Хто не знає про гуни? Та мабуть всі, хто в школі не зовсім спав на уроках історії, знають, що гуни то такі міцні хлопці на конях, та ще з луками, які свого часу дали прикурити і готам і римлянам. Власне масова імміграція тих самих гунів із безкрайніх степів Азії до відносно цивілізованої Європи спричинила розвал тодішньої супердержави – Римської імперії. Але окрім тих войовничих гунів на конях є ще зовсім інші гуни. Цих інших гун всього три штуки і всі три живуть в середині кожного із нас.

Гуна – давньоіндійський термін, з санскриту буквально перекладається як “мотузка”, а в широкому розумінні означає “якість душі” (нашої душі). Фактично індійське вчення про гуни є однією з перших психологічних теорій, яка намагаються дати відповідь на одне з фундаментальних питань людства: “Чому ми маємо те, що маємо?”

Автором вчення про гуни був найбільший індійський святий, втілення (аватар) Бога на землі – Господь Крішна, який у най священному тексті індуїзму Бхагавад-гіті розповідає своєму учневі Арджуні про три основні властивості нашої душі (три гуни). Ці три гуни зумовлюють все наше непросте (чи просте) буття: долю, сім’ю, виховання, смаки і вподобання, місячний розмір зарплати, темперамент, друзів, тощо.

Отож, знайомтесь: гуна тамасу (невігластва), гуна раджасу (пристрасті) і гуна сатви (благості). В кожній людині є присутні всі три гуни, які постійно змагаються між собою і то одна то інша гуна бере над нами верх. Від того, яка з гун домінує, залежить наше життя (від настрою на день до долі на роки).

Гуна тамасу (невігластва) рахується самою поганою гуною і дійсно, що може бути гірше невігластва, як каже народно приказка: “Краще з мудрим загубити, ніж з дурнем знайти”. Невігластво породжує лінь (перш за все лінь розумову, коли нічого не цікавить, і все скучно), байдужість, апатію, сонливість. Це все згодом приводить до депресії. Під руйнівною дією гуни тамасу люди стають лінивими, байдужими, скучними, вічно втомленими, перестають цікавитись чим-небудь, перестають прагнути нового, частенько спиваються, і стають пияками, а то і гірше. Дуже гарним прикладом прояву гуни тамасу є наше українське: “Моя хата с краю – нічого не знаю”.

Увага, ахтунг, attention: за індійською теорією про реінкарнацію (перевтілення душ) люди котрі помирають в цій гуні ліні та байдужості в наступному житті пере народжуються тваринками (хрю-хрю).

Протилежністю до гуни тамасу є раджас – пристрасть (пристрасть породжує активність, діяльність). Раджас значно кращий від тамасу, та гірший від сатви. Під дією гуни радажсу люди стають активними (навіть гіперактивними), збудженими, нетерплячими, балакучими, цікавими, сексуальними, наполегливими, непосидючими, запальними, і ще багато якими.

Людина пристрасна заради досягнення своєї мети може гори звернути. Головне лише, щоб мета була правильна. А часто виходить, що ні. От чого прагне більшість людей під дією раджасу? Всякі матеріальні речі: гроші, славу, владу, кар’єру, престиж, тілесні задоволення (секс, секс, смачненько поїсти, гарно погуляти і знову секс). Та задоволення і щастя речі різні, як наслідок пристрасні люди часто отримують розчарування, яке в гіршому випадку може спустити їх до гуни тамасу.

А от коли мета людини в раджасі – мудрість, самопізнання, самовдосконалення тоді раджас буде дуже корисний, оскільки всю свою бурхливу енергію пристрасті така людина направить на пошуки вічних цінностей і рано чи пізно раджас перейде у сатву.

Гуна сатви (благості) найвища з гун. Під дією сатви людина стає мудрою, спокійною, врівноваженою, впевненою у собі, і що головне – щасливою за будь-яких обставин. Прикладом гуни сатви є гарна буддійська притча про слимака:

Буддійського наставника запитали, чи відчував він коли-небудь розчарування через те, що його зусилля приносили менше результатів, ніж йому хотілось. У відповідь наставник розповів історію про слимака, який почав підніматися по вишневому дереву холодним, вітряним днем ранішньою весною.
Горобці на сусідньому дереві від душі кепкували, дивлячись на нього. Потім один з них підлетів до слимака і запитав:
– Гей, ти, хіба не бачиш – на цьому дереві немає вишень?
Не перериваючи свого шляху, слимак спокійно відповів:
– Будуть, коли я туди залізу.

Людей в сатві не так вже і багато, на превеликий жаль більшість з нас перебуває у раджасі та тамасі, але тим не менше сатва – це круто. Часом буває, що ми можемо і з гуни сатви піддатись пристрасті, скотитись в раджас, а там і до тамаса недалеко. Зате можемо і навпаки – з пучин тамасу піднятись до сатви, все в наших руках. На останок бажаю всім побільше перебувати у сатві, або хоча б у хорошому раджасі і ніколи в тамасі.

P. S. Духи вещают: А еще людям пребывающим в гуне раджаса-страсти для перехода в гуну сатвы-благости очень полезно заниматься разной творческой деятельностью. Например, такой как создание логотипа, просто рисованием или танцами. Ведь всякое творческое занятие преобразует кипящую энергию страсти в нечто созидательное, духовное.