних практиках йоги. Чому ті всі тренера йоги у фітнес центрах намагаються дотримуватися елементів східної класичної йоги. Вони вважають себе знавцями йогівскої істини і несуть цю істину в маси. Я маю на увазі йогівські фізичні вправи (асани) і дихання (пранаяма). Я не беру більш глибоку, а саме психічну йогу, де великі західні професіонали йоги, які вважають себе гуру, пишуть книги про те, як не тільки правильно дихати, а й правильно думати. Не розібравшись в самій філософії йоги (йогівській мудрості), такі «великі гуру» дуже часто стають фанатиками в своїй справі. І змушують своїх учнів строго дотримуватися їх розуміння істини, посилаючись на класичний варіант йоги.
Насправді, з філософської точки зору, немає йоги ні східної, ні класичної, ні західної. Ці поняття придумали люди з метафізичним рівнем мислення, які намагаються знайти «зерно» або істину там, де її немає. Йога – це не поняття, а голограма, заснована на цілісності тіла та свідомості, тобто – симбіозі організму людини та її психіки.
Якщо ви у фітнес центрі навчилися красиво виконувати асани або правильно дихати – то це ще не йога, а лишень частина голограми. Про це також говорять тренера йоги. Додаючи при цьому, що поряд з вправами для тіла і дихання, ви повинні тренувати психіку.
Якщо тренування тіла і дихання можна якось показати і описати в книзі, то в тренування свідомості (психіки) в нашому західному варіанті доходить до абсурду. Цю абсурдну ситуацію не розуміють тренера йоги в сучасних фітнес центрах. Справа в тому, що мислення всіх західних людей, які закінчили школу і спілкуються за допомогою мови, має суто інтелектуальну спрямованість, пов’язану з діяльністю лівої півкулі мозку.
Для довідки. В людини є дві півкулі мозку. Ліва або так звана інтелектуальна півкуля (логіка, мова, аналіз, планування). І права – креативне або ейдична (образи, почуття, уява, інтуїція і gestalt – створення повної картини). Західну людину все життя (садок, школа, вуз) тренують мислити метафізично (через розум). В результаті її мислення стає повністю лівопівкульним. Вона навіть образи і почуття не обробляє правою півкулею, а відразу перекидає їх у вигляді уявлень (мислеформ) в ліву півкулю. Можете провести свій власний експеримент на предмет того якою півкулею ви мислите. Закрийте очі і скажіть: «апельсин», «апельсин», «апельсин». На жаль ви не побачите образ апельсина, тобто не сформуєте «ейдос» апельсина в правій півкулі. Ви лише тільки зможете уявити те, що бачите апельсин, оскільки саме слово «апельсин» і ваша здатність створювати мислеформи (подання), звично «обертаються» в лівій півкулі мозку.
Теж саме, стосується «психічної йоги». Ви не бачите «прану» яка йде по «сушумні» (хребту). Ви лишень уявляєте те, що все це бачите, тобто обробляєте інформацію звичною для всіх людей, лівою півкулею мозку. Ваше креативне мислення (права півкуля) залишається при цьому загальмованою. Саме в цьому і полягає фундаментальна різниця в сприйнятті йоги західним тренером і східним гуру. Східний гуру (професіонал йоги на Сході) все життя тренується мислити образами і почуттями (психоенергія), тому в нього максимально ефективно працює права (креативна) півкуля мозку, яка має прямий зв’язок з підсвідомістю людини. Ліва півкуля у людини виконує свідому функцію. І зв’язок з підсвідомістю у лівій півкулі сильно загальмований.
А тепер уявіть людину західного менталітету, яка займається східній йогою. Розтяжки (асани) і дихання (пранаяму) вона може подужати без особливої праці. А от працювати правою півкулею мозку її ніхто не вчив. Тому навіть роки тренувань психічної йоги не приносять їй видимого результату. У неї слабка психоенергетика. В результаті домінуючої лівопівкульної роботи мозку в неї відсутній зв’язок між психоенергією (образи і почуття) і глибинною підсвідомістю.
