Сучасні мистецтвознавці все частіше вдаються до дослідження картин старих майстрів пензля за допомогою рентгеноскопії, використовуючи при цьому відому властивість свинцевих білил: затримувати рентгенівські промені. Рентгенівський знімок, отриманий просвічуванням тієї чи іншої картини, може показати композиційні зміни, внесені художником, переробки окремих деталей картини, виправлені помилки і інші особливості технічного процесу творчості художника.

Зазначеним способом встановлено, наприклад, що голландський живописець Рембрандт, створюючи в 1665 році «Автопортрет», спочатку допустив помилку, давши на полотні своє дзеркальне зображення: пензлик був у нього в лівій руці, а палітра – у правій. Художник помітив це тільки після того, як картина була повністю закінчена. Замазавши на полотні руки товстим шаром фарби, він їх написав заново. Тепер пензлик перебував в правій руці, а палітра – у лівій.

Другий приклад. Фламандський живописець Рубенс (1606-1669) змінив первісну композицію своєї картини «Портрет Франческо Гонзаги» (зберігається в Музеї історії мистецтв у Відні) після того, як вона була закінчена. Композиційні зміни чітко видно на наведеному рентгенівському знімку.

Також зовсім недавно за допомогою рентгена вдалось з’ясувати, яка з двох картин художника Ван Дейка «Святий Ієронім і ангел» (на заголовку статті) справжня, а яка всього лише копія (хай і відмінно виконана).

P. S. Духи віщують: А ще часом ось такі відкриття в області мистецтвознавства стають газетними сенсаціями, коли, наприклад всі газети України та світу пишуть про те, що знайшлася нова картина того чи іншого відомого майстра (як було із загубленими картинами Леонардо да Вінчі). Або ж під однією картиною, раптом виявлялась зовсім інша, таке теж бувало, коли художник починав малювати щось одне, потім різку змінював свою думку і поверх старого малюнку наносив новий.