Релігія давніх скандинавів. Боги.

Релігія давніх скандинавів. Боги.

Релігія давніх скандинавів

«Все що наверху те й внизу, а все що внизу те й наверху» якось вдало помітив один давній мудрець, напівміфічний пан Гермес Трисмегіст. Це дійсно так, скандинавські вікінги хоч і нічого не знали про якогось Гермеса Трисмегіста (та й навіщо, коли в них був Одін і Тор), але той його принцип на сто відсотків втілили у своїй рідній язичницькій релігії. Боги скандинавського пантеону не менш войовничі, ніж самі вікінги, а священний міфічний епос сповнений всілякими битвами та поєдинками, тож не цікаво просто так сидіти у божественних чертогах та споглядати світ, хочеться і самому трохи повоювати, чи не так? Епічний скандинавський епос «Старша Єдда» розповідає нам про першу війну між двома групами богів: асів та ванів. Аси боги-небесні воїни живуть у божественному світі Асгарді, а вани – земні боги родючості, багатства, земних вод. Що не поділили між собою боги точно не відомо, але кажуть, весь сир-бо відбувся як завше через золото та жадібність. Тим не менше, ні одна з сторін не змогла здобути перемогу, і боги уклали між собою мир та обмінялись заручниками. А фактично – це просто вікінги, які то і діло воювали між собою, намалювали богів за власним образом і подобою.

Головним скандинавським богом був Одін.

Одін

Ось такий він вояка, Одін – бог-творець, це він створив всесвіт, землю, людей, та всіх інших живих істот. Одін – ватажок небесного воїнства, правитель божественного царства Астгарти та Вальгалли, але й не тільки це, Одін – бог натхнення, шаманського та поетичного екстазу, мудрості. Викрикуючи його ім’я воїни-берсерки, так звані божевільні та найстрашніші солдати поміж усіх вікінгів, з двома сокирами відчайдушно кидались у битву, в якій не знали, ані страху, ані болю, ані втоми, вони були неначе сп’янілими від бою та з радістю віддавали свої життя Одіну на полях чисельних битв (адже Вальгала з валькіріями вже чекає, вино з пивом стигне). (Деякі історики вважають, що перед боєм берсерки приймали психоделічні грибочки – мухоморчики, але то тільки припущення). Само собою, Одін – бог війни та військової вдачі, це він вирішує, хто вийде переможцем з поля бою, а хто навіки складе свою голову. Одіну присвячено чимало цікавих скандинавських міфів та легенд, наприклад, в одному з них розповідається, як Одін віддав своє око велетню Міміру в обмін на таємні знання та магічну мудрість. І справді, деколи Одіна зображають однооким, що ж, за знання і ока не шкода.

Тор

Бог Тор-Громовержець – займає почесне друге місце у скандинавському божественному пантеоні. Тор – син Одіна, та богині землі Ерд, втілює собою силу, (чи грубу фізичну силу чи якусь тоншу, скажімо силу волі) адже саме сила була головною чеснотою у вікінгів. Громовержець Тор рижобородий силач з величезним молотом «Мельнір», за допомогою його він може посилати грім та блискавки, з цією зброєю в руках Тор постійно воює з чисельними велетнями, які то і діло хочуть захопити обитель богів Астгарт. Культ Тора був дуже популярний у Скандинавії, а його символи – молотки Тора частенько находять на території скандинавських країн під час археологічних розкопок. Чимось скандинавський Тор схожий на нашого слов’янського Перуна.

Молот Тора

Молот Тора, у наш час їх теж носять деякі сучасні скандинавські язичники (є навіть такі люди).

Фрея

Фрея – прекрасна богиня кохання та родючості, одна з небагатьох жіночих богинь. (очевидно вікінги ще не знали про фемінізм, хоча ні, войовничі валькірії – ще ті феміністки). Фрея – з роду земних богів-ванів, донька бога морів та багатства Ньерда, а пізніше дружина самого Одіна, виступає як покровителька всіх жінок. У скандинавських міфах прекрасною Фреєю постійно хочуть оволодіти велетні. Якось одному з них, велетню на ймення Трюм вдалось поцупити легендарний молот Тора. В обмін на молот Трюм став вимагати в богів віддати йому за дружину прекрасну Фрею. Локі (ще один цікавий бог, про якого буде написано нижче) одягає Тора у весільний одяг молодої та веде до велетня-крадія. Бідака Трюм не бачачи підставу, приносить молот, Тор його вихоплює та одразу вбиває велетня.

Локі

А це бог Локі – самий загадковий та суперечливий з усіх скандинавських богів. Локі – бог-ас, брат Одіна, його помічник у справах творення світу. Коли боги задумали побудувати Асгард, головним будівничим (прорабом) став один велетень, який в якості плати за вчасно зроблену роботу вимагав від богів віддати йому в дружину прекрасну Фрею. (Ох вже ці велетні). Локі, щоб зірвати терміни будівництва перетворився на прекрасну кобилу та відвернув увагу гігантського коня – чудесного помічника велетня-прораба. Через цю диверсію терміни були зірвані, об’єкт в експлуатацію зданий із затримкою, і бідака велетень залишився без богині Фреї.

Але Локі не такий добрий як здається, чим дальше ми занурюємось у захоплюючий скандинавський епос, тим більше змінюється та трансформується постать бога Локі. Спершу він виступає просто як бешкетник, його хлібом не годуй, а дай зробити якусь витівку та пакість іншим богам, а згодом образ Локі і зовсім демонізується, а витівки вже попахують навіть не те що хуліганством, а відвертим криміналом. Так Локі підстроює загибель одного з богів – світоносного Бальдара, сина Одіна. До пори до часу боги мирились з перебуванням Локі в Астгарді, але і їхньому божественному терпінню прийшов кінець. Якось Локі явився на банкет до богів та став відверто над ними насміхатися та ображати, дорікати їм за їх несправедливість, боягузтво та розпусту, (хто зна, а може Локі і справді мав рацію та навпаки був правдоборцем) це була остання крапля, боги схопили Локі, закували в кайдани та засунули у пекло. За віруваннями вікінгів, коли Локі здригається від болю, у світі відбуваються землетруси. А під час кінця світу, епічної битви між добром та злом Локі має очолити сили пітьми та зійтись у вирішальному двобої із своїм братом – богом Одіном.

Чимось пантеон скандинавських богів нагадує і інші язичницькі пантеони: Одін втілює найвищу божественну владу та є царем людей і богів, Локі – головний антигерой та супротивник Одіна, Тор – бог-захисник, який захищає землю, людей та богів від підступів злих сил, чудовиськ хаосу, велетнів, і врешті богиня Фрея забезпечує процвітання, родючість, багатство і найголовніше – кохання.

P. S. Духи вещают: А еще скандинавская богиня любви Фрея была не только покровительницей всех женщин и особенно матерей, некоторые скандинавские мифы приписывают сей богини изобретение различных волшебных снадобий способствующих обретению прекрасной половиной человечества вечной красоты и молодости. Так что богиня Фрея была едва ли не первым женским косметологом, а среди ее изобретений вполне могли быть и губная помада, духи, кератин для волос, различные макияжи и все прочие премудрости, украшающие наших милых женщин.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

UA TOP Bloggers