Кажуть, посієш звичку – пожнеш характер, пожнеш характер – посієш долю. І виходить, що наша доля, якою б вона не була, є ніщо інше, але витвором наших звичок, засіяних у юнацькі та дитячі роки, а може навіть і протягом минулих життів. Звички є добрі і не дуже, корисні і не дуже. Але от яка халепа, ті звички, що «не дуже» значно легше пристають до нашої душі, скажімо, звичка робити зарядку в рази корисніша від звички пити пиво, але заставити себе таки робити зарядку часом ой як важко, зате пити пиво коли воно таке смачненьке, ням-ням… – звичка засівається на ура (звісно, потім не дивуйтесь пивному животику).

Погані звички, вони немов колючки, що пристають до нашої душі і подекуди навіть намертво прилипають до неї, так що віддерти погану звичку-колючку дуже не просто і дуже болюче. Східні мудреці звички, які міцно прилипають до душі називають словом «самскара» – із санскриту перекладається як борозда, справді будь-яка звичка немов борозда нашої душі, остання наче поле, від того якими бороздами вспахана, залежить які квіти і плоди на ній проростуть. Найглибші звички-самскари переходять від реінкарнації до реінкарнації, чинячи величезний вплив на долю (карму) кожного нашого життя. Адже будь-який малюк народжується вже з певним вродженим характером і темпераментом, що сформувався під дією минулих звичок-самскар.

Отож, роль звичок у нашому житті не просто важлива, а дуже важлива. Погані звички знову і знову кидатимуть нас в болото розпуки і страждань, відповідно хороші звички здатні принести у наше життя щастя, спокій, гармонію. От тільки позбавлятись поганих звичок в рази важче ніж засівати хороші. Та це так само закономірно і природно, як підніматися угору є значно важче ніж котитись до низу. Але лишень той, хто піднімається угору зможе насолодитись дивовижною красою пейзажу на вершечку, той же хто котиться до низу може лишень зламати собі шию.

А між тим робота над звичками на проста, часом потрібно віддати роки життя аби позбутись тої чи іншої звички, віддерти її немов злісну колючку із серця та душі. Але саме в цій роботі і полягає духовна трансформація всякої людини, наближення її до Бога.