Саме так, будьте обережні зі своїми бажаннями, дуже обережні і потім не кажіть, що вас не попереджали. Мабуть це буде видаватись дивним для багатьох людей, але здійснення чималої більшості наших бажань зовсім не веде до щастя. Останнім часом розвелось дуже багато всіляких тренінгів, які обіцяють у своїх рекламах неодмінне здійснення всіх наших бажань, досягнення успіху, багатства, і далі по списку. При привітаннях на днях народження (та інших урочистостях) прийнято бажати здійснення всіх бажань. А от чи потрібно здійснювати наші бажання, чи будуть вони на користь людині, її душі, чи принесуть у її життя щастя та гармонію?

Річ в тому, що бажання більшості людей дивно схожі та скопійовані немов під копірку – всі (чи майже всі) хочуть бути багатими та успішними, їздити на дорогому автомобілі, жити у гарному будиночку з басейном, та само собою зрозуміло – добре заробляти, чи я не правий? Словом, переважно всі бажають здебільшого матеріальних речей, які, як знаємо з Біблії (та й інших священних писань) лише прах, ніщо, а бажаючий їх подібний до дурня, який будує замок на піску, хвиля натече і весь наш замок піде прахом, а справжнє наше тільки те, що в нас не можна забрати. Хоча є й унікуми, які хочуть різних духовних речей – там хорошої карми, просвітлення, душевної гармонії, але хочуть всього цього десь так само, як їх менш просунуті товариші хочуть машину чи дорогий ай фон. Таке явище називається – духовний матеріалізм і з часом про це ще напишу окрему статтю.

А ми повернімося до наших бажань, які у більшості випадків і не наші то бажання. Просто нам з дитинства їх нав’язували, ще з маленьких років нас виховували батьки, яких теж виховували їхні батьки (а їх, їхні батьки і так далі аж до Адама та Єви), виховували-казали – треба бути першим, гарно вчитись, отримувати гарні оцінки, бути слухняним, бути кращим (від інших), щоб потім отримати гарну роботу, зробити кар’єру, стати успішним, стати лідером. Але для чого? Чи потрібно всім ставати лідером, чи потрібно всім робити кар’єру, ставати успішним, може в когось зовсім інші цілі та прагнення, інша карма, в кінці кінців! Але всі прагнуть до успіху, та що таке той успіх? Чомусь прийнято думати, що успіх це неодмінно якісь матеріальні здобутки, прибутковий бізнес, дорога машина, високий соціальний статус. По суті успіх у нашому сучасному суспільстві це той самий алегоричний золотий тілець із старозавітної історії, пригадуєте, коли Мойсей пішов на гору Синай, щоб усамітнитись з Богом, його народ внизу спорудив золотого тільця, якому й став поклонятись. Зрештою, і досі поклоняється…

Як на мене справжній успіх, це коли людина перебуває на своєму місці та виконує своє призначення, і нехай це призначення не таке величне, не таке грандіозне, не таке героїчне, та в очах Бога воно не менш значиме. А праця якогось двірника чи слюсаря (коли він робить свою роботу з душею) не менш цінна, скажімо, ніж праця вченого, який шукає ліки від раку. Та нажаль мало людей це розуміють, адже ще з дитинства нам закладено багато чужих, не наших бажань, частенько батьки закладають у дітей свої бажання (які теж в свою чергу були закладені у них їхніми батьками) і ці бажання йдуть від того самого золотого тільця з біблійної історії. А хвороблива мода у нашому суспільстві на вищу освіту? Коли хлопчика, який хотів би бути слюсарем (і скажу вам, став би першокласним слюсарем) батьки віддають на юридичний факультет чи міжнародні відносини бо треба ж бути успішним, а яким успішним може бути слюсар? І от так, в гонитві за ефемерним успіхом та чужими бажаннями людина втрачає себе, себе справжнього…

Взагалі здійснення цих не наших бажань не принесе щастя. Адже ми, люди, частенько не знаємо, чого нам справді треба, ми не знаємо, що піде нам на користь, ми не знаємо самих себе, і через це не усвідомлюємо, що більшість наших бажань не наші та просто шкідливі для нас, шкідливі передовсім нашим душам. На завершення хочу привести вам надзвичайно мудрі слова матері Терези, про її спілкування з Богом та бажання:

Я просила Бога забрати мою гординю і Бог відповів мені – ні.
Він сказав, що гординю не забирають, від неї відмовляються.

Я просила Бога зцілити мою приковану до ліжка дочку. Бог сказав мені – ні. Душа її в надійності, а тіло все одно помре.

Я просила Бога дарувати мені терпіння, і Бог сказав мені – ні.
Він сказав, що терпіння з’являються в результаті випробувань. Його не дають, а заслуговують.

Я просила Бога подарувати мені щастя, і Бог сказав – ні.
Він сказав, що дає благословення, а чи буду я щаслива, чи ні – залежить від мене.

Я просила Бога вберегти мене від болю, і Бог сказав – ні.
Він сказав, що страждання відвертають людину від мирських турбот і привертають до нього.

Я просила Бога, щоб дух мій ріс, і Бог сказав – ні.
Він сказав, що дух повинен вирости сам.

Я просила Бога любити усіх людей так, як він любить мене. Нарешті, сказав Господь, ти зрозуміла, чого просити.

Я просила сил – і Бог послав мені випробування, щоби загартувати мене.

Я просила мудрості – і Бог послав мені проблеми, над якими мені треба ламати голову.

Я просила мужності – і Бог послав мені небезпеки.

Я просила любові – і Бог послав мені нещасних, які потребують моєї допомоги.

Я просила благ – і Бог дав мені можливості.

Я не одержала нічого з того, що хотіла – я одержала все, що мені було ПОТРІБНЕ. Бог почув мої молитви.

Отож, не чекайте здійснення ваших бажань, просто радійте життю, адже Бог все рівно дасть кожному те що йому буде ПОТРІБНО. А бажання ? То так, пусте!

«Бажання є джерелом всіх наших страждань», – так говорив Гаутама Будда (друга благородна істина буддизму). «Бажайте передовсім Царства Небесного, а все інше вам додастся», – так сказав Ісус Христос у нагірній проповіді. Вони таки мають рацію.

P. S. Духи вещают: Вот так интересно выходит, что порой исполнение желаний не всегда идет нам на благо, а не исполнения во вред. И только с высоты жизненного опыта и мудрости мы можем увидеть всю мелочность и низменность наших прошлых желаний и поблагодарить Бога, зато что он поступил с нами не как того хотели мы, а как было нужно для нашей же пользы прежде всего.