Нещодавно закінчилось святкування великого свята, відомого всьому світу під російською назвою – Масляниця. Хоча справді це свято не тільки російське, а і наше, українське. Бо народилось ще в сиву давнину, коли ніякої Росії та України і в помині не було, а велика держава середньовіччя – Київська Русь лише вилізала із пелюшок. Свято це язичницьке, з приходом на Русь християнства дуже гармонічно інтегрувалось з новою релігією (і не тільки Маслянця, а також таке відоме язичницьке свято як Івана Купала ).

Наші предки, які жили у ранньому середньовіччі, були значно ближчими до землі та природи, і дуже тонко відчуваючи їхній ритм, настрій, пульс. Саме із змінами таких настроїв матінки землі та природи, пов’язане виникнення давніх язичницьких свят. Святкування Масляниці тривало протягом тижня і символізувало прихід весни, сонця і тепла. Під час святкування люди пекли млинці, катали запалені колеса та палили вогні, все це за віруваннями давніх слов’ян мало скоріше прикликати сонце. А молодята, що недавно вступили у шлюб, катались по селам на розмальованих санях та палко цілувались, їхнє гаряче кохання призване було наповнити своєю життєвою силою всю природу. Для тої самої мети відбувались всі інші святкові дійства, веселі ігри, катання з гір на санчатах, навіть кулачні бої. В останній день Масляниці відбувались проводи Зими, яку у вигляді великої солом’яної ляльки урочисто спалювали на вогнищі.

З приходом Християнства святкування Масляниці стали останніми великими гуляннями перед початком Великого посту. Цікаво, що свято аналогічне слов’янській Масляниці є і в інших країнах. Найвідомішим з них є Карнавал, який щорічно святкують в Італії (найгарніше святкування Карнавалу проходить у славетному місті Венеція). Карнавал відбувається також перед початком Великого посту, себто в той самий час коли і Масляниця.

На теренах України російська Масляниця має свою назву – Пущення, традиції святкування цього свята по наш час зберегли гуцули. На відміну від росіян, які під час Масляниці поїдають в основному млинці у великих кількостях, на Україні, окрім них поїдають також вареники з сиром і сметаною.

Дуже приємно, що ці традиції, які сягають корінням в глибину віків, не забуті в наш комп’ютерний час. Так нещодавно прогресивна львівська молодь із студентського братства Лісотехнічного Університету влаштувала святкування Пущення у приміщенні Порохової вежі, з театральною виставою, старовинними гуцульськими танцями, піснями, конкурсами, забавами. Організатори цього заходу великі молодці, хотілось б таких заходів частіше, бо то насправді дуже важлива справа – не забувати за культурні традиції свого народу.

P. S. Духи вещают: А еще на Масленицу проводились многочисленные гадания с целью приоткрыть непроницаемый туман будущего. Традиция гаданий жива и по наше время. Вообще есть очень много разных видов гаданий, например гадания быстро по книге судеб, которое весьма эффективно для того чтоб заглянуть в будущее.