Журнал Пробудження

Героєм сьогоднішньої публікації стане маловідомий (однак вельми талановитий) голландський художник 17-го століття – Джус ван Краесберг. Маловідомий настільки, що навіть в українській чи російській Вікіпедії про нього не знайдете жодної інформації (відтак журнал Пробудження стане першим інформаційним джерелом в просторах українського/російського інтернету про цього славетного художника). А взагалі про Джуса ван Краесберга відомо дуже мало, він такий собі “темний коник” на небосхилі голландського ренесансу.

Тепер він знову тримав у руках пензля, через чверть століття після «Потопу», «Гріхопадіння», «Вигнання з раю», «Сотворіння Адама». «Страшний суд» – таке було замовлення папи. Скільки їх було вже, полотен на цю тему, зображаючих силу Бога і нікчемність людини. Нікчемність людини перед обличчям Бога, марну суєту людських помислів і діянь, перед обличчям Христа Вседержителя, який творить свій справедливий суд …

Не так вже давно, десь пару років тому мистецько-богемно-художній світ був приголомшений ну просто сенсаційною новиною – знайдена загублена картина Леонардо да Вінчі! Ох вже ці охочі до всяких сенсацій журналісти, але як не крути, а тема загублених картин найбільшого світоча епохи відродження і справді цікава, тож і я вирішив трошки її подосліджувати. Айда зі мною.

Сьогоднішня стаття присвячена видатному і талановитому художнику епохи пізнього ренесансу Джорджоне Вечелліо Тиціану. Тиціан не такий відомий, як його флорентійські колеги, тим не менше, творчий спадок художника просто неймовірно великий і геніальний. Сам Тиціан жив і творив у прекрасному місті Венеція, яке постійно конкурувало з Флоренцією у політичному, економічному та культурному плані. Якщо Флоренція дала світу таких титанів світового живопису як Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель, Ботічеллі то прекрасна Венеція породила Тиціана, якого цілком заслужено рахували кращим художником Венеціанської республіки.

У плеяді великих митців епохи Відродження прийнято рахувати Леонардо да Вінчі втіленням інтелекту епохи, Мікеланджело Буонарроті її міццю, а образ видатного художника Рафаеля Санті нерозривно пов’язався з самою гармонією Ренесансу. Звісно багато видатних діячів доби Ренесансу мали всі ці риси, однак картини Рафаеля буквально пронизані світлим прагненням до досконалості і творчими пошуками, які художник вів все своє життя.