Так, все нове – це добре забуте старе. А остання оригінальна думка була сказана ще дві з половиною тисячі років тому. Нам же лишається тільки знову і знову повторювати колись сказане великими мудрецями давнини. Або ж знову відкривати велосипед.

Звісно, вище сказане не стосується сфери науки та техніки, бо ні Лао-Цзи, ні Сократ не сиділи в інтернеті та не користувались мобільними телефонами (а шкода, думаю, Лао-Цзи міг би створити гарний сайт). Вищесказане стосується виключно сфери духовних пошуків, себто пошуків не ззовні, а всередині. Всередині себе. Змінюються віки, пролітають епохи, незмінним залишається тільки одне – ми з вами, люди. Люди завжди залишаються однаковими у своїй глибинній суті, незалежно від того чи вони користуються ноутбуками та мобільними телефонами, чи кам’яними сокирами і дерев’яними луками.

Великі мудреці давнини, такі як Будда, Сократ, Лао-Цзи, добре пізнали цю велику таємницю, закладену у кожного з нас. Вони лишили нам свої писання, які неначе мапи повинні служити нам дороговказом та путівником у внутрішніх мандрах. Нам же (та всім нашим нащадкам) залишається лишень ретельно вивчати ці мапи. Але не тільки вивчати, а ще віднайти в собі відвагу, щоб піти по тим внутрішнім дорогам всередині себе. Не лише вивчати, але й діяти.

P. S. У світлі цієї коротенької статті досить скептично ставлюсь до всіх так званих «нових духовних течій», коли якийсь «гуру» (чи радше недогурок) заявляє, що він відкрив свій унікальний авторський метод просвітлення. Стережіться фальшивих пророків, стережіться сект, думайте головою, дивіться серцем, відчувайте душею, а загалом – шануйтесь.