Індуїзм – національна релігія індійського народу, яка існує ось вже кілька тисяч років, адже чарівна сонячна Індія є однією з найдавніших колисок людської цивілізації. Цікаво, що саме слово індуїзм європейського походження, його придумали середньовічні мандрівники з Європи, яким вдалось потрапити до Індії. Самі ж індуси свою релігію називають інакше – “Хінду самая”, або “Дхарма-самая” що в перекладі так і значить – “релігія індусів” та “закон індусів”. В Індії індуїзм сповідує приблизно 83 % населення.

Релігія індуїзму дивовижно багатобарвна і складається з просто неймовірної кількості різних течій, культів та вірувань, в різних частинах Індії вони можуть бути абсолютно різними і навіть діаметрально протилежними один до одного. Індуїзм – релігія багатобожжя, індуси здебільшого вірять у багатьох різних богів, яких в індуїзмі величезна кількість. В кожному місті чи селі, може бути якийсь свій окремий бог (чи богиня) який і є місцевим патроном та покровителем. Скільки всього різних богів є в індуїзмі – невідомо. Навіть самі індуси не знають відповіді на це питання. За однією версією різних богів є рівно 3 333 333, (сюди входять також напівбоги, демони, різні духи-сімейні покровителі) але достеменно ніхто не пробував їх порахувати. Таке велике багатобожжя прекрасно живе на індійській землі багато віків, і головний лозунг індуїзму звучить так: “Єдність у різності”

Ще індуїзм – релігія контрастів. (як і сама Індія країна контрастів) Наприклад, найвідоміша релігійна течія індуїзму на заході – це вайшнави (народна їхня назва – кришнаїти, бо ці хлопці та дівчата співають релігійні мантри прослави господу Крішні – “Харе Крішна”) Вайшнавів, які ще є членами офіційної організації “Товариство свідомості Крішни” можна зустріти у всіх великих містах України, Росії, та взагалі західної Європи чи Америки. Одним з головних елементів їхніх вірувань є не заподіяти жодної шкоди чи насильства будь-якій живій істоті. (включаючи курочок, свинок і т. д., якими іноді так смачно поласувати у вигляді шашликів) Отож, вони всі є переконаними вегетаріанцями, не їдять не тільки м’яса, але й рибу і навіть яйця. Зате з другого боку, в індуїзмі є досить популярний культ богині Калі.

Ось так вона виглядає. Калі люта богиня смерті та руйнування. Але не просто руйнування, як такого, (типу як недавнє цунамі в Японії) а руйнування невігластва. І по сьогодні в храмах присвячених цій богині, в жертву їй приносять козлят та півників, яким роблять “секір башка” на ввівтарі. В давнину богині Калі приносили зокрема і людські жертви. Була ціла секта послідовників Калі, які називали себе туги-душителі. Вони мали спеціальну білу хустку, яку отримували під час посвячення в служителі богині. Цією хусткою туги душили бідних невдах, які мали нещастя стрітись з ними на запорошених дорогах Індії.

Або ж ще один контраст – з одного боку індуїзм славиться своїми аскетами, йогами, факірами, які полюбляють спати на цвяхах та дихати вогнем, можуть роками жити відлюдниками десь в глибинах індійських джунглів, у всьому собі відмовляючи, голодуючи, так що під кінець з самого аскета лишається хіба шкіра та кістки.

Десь як той виснажений аскет на статуетці. А з другого боку індуїзм має проявлення як релігія великої насолоди та задоволення. Чого тільки вартує еротична скульптура індійського храму Кхаджурахо.

Або ж славно відома індійська камасутра – сутра кохання. Чи вчення про тантру та тантричний секс.
Що там не говорити, а індуїзм релігія контрастів, яка до цього ж дуже терпима і до всіх інших світових релігій, адже єдність у різності. Гарно суть індуїзму передає файна індійська притча про слона, яка вже згадувалась у самій першій статті журналу Пробудження – “Чому пробудження”

Четверо Сліпих підійшли до слона. Один сліпий доторкнувся до ноги слона і сказав: “Слон схожий на стовп”. Інший доторкнувся до хобота слона і сказав :”Слон схожий на товсту палицю”. Третій доторкнувся до живота слона і сказав: “Слон схожий на велику бочку”. Четвертий доторкнувся до вух і сказав: “Слон схожий на великий кошик”. І потім вони стали сваритись між собою про те, який слон.
Чоловік, який проходив поруч, почув їхню сварку, і спитав, в чому справа. Вони розповіли йому все і попросили розсудити їх. І чоловік сказав: “Ніхто з вас не бачив слона. Слон зовсім не схожий на стовп, це його ноги схожі на стовп, він не схожий на палицю, а його хобот схожий на палицю, він не схожий на великий кошик, а його вуха схожі, і він не схожий на бочку, а його тулуб схожий. Слон поєднує все це разом”

Для індусів великий слон і є відображенням їхньої рідної релігії – індуїзму.

Ця стаття є лише початком цілого циклу статей, які будуть присвячені індійській культурі та релігії.

P. S. Духи вещают: Да уж что ни говорите, а Индия страна контрастов. И одна из вещей, которые более всего поражают европейских путешественников – как это такая некогда великая культура и цивилизация соседствует со страшной антисанитарией. Индийские женщины и по сегодня любят стирать свое грязное белье в не менее грязных (но зато священных) водах реки Ганг. Нет, чтоб стиральную машину купить, и не мучатся, ведь после стирки белья в Ганге оно точно станет еще грязнее.