Серце, очі, голова, руки і ноги оспівані в кращих зразках фольклору; їм відводиться багато місця в науковій і художній літературі. А волосся? Вони теж містять в собі чимало таємниць. Деякі з них відкрилися нам на шляху пошуку Істини, і ми хочемо поділитися своїми надбаннями з читачами, сподіваючись, що ці таємниці послужать їм добру службу.

Ось, наприклад, у жінок з доісторичних часів цінується довге і густе волосся. Чому? Може бути, тому, що в кам’яному столітті, повному небезпек, дуже важливо було, щоб мати створювала якомога більше затишку своїй дитині. Притискаючи малюка до себе, оберігаючи його від вітру і печерного холоду, вона не тільки ділилася власним теплом, а й утворювала своїми довгим розпущеним волоссям «енергетичне покривало». Адже в давнину і чоловіки часто носили довге волосся і бороди. Звичайно, справа тут не тільки в красі і бажанні зігрітися. Волосся володіють також і магічною силою. Не випадково закохані дарували одне одному пасма власного волосся, вкладаючи їх у медальйони. Такий подарунок ставав талісманом, оберегом, який посилював енергетику того, кому призначався.

Про магічну силу волосся свідчить і Святе Письмо. Біблійний герой Самсон (Книга Суддів, гл. 13-16) ще з утроби матері був обраний для служіння Богу. Батькам було дано веління Господа: підготувати сина до посвячення – обітницю, яка вимагала певних аскетичних обмежень і забороняла стригти волосся (Числа.6, 1-5). Все життя Самсона було боротьбою з філистимлянами; і ось одного разу вороги дізналися від підкупленої ними коханки Самсона філистимлянки Даліли про те, що небачена сила героя полягала в його довгому волоссі. Якщо зістригти їх, обітниця посвячення буде порушена, сила покине Самсона, і він стане «як інші люди». Вночі філистимляни обстригли сплячого Самсона, засліпили його і зробили рабом. Однак з часом волосся богатиря відросло. Якось філистимляни привели Самсона в храм свого бога Дагона і змусили його «забавляти» їх. Самсон же, щиро помолившись, отримав від Бога свою колишню силу і зрушив з місця два стовпи храму, обрушивши на ворогів всю величезну будівлю…

А чаклун Черномор з поеми Пушкіна «Руслан і Людмила»? Він втратив свою силу, коли йому обрізали бороду. У казці Олексія Толстого «Золотий ключик» Карабас-Барабас в критичних ситуаціях клявся своєю довгою бородою. У повісті Бориса Лагіна «Старий Хоттабич» чарівник Хоттабич на прохання хлопчика Вольки виконував його бажання, кожен раз висмикуючи по одному волоску з власної бороди і вимовляючи при цьому магічні слова. Енергію, яка звільнялася під час виривання волоска, він тим самим посилав на вчинення магічного акту… Зверніть увагу: знахарів, чаклунів, магів, волхвів, мудреців, святих зазвичай зображували з довгою бородою і волоссям.

Але і зрізаному волоссю приписувалася магічна сила. Адже волосся – частина фізичного тіла людини, тому вони несуть інформацію про їх володаря і зберігають «симпатичний» зв’язок з ним. Відрізане або випале волосся (так само як нігті, частини одягу та особисті речі) могли використовувати відьми, щоб отримати владу над душею володаря волосся. У цивілізації стародавніх інків в обов’язку однієї із служниць верховного Інки входило ретельне збирання та… проковтування всього волосся, що випало протягом дня з тіла повелителя. Вважалося, що це допоможе зберегти його здоров’я, яке пов’язували з долею всього народу.

Однак і народні звичаї слов’ян радять не розкидати де попало волосся, що випало з голови, бо вона тоді буде хворіти. Український дослідник Олекса Воропай в етнографічному нарисі «Звичаї нашого народу» визначив, що «в старовину стрижене волосся у слов’ян було ознакою рабства». Він ілюструє свій висновок історичними документами часів Київської Русі. Так, в Судно грамоті князя Ярослава Мудрого (978-1054) навіть передбачена страта тому, хто оголить іншому волосся або бороду.

У світлі всіх цих свідчень справжнім магічним актом представляється пересічний перехід засуджених в «стан ув’язнення»: їх стрижуть наголо. Подібний ритуал відбувається і над солдатами-новобранцями. З постригу починається духовне життя тих, хто йде в монастир – будь то проста людина або князь (а то і цар: незадовго до смерті деякі з них брали постриг).

Існував ще й постриг, висхідний до язичницької, дохристиянської епохи, що переслідує мету взяти дитину під захист роду. Цей обряд дійшов до наших днів, хоча і втратив первісний зміст. Наприклад, в одному з регіонів України на «постриг» неодмінно запрошували повитуху та хрещених батьків. Посеред хати на підлозі стелили овчиною вгору кожух (як обереговий знак), садили на нього хлопчика, і названий батько вистригав хрещенику трохи волосся у вигляді хреста. (Українська минувщина).

