Нещодавно у рідному місті Львові відбулась цікава художня виставка сакрального живопису, яка привернула мою увагу – «Свята Софія Київська». Автор виставки, Мирослав Откович – художник, реставратор, знавець давньоукраїнського іконопису, та керівник Львівської філії Національного науково-дослідницького центру України. На виставці представлені великоформатні полотна з історії Київської Русі та будівництва великого собору «Софії Київської», як символу її духовної величі. Мандруючи теренами виставки можна зустрітись з багатьма відомими цікавими історичними постатями, які мали величезний вплив та вершили долю наших земель багато років тому назад: князі Володимир Великий, та Ярослав Мудрий, княгиня Ольга та ще багато інших. А тепер пропоную і вам разом зі мною віртуально помандрувати теренами історії, у далеке минуле, часи коли свята Софія Київська тільки будувалась.

Знайомтесь, Володимир Великий власною персоною, видатний князь, який свого часу хрестив Київську Русь. Історія прийняття ним християнства дуже цікава і мабуть заслуговує цілої окремої статті. Як знаємо, князь вагався щодо вибору релігії, а в юнацькі роки був ще тим язичником.

І його бабця княгиня Ольга, перша жінка княжої крові, яка прийняла християнство, через що навіть зарахована до лику святих. Хоча як на мене, прийняття християнства нею було радше політичним кроком, щоб заручитись підтримкою Візантії, а от з своїми ворогами, нещасними дерев’янами Ольга поступила не зовсім по християнське, але не будемо її судити надто строго, часи тоді були ще ті «веселі».

Князь Ярослав, син Володимира, сам засновник великого собору Софії Київської. При його правлінні Київська Русь досягла найбільшого економічного та політичного злету, донька Ярослава Анна вийшла заміж за самого короля Франції Генріха першого та стала французькою королевою.

А ось і вона, донька Ярослава Мудрого, французька королева Анна Ярославівна. Від цього шлюбу народилось кілька хлопчиків, а перший з них, Філіп, як то водиться, став наступним королем Франції. Тож французькі королі були трошки слов’янами (правда вони про то не знали, бо ніякої України тоді ще не було).

А так виглядають давньоруські літописи.

Графіті на стіні собору, напис розповідає про смерть князя Ярослава.

Гарні середньовічні гравюри.

А це головний блогер та журналіст тих часів – Нестор Літописець.

Свята Софія Київська через віки.

Молитва князя Володимира про щасливий початок побудови собору. Хоча офіційні історичні джерела засновником собору визнають Ярослава Мудрого, але є теорія, що перша ідея щодо його будівництва прийшла ще його батьку, князю Володимиру, а син Ярослав вже реалізував та втілив у життя цей задум.

Будівництво собору.

Хресний хід на честь закінчення будівництва собору.

Ось і все.