Ох вже ці психологічні комплекси, що наче таргани з давніх давен поселились в наших головах. Їх (як і тарганів) дуже багато самих різних-різних, деякі з них цілком нешкідливі, а деякі ще ого-го які вредіни, можуть порядно попсувати ціле наше життя. Щоб з тими тарганами-комплексами дати собі раду, перш за все необхідно вивчити їхні звички, повадки, дослідити їхню тарганячу природу та походження (якісь таргани у вас пане не породисті, не то що мої – всім тарганам таргани) і таке інше. Чим і будемо займатись у цій статті.

Отож, знайомтесь – комплекс неповноцінності, великий жирний тарган, який частенько зустрічається в головах багатьох людей та проявляється у виді хибних установок в голові: «Я гірше всіх інших, всі інші кращі за мене, я невдаха, лузер, з мене нічого путнього не вийде і так далі». Людина з таким жирним тарганчиком в голові стає невпевненою, нерішучою, сором’язливою, переляканою, боїться спілкування з іншими людьми, боїться зробити щось не так, постійно перебуває у напруженні. Між іншим, це один з перших тарганів відкритий класичною психологією, про нього писав свого часу ще дідусь Фрейд, який пов’язував комплекс неповноцінності як завжди – з незадоволеними еротичними бажаннями (з чим ще міг щось пов’язувати дідусь Фрейд?). Насправді тарганчик комплексу неповноцінності може появлятись від багатьох самих різних причин: зокрема й через незадоволені еротичні бажання (сюди ж входять всілякі розчарування на амурній почві, нещасні кохання, розбитті серця), але ще й через багато чого іншого: наприклад надто строге виховання, приниження в дитячому віці (подекуди не тільки в дитячому теж), життєві невдачі та негаразди. Однак глобально причина нібито лише одна – принижена людська гідність. А раз так, то й дати собі раду з тим жирним противним тарганом можна полагодивши свою гідність.

В психології є одна гарна вправа для людей з цим тарганом в голові, називається «Король/королева». Суть проста, після того як встаєте вранці, підходити до дзеркала і уявляєте, що у вас на голові сама справжня корона, а ви король (чи королева) і так з уявною короною на голові ходите цілий день (на роботі, в маршрутці, на базарі, будь-де, навіть у душі).

Тут головне не переборщити з короною, а то як проженете таргана неповноцінності, станете впевненим та рішучим корону треба негайно знімати, а то ще чого доброго інший небезпечний тарган заведеться – комплекс манії величі. Думаю, симптоми цього тарганчика описувати не варто, достатньо подивитись у телевізора на всіляких «зірулюк» чи політиків з депутатами – вони всі його мають, це він заставляє їх думати, що вони самі круті, великі, багаті, з надмірно роздутим почуттям власної важливості, пихатості. Кращими ліками від такого тарганчика мабуть буде цегла по голові (жартую). Хоча в кожному жарті доля жарту, рано чи пізно цегла по голові їх таки спустить на грішну землю. О, якщо і у вас в голові водиться цей вредний тарганчик манії величі, нема чого хвилюватись, ваша персональна VIP цегла вже летить в дорозі до вашої «світлої» голівки.

Взагалі по великому рахунку ці два таргани: комплекс неповноцінності та манії величі – рідні брати і працюють в парі – один смітить, інший прибирає, потім знову смітить, а другий прибирає. А ми то і діло скачемо з одної крайнощі в іншу, то зовсім невпевнені, то аж занадто самовпевнені, то боїмось зробити помилку, то робимо купу дурниць, а насправді тих два тарганчики лише бавляться у теніс нашим життям (наше життя виступає в якості тенісного м’ячика). Як же тоді вийти з гри? Просто, зрозуміти, що це лише гра – а сама головна її причина наша гордість. Так-так, навіть у випадку з комплексом неповноцінності в основі лежить гордість, оскільки вона (гордість) заставляє нас порівнювати себе з іншим людьми, від цього порівняння і народжують тих два брати таргани манії величі та комплексу неповноцінності, адже зажди будуть люди кращі та гірші за нас і порівнюючи себе з кимось по любому будемо комплексувати. Отож, нема чого себе ні з ким порівнювати, ніколи і ніде, адже кожна людина унікальна та неповторна, і в очах вічності, Бога кожен з нас не кращий і не гірший за інших, всі ми Його блудні дітки, на повернення яких Він з нетерпінням чекає. Коли ми усвідомимо цю просту істину, тарганчики зникнуть.

Фууух, от і розібрались з двома найжирнішими тарганами комплексу неповноцінності та манії величі, окрім них в наших головах водиться сила силенна тарганчиків поменше, але всі вони, так чи інакше, родина тих двох жирненьких. Наприклад, тарган комплексу вини – ще один брат-близнюк таргана комплексу неповноцінності, декуди настільки схожий, що іноді їх і розрізнити важко. Люди, в яких він водиться завжди і у всьому відчувають свою винуватість, частенько виправдовуються (іноді від виправдань навіть отримуючи якесь садо-мазохіське задоволення). Заводиться тарганчик вини від переоцінки власної відповідальності та перфекціонізму. (бажання завжди і у всьому бути самим ідеальним суперменом) Звісно почуття відповідальності дуже потрібна штука, але часом почуття відповідальності буває надмірним, а як кажуть: «що занадто то нездрово». Коли ми починаємо відчувати власну відповідальність (та як наслідок – провину) за погану погоду (чи чийсь поганий настрій), землетрус на Гаїті чи цунамі в Японії, або бодай за якісь інші речі на які не маємо жодного впливу – це вже точно не здорово і веде до сильного неадекватного почуття вини, хвилювань, страху не виправдати чиїсь (можливо зовсім не потрібні) надії. Згадав гарний психологічний анекдот:

-У мене занижена самооцінка!
– У тебе занижена самооцінка ?!?!?!
– Так … Я жалюгідний бог, який нічого не добився.

Ну ви зрозуміли – треба лише зрозуміти та побачити ту дурню (тарганів) які сидять в нашій голові.

Ще в психології розрізняють цілий ряд тарганів-комплексів пов’язаний з людською сексуальністю, так звані таргани-збоченці (то вже дідусь Фрейд потішився). Комплекс Едіпа¹ – прихований еротичний потяг хлопчика до свої матері і відраза до батька.

Комплекс Електри – то саме, що і комплекс Едіпа тільки навпаки, прихований еротичний потяг дівчини до власного батька та відраза до матері.

Комплекс Дон-Жуана чи Казанови – неадекватне бажання чоловіка мати інтимні стосунки з якомога більшою кількістю жінок, причому, коли жінка завойована, будь-який інтерес до неї одразу зникає. В наш час гарним прикладом цього таргана в голові є так звані пікапери.

Комплекс Захера фон Мазоха (видатного львів’янина між іншим) та Маркіза де Сада, садомазохізм – нездорове отримання задоволень від болю, страждань як фізичних, так і духовних.

Кожний з цих комплексів тарганчиків надзвичайно цікавий і мабуть заслуговує на окрему статтю. Як писав на початку, серед великої кількості комплексів є й комплекси цілком нешкідливі (ну майже нешкідливі), один з них – комплекс пити пиво – мій улюблений, все, йду трохи покомплексую з смачненьким пивком.

P. S. Духи вещают: А еще психологические комплексы порой оказывают громадное влияние на поведение людей, в частности на их покупки. Например, люди маленького роста любят покупать новые автомобили обязательно большого размера, таким образом проявляется комплекс неполноценности связанный с маленьким ростом, а у маленького мужчины обязательно должна быть большая машина.