Зомбі – такі «милі» створіння, ходячі живі мерці, про яких ви всі добре знаєте чи принаймі чули. Це саме про них останніми часами так люблять знімати всілякі фільми жахів та робити комп’ютерні ігри. Більше того, як виявляється, оті зомбі живуть не тільки на екрані телевізорів чи у віртуальних світах комп’ютерних ігор, зомбі мешкають серед нас! Так-так, ззовні вони нічим не відрізняються від більшості людей, так само їздять у маршрутках, читають газети, ходять на роботу, сидять в інтернеті, цілком можливо, що зомбі є серед ваших сусідів і навіть родичів. А може, о ні, може навіть ви, той, хто сидить в інтернеті та читає цю статтю, може ви теж один із них – один із зомбі. Хто зна…?

Але спершу трішки історії, сам термін зомбі прийшов до нас із екзотичної та чудернацької, африканської релігії Вуду, у якій зомбі – мертвець оживлений злим чаклуном – бокором. Без власної волі та думок, зомбі фанатично та бездумно виконує всі накази свого чаклуна (як варіант начальника, боса, гуру). Вже згодом зомбі стали яскравим персонажами масової культури та кінематографу і обзавелись різними начебто невід’ємними атрибутами, скажімо, у фільмах любий порядний зомбі тільки і думає якби то погамати іншими людьми та перетворити їх теж на зомбі (Що робите якщо зомбі їдять моїх сусідів? Побажайте їм смачного))). Насправді зомбі нікого не їдять і ніколи не їли, взагалі вони можуть бути милими, спокійними, добрими (хоча можуть і не бути). Насправді більшість сучасних зомбі зовсім не страшні кіношні потвори, а цілком респектабельні люди, деякі з них ходять у краватках, працюють у банках, їздять на машинах (правда здебільшого куплених у кредит) та вдягаються за останніми віяннями моди.

Так хто ж такі ті зомбі, в кінці кінців?! О дуже просто, зомбі – це всього лиш люди, які зовсім не мають власних думок, поглядів та дуже легко піддаються зовнішньому впливу. Це люди, які дивляться по телевізору брехливі новини та цілковито їм вірять, читають щось в інтернеті і теж одразу вірять прочитаному, вірять всьому, що їм говорять будь-хто чи будь-що. Голова, розум, здоровий глузд у зомбі перебуває у перманентно-вимкнутому стані, та точно, навіщо думати, коли є телевізор, реклама, інтернет, який чудово подумає за нас, нав’яже нам свої думки, ідеї, переконання, бажання… Також є народна служба новин: ББС (баба бабі сказала) і теж ми віримо всьому почутому, що сказав дядько Петро чи цьотка Стефа про те, скажімо, як круто мати нову модель айфонів. І вже біжимо в магазин, на останні гроші купляти непотрібний айфон, або купляємо в кредит дорогого джипа, бо реклама по телевізору нам каже, що джипа то круто, одним словом – зомбі.

Зомбі вірять всьому, що їм говорять, не перевіряючи інформацію, не фільтруючи її, не думаючи над нею, не аналізуючи, сказали по телевізору щось, значить так і є. Саме тому зомбі є жаданою здобиччю для всіляких можновладців, які тільки сплять і бачать, якби то перетворити всіх нас на зомбі. (Адже зомбі так легко керувати). І як не сумно, а їм це вдається, звісно не всіх, але багатьох, починаючи від системи виховання у школі, і закінчуючи огидною попсою по радіо, тупим телебаченням, рекламою, нас зомбують, намагаючись нав’язати потрібні комусь (а тільки не нам) думки та бажання.

Так само всілякі секти тільки і думають якби то затягнути побільше слухняних зомбі до своїх сектантських лав (а мислячих людей перетворити на зомбі), у них теж є свої знаряддя зомбування. Солдати Третього рейху, які під час другої світової війни вбивали невинних людей, розстрілювали евреїв у бабиному яру, чи сучасні мусульманські фанатики-терористи, смертники-шахіди, які підривають себе разом з іншими людьми, не були чудовиськами. Вони просто були закінченими зомбі із промитими та давно відключеними мозками, які сліпо слідують командам своїх поводирів. Команди ж бувають різними, від майже невинної «негайно купити нову модель айфону» до «захопити літак, та підірвати будівлю торгового центру». Але зомбі завжди бездумно слухають (а потім і виконують) накази своїх чаклунів, (начальників, босів, «духовних гуру», лідерів партії) саме тому вони і зомбі.

Однак зомбі – це ще не діагноз, бож кожний навіть самий безнадійний зомбі може запросто перестати ним бути. Для цього потрібно просто увімкнути мозки та нарешті почати думати, аналізувати, сумніватись, перевіряти. І перестати вірити у все, що вам намагатимуться нав’язати. Взагалі нікому не вірте (навіть мені). До речі, щодо зомбування, тепер інтернет просто чудовий засіб для виховання молодого покоління зомбі, а всілякі сайтики з легкістю вас зазомбують (звісно, якщо ви будете тупо вірите всьому, що там пишуть), навіть мій сайтик може вас зазомбувати, тож ні в якому разі не вірте мені. Чуєте, не вірте моїй писанині, тільки якщо це не підтверджено вашим власним досвідом!

«Так бути чи не бути от в чім питання» – якось мучився у роздумах Шекспірівський Гамлет. В світлі сьогоднішніх роздумів, цей крилатий вислів можна дещо розширити «Так бути чи не бути зомбі, от в чім питання». А яку відповідь на нього дасте ви?

На завершення гарна філософська пісенька від групи Кренберіс про сучасних зомбі.

P. S. Духи вещают: Что ни говорите, а наибольшую роль в создании современных «зомби» играет конечно же телевизор, который даже справедливо называют «зомбоящиком», и уже за телевизором идут другие средства массовой дезинформации. Но как же перестать быть зомби? Ведь у очень многих людей уже сформирована целая зависимость от телевизора, так что даже если кто-то решиться выбросить или сломать свой «зомбоящик» сразу же руки потянуться искать в интернете «ремонт телевизоров спб». Да и интернет порой может зазомбировать не хуже телевизора. Так что лучше всего просто никогда не выключать критический ум и здравый смысл (а кого они выключены, то немедленно включит) и просто критически воспринимать всякую поступающую вам информацию (даже эту).