Слово «Акрополь» в перекладі з грецької буквально означає – «верхнє місто». На наших теренах (хоча все таки більше в наших північних сусідів) такі укріплені «верхні міста» називали Кремль. У Греції найзнаменитіший акрополь в Афінах. Як і всякий кремль, афінський акрополь колись був фортецею. Здавалося, сама природа подбала про це: що майданчик пагорба, який височіє на 70-80 метрів над навколишньою місцевістю, на якому споруджено Акрополь з його стрімкими неприступними кам’яними схилами, був неприступним для ворогів. У часи розквіту давньогрецької держави тут було побудовано декілька храмів. У них зберігалося чимало коштовностей.

До наших днів вціліли залишки деяких із цих древніх споруд: храм Ніки Аптерос, Парфенон і Ерехтейон.

З усіх цих будівель найцікавіша, безсумнівно, Парфенон. Він був споруджений майже дві з половиною тисячі років тому в 447-432 роках до нашої ери архітекторами Іктином і Каллікратом. Усередині Парфенона знаходилась грандіозна, із золота і слонової кістки, статуя богині Паллади – покровительки Афін.

… На Акрополь і в наші дні можна потрапити лише по звивистій висіченій в скелях широкій стежці. Коли піднімаєшся на цей високий пагорб, чуєш як поступово вщухає шум вуличного руху і нагорі гуляє вітер. Ступенева дорога спочатку виводить до Пропилеїв. Це своєрідні ворота – урочистий вхід. Пройшовши по крутих сходах під портиком Пропілеїв, ви потрапляєте на вершину Акрополя. Прямо, дещо праворуч на найвищому місці пагорба на тлі неба виростає Парфенон. Його мармурова золотисто-сіра колонада поставлена на ступінчасту основу. Всі деталі і частини цілого підпорядковані такій загальній гармонії ліній і форм, що просто диву даєшся! Враження настільки сильне, що забуваєш про те, що будівля сильно зруйнована. Навіть у такому вигляді вона надзвичайно красива. (Та й взагалі перебуваючи біля Парфенону забуваєш за різні дріб’язкові проблеми та клопоти, і вже не думаєш, скажімо, где купить пылесос в Харькове, а думаєш про Бога та інші високі матерії)

Споруджений у ті роки, коли Греція, переживала найвищий внутрішній розквіт, Парфенон складений з мармурових каменів без застосування зв’язуючого матеріалу (вапна або цементу). Кладка мармурових плит і квадрів, як кажуть будівельники, проводилась «насухо». Зв’язок між каменями подекуди здійснювався невеликими металевими скріпами. Для створення такої конструкції треба було дуже точно обробляти мармур і приєднувати окремі деталі одна до одної.

Будівля стоїть на триступінчатій підставі – стилобаті. У плані вона займає площу 30 на 70 метрів. Цей храм належить до так званого перілтерального типу, тобто освіченій одним рядом колон, розташованим з усіх його сторін. Внутрішній простір храму поділявся на дві частини. В одній – більшій – поміщалась статуя богині, в іншій – зберігались національні скарби. По найменуванню сховища – Парфенон, отримав свою назву весь храм.

Храм прикрашали скульптури. Чимало з них були виліплені Фідієм, знаменитим майстром, який створив і статую богині Афіни Паллади.

Грецькі майстри, які будували храм, дуже вміло «вписали» Парфенон в навколишню природу. Будівля як би зрослася з горбом, вінчає його і сягає своїми формами вгору в яскраве південне блакитне небо, переливаючись у золотому світлі сонця. Стрункість і гармонійність всіх ліній і форм Парфенону – результат не тільки вдачі, але і, перш за все, глибоких практичних знань.

Храм здається разюче струнким. А між тим, в ньому немає жодної суворо горизонтальної або строго вертикальної лінії площини. Парфенон воістину надзвичайне спорудження: у нього всі грані і площини злегка увігнуті або злегка нахилені. Наприклад триступенева підстава – стилобат – вигнутий дуже плавною дугою до середини. Площини стін злегка нахилені всередину, фронтони нахилені назовні.

Будівельники врахували також, що один і той же силует на різному фоні виглядає по-різному. Частина колон Парфенона виглядає на тлі стіни храму, а частина – на тлі синюватого грецького неба. Якби всі колони мали однакову товщину, то кутові, які завжди видно на світлому фоні, здавалися б трохи-трохи тонше. Тому кутові колони було зроблено на кілька сантиметрів товстіше інших. Мало того: вони трохи нахилені всередину, рівно настільки, наскільки необхідно, щоб вони здавалися абсолютно прямими.

Величини нахилів колон і вигину площини досить незначні. Кутові колони складають з вертикаллю настільки невеликий кут, що продовження їх осей перетнулися б на висоті … близько двох з половиною кілометрів, а стрілка вигину поздовжньої сторони стилобату становить лише 12,3 сантиметра.

Подумайте, якою точністю, впевненістю, а головне яким вмінням повинні були володіти грецькі майстри, щоб виконати всі ці роботи і надати Парфенону його неповторний вигляд, який і понині привертає до себе людей. Є в Парфеноні і інші «секрети», розгадані і навіть нерозгадані.

Парфенон був зроблений не тільки красиво, але і вельми міцно. Складений на диво руками грецьких умільців-каменотесів, він століттями стояв в рідкісній цілості. Коли ж не стало давньої Еллади, і на зміну античній релігії прийшло християнство, Парфенон був перетворений в церкву. Пізніше турки зробили з неї мечеть. Йшли століття. Як і раніше височіла на Акрополі прекрасна будівля. Нещастя принесла війна.

У 1687 році венеціанська армія облягала Афіни. Турки, які господарювали в Афінах, не знайшли нічого кращого, як влаштувати в Парфеноні … пороховий склад. Сталося так, що в склад потрапив снаряд. В результаті, Парфенон виявився неабияк зруйнованим. Впало багато колон, загинула майже вся середня частина храму. Найкраще вціліли торцеві частини будівлі, і в тому числі частини фронтонів зі скульптурою.

Парфенон після вибуху.

Але це був тільки початок. Венеціанці увірвалися в місто. Прагнучи вивезти з нього цінності, вони спробували зняти скульптуру коней з західного фронтону Парфенона. При цьому, в поспіху мармурові фігури коней були розбиті.

А через сто років англійський посол у Туреччині лорд Еглін просить турецький уряд дозволити зняти деякі скульптури і рельєфи для Англії. Отримавши такий дозвіл, він знімає або виламує мало не всі скульптури, що ще залишились в цілості, і відвозить їх у Лондон. Так потрапили в Британський музей скульптури фронтонів і велика частина фриза. Кілька деталей були відвезені в Луврський музей в Париж. Кілька років тому була трохи відновлена зовнішня колонада з північного боку; впалі деталі – барабани колон – поставлені на свої місця. Невеликі реставраційні роботи ведуться і в наші дні, залишкам будівлі не дають далі руйнуватись. Руїни Парфенона – класичного твору архітектури стародавності служать предметом вивчення багатьох вчених і архітекторів.

Автор: К. Жуков.