Про втрату душі та тишу
Що толку чоловіку, який цілий світ завоює, але душу свою занапастить?
А знаєте, що за визначенням деяких північних шаманів є чотири ознаки втрати душі: людина перестає співати та танцювати, розповідати історії і не може перебувати (довго) у тиші. Як бачите, чимало людей цим страждає, так, що навіть в один момент тих хто втратив свою душу (хоча не зовсім втратив, загубив зв’язок із нею) стало більше, стало більшість. Лишень погляньте довкола. Або навіть не глядіть, а просто самі побудьте у тиші. Ні, не три хвилини! Хоча б годину. Заодно довідаєтесь дещо про себе.
Людей щасливих, веселих, життєрадісних та усміхнених, які щось наспівують собі йдучи по вулиці, інші начебто «нормальні» люди частенько рахують трішки того, не сповна розуму. Щось йдуть собі, співають, посміхаються без причини, може вони щось курили?! Але ні, насправді це всіма так званими «нормальними» похмурими та насупленими людьми, які розівчились співати і танцювати, просто радіти самому життю – це з ним щось не так. І такі люди не можуть довго перебувати у тиші, взагалі чимало людей не може перебувати у тиші. Зауважте це (зрештою, цьому служить телебачення, радіо, інтернет та ще багато всього). Але чому так відбувається ? Мабуть через те, що люди просто бояться лишитись на одинці самі з собою, зі своїм справжнім Я, бояться зазирнути всередину цього самого Я.
Ми з радістю мандруємо, досліджуємо та вивчаємо різні науки, працюємо, заробляємо гроші, робимо досягнення та спотикаємось об невдачі, а от як щодо того, щоб помандрувати всередину себе, вивчити самих себе, чи це не буде нашим найбільшим досягненням?
Так, це не просто займатись самопізнанням, але лише через самопізнання, яке починається із тиші, спершу звичайної фізичної тиші, потім тиші нашого вічно балакаючого розуму (а це вже справжнісінька медитація), ми можемо прийти до відновлення зв’язків із власною душею, вилікувати цю страшну, хоча й нібито зовсім не помітну (але від цього ще страшнішу) хворобу під назвою «втрата душі». З тих чотирьох ознак «втрати душі», які приводять нам північні шамани, остання – неможливість перебування у тиші – є ключовою. Адже саме через неї (тишу) відбувається повернення душі.
P. S. Духи віщуют: Ох вже хто-хто, а північні шамани файно розумілися на психологічних тонкощах, і не тільки на них. От скажімо в наш час робота компютерщика-айтішніка багато в чому нагадує роботу шамана. Скажімо, потрібна вам комп’ютерна допомога в Рівне, там віруси прогнати, Windows заговорити, ніхто краще від спадкового північного шамана не впорається.
2 thoughts on “Про втрату душі та тишу”
коли ми щось стверджуємо, кажемо що “відкрили Америку”, провидіння над нами сміється, все може бути прямо навпаки, ніж думаємо, особливо в такій делікатній сфері Але, з іншої сторони, сприяє пошуковцю, – згадаємо “Калагію” – Природа “всепредставима к торжественно устремленному”.
Так, дивно як провидіння ще досі не померло від сміху 🙂