І справді про мовчить той Сфінкс, найзагодківіша та найдревніша скульптура світу, лев з людською головою, одвічний супутник не менш таємничих пірамід Хеопса, які загадки він зберігає на протязі тисячоліть, що символізує, про що говорить його немигаючий погляд спрямований у вічність? На всі ці питання, як і у випадку з пірамідами, не має жодної відповіді, лишень гіпотези та здогадки (місяцями вельми фантастичні). Сфінкс – національний символ сучасного та стародавнього Єгипту, його минулої величі, сама сутність, душа колись могутньої єгипетської цивілізації. Обличчя Сфінксу, повернене на схід сонця, будоражить вже не одне покоління вчених, філософів, мандрівників, давні єгиптяни рахували Сфінкса втіленням свого бога-сонця Ра, та одного з перших легендарних фараонів, який заснував Єгипет.

Сфінкс на фоні піраміди Хефрена. Саме той факт, що Сфінкс стоїть неподалік середньої піраміди, ймовірно присвяченої сину легендарного фараона Хеопса (Хуфу) фараону Хефрену дає багатьом дослідникам єгиптології зробити висновок, що голова Сфінксу належить саме Хефрену. Але не факт, що йому, адже точної інформації не має, і навряд чи колись буде, хто-хто, а Сфінкс вміє зберігати свої таємниці.

Серед версій його походження є навіть така, яка говорить про те, що Сфінкс набагато старший навіть за піраміди, а фараон Хеопс при будівництві своїх пірамід просто знайшов та відкопав його в піску, у якому він пролежав тисячі років і ніби то непогано зберігся. І як то водиться будівничими Сфінкса цілком ймовірно могли бути Атланти, мешканці легендарної Атлантиди, яка затонула колись дуже-дуже давно.

Хоча час все таки трохи потріпав нашого Сфінкса, колись він був з бородою та носом, з якими на протязі віків сталася халепа, і тепер бідака Сфінкс побритий (його борода зберігається у Британському музеї) та без носика. Бороду як зрозуміло успішно відбили англійці, а щодо носа то за одною версією його відстрелили наполеонівські артилеристи вправляючись у стрільбі, за іншою мамлюки, ще за іншою ніс було відбито у середні віки якимось мусульманським фанатиком, який побачивши, як місцеві мешканці поклоняються Сфінксу, наче Богу, порахував того ідолом та недовго думаючи відбив йому носа своїм молотком. А через століття вже у 20-му столітті його «колеги по розуму», мусульманські фанатики з радикального руху Талібан варварські підірвали вікові статуї Будди в Афганській провінції Баміан – історія завжди повторюється, особливо коли ми її не шануємо. А можливо і те, що ніс відвалився сам по собі, під дією ерозії і просто старіння, адже ніщо не вічне під небом. (чи майже ніщо).

Обличчя Сфінкса в профіль. Саме слово «Сфінкс» грецького, а не єгипетського походження, єгипетської назва цієї скульптури, нажаль, не дійшла до наших днів, а греки свого часу багато всього перейняли у єгиптян, зокрема і в плані міфів та релігії. Сфінкс зустрічається у кількох грецьких міфах як жива міфічна істота, та ще до того ж страшенно вреднюща. Вредність сфінкса заключалась в тому, що він любив являтись різним мандрівникам та загадувати їм всякі загадки (а може він просто дуже любив бавитись у «Що Де Коли»?), тих хто не міг відгадати загадку Сфінкс вбивав, і таких бідак було багацько. І лишень відомому міфічному герою Едіпу вдалось розгадати загадку і тим самим подолати Сфінка, який з розпачу кинувся зі скелі. (Отаке було екстремальне давньогрецьке «Що Де Коли»).

Сучасний Сфінкс загадок не загадує, а просто собі мирно споглядає у вічність, в той час як тисячі туристів зі всього світу фоткаються на його фоні.

Довгий час Сфінкс був похований під піском і можливо саме завдяки цьому він так відносно добре зберігся до нашого часу, спроби його відкопування та реставрації велись у різні часи на протязі багатьох віків. Ще за часів фараона Тутмоса, який правив у 1400 році до н. е., але вже тоді, у той далекий час для тодішніх єгиптян Сфінкс був глибокою древністю. Якось після полювання фараон Тутмос задрімав у тіні великої скульптури і йому приснився сон, в якому до нього явився сам Сфінкс та попросив фараона очистити його від піску, яким тоді він вже був добряче засипаний. За це Сфінкс пообіцяв фараону гарного царювання, добробуту та процвітання. Сьогодні між лапами Сфінкса можна побачити меморіальну табличку, яка розповідає легенду про символічний сон фараона.

А за одною з фантастичних версій між лапами Сфінкса знаходиться старовинний храм (а наш герой виконує функцію воріт), увійти в який можуть тільки посвячені у давньоєгипетські містерії, а оскільки таких у наш час вже давно не лишилось то можемо тільки думати гадати, чи є там храм чи не має.

Скульптура була розчищена з піщаного полону, але на протязі наступних століть занепаду єгипетської цивілізації знов опинилась у піску. Друга спроба його очищення була проведена італійцями у 19-му столітті, у 1817 році вдалось очистити груди Сфінкса, а остаточно його було розчищено лишень у 1925 році.

З 1950 року велись неодноразові спроби від реставрувати Сфінкса, але всі вони призводили тільки до погіршення ситуації та ще більшого його руйнування. Причиною того стало те, що реставратори використовували цемент, який несумісний з вапняком, через це обвалились блоки лівого плеча Сфінкса. Отак як завжди, хотіли як краще, а вийшло як завжди, може краще не варто було його чіпати, тим більше якщо при його будівництві могли бути використанні якісь незнані нам матеріали та технології, за допомогою яких, та віртуозній майстерності стародавніх зодчих (можливо атлантів, можливо просто еигптян), Сфінкс успішно простояв не одне тисячоліття і сподіваюсь простоїть ще не одне, звісно якщо йому не «допоможуть» успішно розвалитись натовпи сучасних туристів (русо туристо обліко морале), мусульманські фанатики (яких, нажаль, вистачає і в сучасному Єгипті) та потуги не вмілих реставраторів, не знаючих таємниць давніх єгиптян. А поки Сфінкс і далі продовжує загадково мовчати у вічність…

P. S. Духи вещают: А еще с загадочным Сфинксом связывают многие мистические рассказы и даже страшные истории, например о том, что Сфинкс живой и все кто непочтительно с ним в свое время обходился вскоре погибли или еще какая-то беда с ними случилась. Так что стоит почтительно относиться ко всему загадочному и непонятному.