Візьмемо конкретний приклад. Східному гуру дається досить просте завдання. Зменшити частоту власного пульсу до рівня «пульсу Наполеона» (40 уд / хв). Гуру закривши очі, увійшов в медитативний стан (розслабив увагу) і наяву побачив як серце сповільнило свій ритм. Оскільки діяльність серця знаходиться на вегетативному рівні підсвідомості, то психоенергія побаченого передала інформацію підсвідомості, і серце автоматично перейшло на більш повільний ритм роботи (з 70 уд / хв на 40 уд / хв і нижче). Якщо таке завдання дати західній людині, яка займається йогою, то спочатку вона почне концентрувати свою увагу на цьому моменті. В результаті чого закриється зв’язок її розумових уявлень з підсвідомістю, Якщо далі продовжувати повторювати аутогенну формулу «Частота пульсу зменшується», то можна досягти розслаблюючого ефекту і пульс 70 ударів на хвилину опустити до 60 уд / хв. Але досягти «пульсу Наполеона» (40 уд / хв) при всьому бажанні західного йога, йому не вдасться. У розумових уявлень занадто слабка психоенергетика, щоб впливати на підсвідомість.
Теж саме стосується аутогенного тренування винайденого доктором Шульцем. Дійсно, за допомогою ментальних установок типу «права рука важчає», «тіло стає теплим і важким», можна досягти розслаблюючого ефекту. Але вийти на йогу (зв’язок тіла і підсвідомості), коли «ментал» має глибинний зв’язок з підсвідомістю не представляється можливим. Адже «ментал» (мислеформу) спочатку необхідно перетворити в «ейдоси» (образи і почуття), тобто змусити працювати праву півкулю. І лише тільки після цього «ейдоси» наповнити психоенергією (привести їх у рух).
Без цього перетворюючого свідомості ланцюжка («ментал», «ейдоси», «психоенергія») йога у виконанні західної людини буде мати досить блідий ерзац. Такого блідого йогівської замінника сьогодні повно у фітнес центрах і навіть йогівських студіях. Я б радив західним тренерам йоги, розділити весь процес тренування йоги на два курси. Перший курс повністю присвятити навчанню мислити правою півкулею мозку. І лише тільки після здачі тестів на правопівкульне мислення, я б допускав до серйозних занять по роботі з йогівськими психоенергіями (перехід на другий курс).
Коли ми говоримо про йогу, а тим більше класичну (східну) йогу, то перш за все необхідно виходити з двох основних моментів. По-перше, йога це не вправи на розтяжки із застосуванням аутогенного тренування, а голограмний зв’язок тіла і свідомості, а вірніше – організму людини та її підсвідомості. Те про що я вам розповідав на прикладах мислення східного гуру і західного тренера з йоги. По-друге, західна йога повинна бути максимально наближена до наших реальних умов. Я маю на увазі той факт, що в йогівських асанах повністю відсутня кардіонагрузка. З фізіологічної точки зору асани є ідеальними вправами для біомеханіки організму (м’язи, сухожилля, кістки).
З іншого боку, в цих здавалося б ідеальних вправах, повністю відсутнє навантаження на серцевий м’яз. Якщо наш західний йог не буде тренувати серце до 120 уд / хв, то у віці 55-60-ти років, змушений якось тікати, він може отримати інфаркт. Адже його серце в результаті багаторічного досвіду натреноване на 60-70 уд / хв. При дворазовому збільшенні навантаження (120-140 уд. / хв.) серцевий м’яз, тим більше в зрілому віці, може не витримати. Це теж саме, якщо протягом п’яти років не давати навантаження на ліву руку. А потім взяти й різко підняти двухпудову гирю. Східний йог живе в жарких країнах. І доводити свій серцевий ритм до 120-ти уд / хв йому не зовсім приємно. У той же час східний йог маючи споглядальний тип розуму (на відміну від західної людини, яка має тільки інтелектуальний тип розуму), може за допомогою психоенергетичної техніки, лежачи в позі «савасана» («мертва поза») через уяву довести ритм свого пульсу до тренувального ефекту ( 120 уд / хв). І якщо це буде не тільки споглядальний, а ще й розумний йог, то систематично тренуючись, за допомогою своєї розвиненої підсвідомості, серцевий ритм, він навіть у свої 60 років може мати досить треноване серце.
Автор: Олександр Гален, розробник системи активного здоров’я.
e-mail: stalker400@narod.ru
P. S. А вообще занятия ментальной йогой (да и просто йогой) очень полезны для разных спортсменов и в особенности людей занимающихся различными видами боевых искусств. Ведь не секрет, что профессиональный спорт не дает здоровье, а очень часто наоборот его отнимает и жизненно важно для всякого спортсмена (в особенности борца) после изнуряющих тренировок затем восстановить свой организмом. Так вот, самым лучшим таким восстановительным средством как раз и служит йога.