Що ж таке крішнаізм? Треба сказати, що не всі дослідники відносять крішнаізм до релігії, розглядаючи громаду кришнаїтів як гурток вивчення йоги або ж просто неформальну організацію. Певною мірою такій думці сприяли висловлювання самих кришнаїтів, що підкреслюють, що «Свідомість Крішни» – це не культ, а наука самореалізації, яку можна назвати релігією тільки в одному сенсі – вона допомагає встановити зв’язок з богом Крішною.

На мій погляд, крішнаізм досить складне явище, яке не терпить спрощенства. З одного боку, тут у наявності всі елементи релігії: релігійна свідомість, релігійний культ і релігійна організація. Але слід також враховувати, що це вельми своєрідна релігія, тісно переплітається з індуїзмом, характеризуючи яку, російська індолог Г. Г. Котовський тонко зазначив, що «це, власне, не релігія в європейському сенсі, а вірніше манера жити, – релігія, філософія , стиль життя, все, про що можна думати».

Зараз «Міжнародне товариство свідомості Крішни» об’єднує, за повідомленнями кришнаітського друку, близько 350 центрів. І хоча в кожному ашрамі живуть в середньому від декількох десятків до декількох сотень відданих, книги Прабхупади, засновника «Міжнародного товариства свідомості Крішни», видаються і поширюються багатомільйонними тиражами.

У колишньому СРСР представники «Міжнародного товариства свідомості Крішни» з’явилися в 1971 році, коли Бхактиведанта Свамі Прабхупада відвідав Москву, де зустрівся з професором Г. Г. Котовським. В один із днів перебування в СРСР син індійського дипломата познайомив Шьямасундару, слугу Прабхупади, зі своїм знайомим, 22-річним перекладачем Анатолієм Піняєвом. Пізніше Піняєв зустрівся і з Шрілою Прабхупадою. Через деякий час Анатолій Піняєв був заочно ініційований і отримав духовне ім’я Ананда Шанті (перше слово в перекладі з санскриту означає «блаженство», друге – «мирний»). Згодом Піняєв стверджував, що все його колишнє життя до знайомства з Прабхупадою було лише підготовкою до сприйняття великого вчення.

Після смерті Шріли Прабхупади в 1977 році керівництво руху «Харе Крішна» перейшло до адміністративної раді з 11-ти ачарьїв, послідовників Прабхупади. Територія земної кулі була розділена на 11 зон, кожну з яких курує один гуру. Європейську зону очолив духовний вчитель Харікеша Свамі Вішнупада, або Роберт Компаньела, італієць, підданий США, який має резиденцію у Швеції. Приблизно з 1979 року Вішнупада і його заступник Кіртірадж кілька разів відвідували Радянський Союз. З ними організовувалися зустрічі на квартирах, де Вішнупада проводив кіртан (богослужіння, що супроводжується співами і танцями), ініціював.

Діяльність Вішнупада, як відомо, була визнана протизаконною, і йому довелося залишити країну. Надалі ініціації проводилися їм заочно. До теперішнього часу ініційовано понад 700 осіб, ще кілька тисяч примикають до руху. Ймовірно, на таких зустрічах обговорювалася і проблема поширення вайшнавізму в країнах тодішнього, а тепер вже колишнього СРСР. Крішнаїтські групи спочатку створювались на базі гуртків з вивчення біополів, секцій йоги, лабораторії біоелектроніки А. Г. Спіркіна і при деяких групах здоров’я.

Нині кришнаїти і в Росії і в Україні дуже активні. Переводяться і поширюються книги Прабхупади, в Москві та Петербурзі видаються журнали під назвою «Світ Чайтан’ї», «Харе Крішна» та інші, в яких передруковуються статті з журналу «Назад до Бога», висвітлюється рух кришнаїтів у світі. Якщо в перші роки свого існування вайшнави селилися в основному в малонаселених районах, намагалися вести життя сільськогосподарськими громадами, то зараз вся їх діяльність зосереджується переважно в містах. На Україні особливо велика громада кришнаїтів знаходиться в Дніпропетровську, але й в інших великих містах їх предостатньо.

Кришнаїти у Львові.

Між крішнаїтськими групами підтримується постійний зв’язок – обмін делегаціями, літературою, записами лекцій гуру і співів, відеофільмами. У зарубіжній і вітчизняній літературі терміни «нетрадиційні релігії» і «молодіжні релігії» вживаються як синоніми. Дійсно, більшість вайшнавів – молоді люди до або дещо старше 30 років. Правда, вік членів Московської громади коливається від 19 до 65 років. Поряд з іменами дітей стоять імена їх батьків, яких молодше покоління навернуло у свою віру. У вайшнавів 70-х років вже підростають діти, яких вони виховують у релігійному дусі. Таким чином, нині в русі крішнаїзму беруть участь люди трьох поколінь.

Свого часу багато бхакті (вірних Крішни) змушені були змінити місце роботи і нерідко, маючи вищу освіту, працюють двірниками, вахтерами, ліфтерами і т. д. Після нормалізації відносин з адміністративними органами багато вайшнавів повернулися на колишнє місце роботи. Однак деякі з них, я б сказав, втратили смак до своїх колишніх професій, вважаючи головною роботу і життя в громаді. В цілому рівень освіченості громади досить високий, багато хто має середню спеціальну та вищу освіту.

Далі буде.

Автор: В. Матвєєв.