У різних місцях обряд пострижин має свої особливі риси. Розрізняються вік дитини, кількість і ступінь споріднення запрошених, порядок виконання обряду і його атрибути. Наприклад, волосся з голови хлопчика могли закопати під грушею, щоб він ріс кучерявим, а пасмо дівчинки ховали під вербою – щоб довше стали коси.

А перше гоління – перехід з юнаків у чоловіка? При цьому часто голили тільки бороду, а вуса залишалися – як ознака зрілості – зауважує Олекса Воропай. Після цього хлопець мав право «парубкувати» – брати участь у молодіжних збіговиськах, підбираючи собі наречену. І батько тепер говорив: «Син – мій, а розум у нього свій».

Природно, і дівчата слов’янські надавали великого значення своїм волоссям. В Україні вони ходили з непокритою головою – це було ознакою дівочої честі. Втративши ж її, дівчина ховала волосся під хустку. Побутував у старовину навіть такий звичай: якщо хлопець накинув на голову дівчини намітку (особливу хустку, головний убір заміжньої жінки), вона ставала його дружиною. Відгомін цього звичаю зберігся у весільному обряді покривання, що символізував перехід нареченої під владу чоловіка.

У деяких місцях, напевно, для зміцнення магічної влади над майбутньою дружиною, її волосся ще й обрізалося. На Поділлі наречений садив наречену собі на коліна і відрізав косу ножицями. У Закарпатті після вінчання в церкві починалися танці, під час яких нареченій відсікали косу. Для цього родичі нареченого прив’язували наречену за кінець коси до цвяха, вбитого в стіну, а наречений під час танцю повинен був одним спритним ударом топірця відрубати косу.

За негідну поведінку хлопці насильно обрізали дівчині коси. Це був справжній, узаконений звичаєм колективний акт чорної магії. Гірку долю «покритки» Катерини з надзвичайною силою і проникливістю описав Тарас Шевченко в однойменній поемі. Цей звичай, що перетворював дівчат у «покриток», прирікав їх на довічну розплату, перетворюючи на ізгоїв суспільства як їх самих, так і їхніх дітей.

Заміжні жінки і «покритки» не мали права не тільки показувати на людях своє волосся, але і прикрашати їх вінком із квітів. Всі слов’янки дотримувалися цього правила. У 977 році чехи навіть повстали проти своєї княгині Дубравки, яка, будучи вже старою, наважилася покласти собі на голову дівочий вінок.

Чи можна якось пояснити «езотерику волосся»? На наш погляд, волосся людини – це як би продовження її аури, міст між тонким (астральним) і фізичним світами. Довге волосся можна порівняти з антенами, які забезпечують людині зв’язок з навколишнім світом. Тому люди з довгим волоссям, вусами і бородами мають більше шансів передчувати події, швидше сприймати нові думки. Чи не цим пояснюється прагнення артистів, поетів і художників мати довге волосся?

Напевно, про «енергетичну активність» волосся свідчить і та обставина, що в стані жаху воно стає дибки. Можливо, це мимовільна реакція на наближення демонічної суті, невидимої для фізичних очей? «Вздиблює» і шерсть тварин – наприклад, у котів, які, будучи за своєю природою тісно пов’язані з Місяцем, покровителем відьом і чаклунів, чуйно реагують на всі прояви астрального світу.

Про магічну енергетику волосся, мабуть, говорить і те, що запорізькі козаки, які часто знаходилися у важких похідних умовах, залишали собі на голові чуб, розташований над точкою, яку китайці називають «бай хуей», а індійські йоги – вищою чакрою, що відповідає за зв’язок з Космосом. Напевно, для поліпшення контакту з тонким світом і відьми розпускають своє волосся. Можливо, розпущене волосся навіть допомагає їм літати… Та й сексуально стурбовані дівчата чи жінки, розпускаючи волосся, набагато швидше поневолюють чоловіків спочатку на тонкому плані, а потім і на фізичному, по-своєму реалізуючи плоди свого зв’язку зі світом.

Виключно значущий, на нашу думку, той факт, що перукарем раніше був лікар-цирульник. Важливо, яка людина стриже волосся: зла під час стрижки може заподіяти порчу тому, кого вона стриже, може, роз’єднавши підстриженого з Космосом, почати забирати собі його душевну енергію (нам відомі такі випадки). Так що будьте уважнішими до тих, кому довіряєте свої космічні антени.

Завершуючи свою бесіду, хочемо підкреслити: все, створене Богом, існує не тільки для краси, а й для допомоги Божим творінням. Людина створена за образом і подобою Божою – а значить, і волосся займають певне місце в структурі Світобудови. Не випадково адже одне з сузір’їв, що прикрашає небосхил, носить поетичне ім’я «Волосся Вероніки»…

Автори: Ольга та Андрій Будугай.